Постанова 4823 № 729/385/20

Справа № 729/385/20 Головуючий у 1 інстанції Демченко Л. М. Провадження № 33/4823/210/20 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 липня 2020 року місто Чернігів Суддя судової палати в кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду Короїд Ю.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26 травня 2020 року, В С Т А Н О В И В: Постановою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. Судом першої інстанції ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 19.04.2020 о 18 год.10 хв. ОСОБА_1 в с.Нова Басань Бобровицького району Чернігівської області по вул.Вишневій, 1 керував трактором ЮМЗ-6 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я чи з використанням технічного пристрою «Алкофор-505» відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР та скоїв адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги виклав свої пояснення щодо обставин події, суть яких зводиться до того, що в стані алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 не керував транспортним засобом. Також вказує, що його не було ознайомлено з його правами та обов`язками, чим порушено його право на захист. Стверджує, що суд при винесенні оскаржуваного рішення керувався припущеннями, сумнівними доказами. Вказує, що не в повній мірі було досліджено той факт, що ОСОБА_1 не знаходився за кермом транспортного засобу під час огляду на стан алкогольного сп`яніння, всі докази працівників поліції ґрунтуються на протоколі та сумнівних показах свідків. Вважає, що судом першої інстанції не було взято до уваги сукупність всіх обставин, які підтверджують відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Дослідивши матеріали адміністративної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав. Адміністративна відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Суд першої інстанції, на підставі перевірки та належної оцінки зібраних по справі доказів, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вина його підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.2), поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які засвідчили, що в їх присутності ОСОБА_1 на пропозицію працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Алкофор 505» і в медичному закладі, а також відмовився від дачі будь-яких пояснень та від підпису в протоколі (а.с.4,5), розпискою ОСОБА_4 (а.с.6). Також вина підтверджується даними відеозапису, на якому відображено, як ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою пристрою «Алкофор» та в медичному закладі в присутності свідків. Свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стверджували, що зупинивши трактор вони відчули від тракториста, який вийшов із кабіни, різкий запах алкоголю. Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пояснили, що прибувши на місце події за викликом вони побачили багато свідків, які вказали, що ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння переорав дорогу. На відео останній підтвердив, що дорогу переорював саме він. ОСОБА_1 в присутності свідків відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, однак жителі вулиці підтвердили, що саме ОСОБА_1 керував трактором, який, в той час коли вони приїхали на місце виклику, знаходився посеред вулиці із опущеними в землю плугами та заважав руху транспорту. Свідок ОСОБА_7 показала, що коли вона прийшла на місце події, то побачила, що була переорана дорога, трактор стояв з опущеним в землю плугом і навколо ОСОБА_1 зібралися сусіди, які його оточили та не підпускали до трактора. Коли працівники поліції запитували її чоловіка чи він керував транспортним засобом, він цього не заперечував. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Працівниками поліції в присутності двох свідків складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому належним чином зафіксовано дії водія та ознаки сп`яніння, а тому даний протокол є належним доказом по справі. Твердження апелянта про те, що він не керував транспортним засобом повністю спростовуються дослідженими доказами по справі, зокрема поясненнями свідків, які повністю узгоджуються між собою та наявним у справі відеозаписом, що детально аргументовано у постанові місцевого суду. Також не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_1 з приводу порушення його права на захист, оскільки свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стверджували, що ОСОБА_1 відмовився від дачі будь-яких пояснень та від підпису в протоколі. За таких обставин, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно вимог, викладених у статтях 245, 280, 283 КУпАП, обставини правопорушення судом повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Судовий розгляд даної адміністративної справи судом першої інстанції відбувся з додержанням вказаних норм законодавства, всебічно, повно і об`єктивно досліджені докази по справі і зроблений висновок, виходячи із сукупності всіх зібраних доказів та підтверджених в суді апеляційної інстанції. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається. За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, а тому скасуванню не підлягає. Керуючись ст. ст. 23, 33, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Бобровицького районного суду Чернігівської області від 26 травня 2020 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяЮ. М. Короїд