Постанова 4857 № 380/2210/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/2210/20 пров. № А/857/6320/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кушнерика М.П. суддів Курильця А.Р., Мікули О.І. за участю секретаря судового засідання Юник А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду, прийняту суддею Ланкевич А.З. в м.Львові, повний текст складено 24 квітня 2020 року у справі № 380/2210/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу, - встановив: 17.03.2020 ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №ф-4817-55. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом відмовлено. Заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду задоволено. Позовну заяву залишено без розгляду. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що 06 лютого 2020 року у межах виконавчого провадження Яворівського районного відділу виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 61088631 від 31.01.2020 була повідомлена про спірну вимогу податкового органу. Факт неотримання вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №ф-4817-55 поштовим відправленням встановлюється та перевіряється Центром поштового зв`язку №2 АТ «Укрпошта», куди 19.02.2020 та 07.04.2020 року зверталась позивачка. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я, з 07.02.2020 року по 09.03.2020 року призначено лікування та ліжковий режим. 24.02.2020 між позивачем та її представником укладено договір про надання правової допомоги на безоплатних умовах. Договір укладений з метою підготовки матеріалів для позову до суду, а стан позивача ускладнював таку підготовку. Зазначає, що договором адвокат не був наділений правом підписання позовної заяви аж до 15.03.2020 року, коли був укладений Договір про зміни до Договору про надання правової допомоги № 1/24-02/20 від 24.02.2020 року, яким доповнено Договір п.3.5.1 розділу ІІ щодо підписання позовних заяв, скарг… Подання позовної заяви 17.03.2020 року вважає в межах 10-денного строку. Просить скасувати ухвалу суду та постановити нове рішення, яким задоволити заяву представника позивача про поновлення строку звернення до суду та відмовити у задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду; направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що позивач пропустила строк звернення до суду без поважних причин. Просить залишити без змін ухвалу суду. Оскільки в судове засідання для розгляду апеляційної скарги учасники справи не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому відповідно до ч.4 ст.229, ст.313 КАС України апеляційний суд ухвалив розгляд апеляційної скарги здійснити за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з 14.11.2013 року перебуває на обліку в Городоцькому управління ГУ ДПС у Львівській області. 06.02.2020 року ОСОБА_1 дізналась про наявність вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №ф-4817-55 в сумі 26539,26 грн.. 24.02.2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Бойко Т.О. укладено договір про надання правової допомоги № 1/24-02/20. Оскарженою ухвалою суду першої інстанції, відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом. Заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду задоволено. Позовну заяву залишено без розгляду, з підстав пропуску встановленого законом десятиденного строку звернення до суду з цим позовом та відсутність обґрунтованого клопотання для визнання причин пропуску поважними. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме залишення позову без розгляду, виходячи з наступного. Згідно з абз.3, 9 4 ч.4 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки. При визначенні початку перебігу строку для звернення до суду суд враховує момент коли особа фактично дізналась або мала реальну можливість дізнатись про наявність відповідного рішення податкового органу, що зазначає в постанові Верховного Суду від 14.02.2019 року у справі № 805/3881/18-а. Відповідно до ч.ч.1 - 3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду - ч.ч. 1-3 ст. 123 КАС України. Тобто, законодавством альтернативно визначено початок перебігу процесуального строку звернення до суду з адміністративним позовом, а саме: 1) з моменту коли особа дізналась про порушення своїх прав; 2) з моменту коли особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав. Відтак, для правильного вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі слід встановити подію, та обставини, з якими законодавець пов`язує початок перебігу строку на звернення з позовною заявою. З матеріалів справи вбачається, що 21.02.2020 року припинено діяльність ФОП ОСОБА_1 , що не заперечується сторонами. ОСОБА_1 16.03.2020 року сплатила борг в сумі 26539,26 грн., що стверджується повідомленням про сплату боргу (недоїмки) від 20.03.2020 року № 13334/10/5209-06 (а.с. 54) Покликання представника позивачки адвоката Бойка Т.О. у відповіді на відзив (а.с.59 66) про те, що фактично сплата зазначеної у спірній вимозі суми боргу була проведена 13.02.2020 року платником ОСОБА_2 , однак за невірно вказаними реквізитами, суд апеляційної інстанції розцінює, як те, що в інтересах позивачки вживались заходи на виконання вимоги Головного управління ДПС у Львівській області про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2019 року №ф-4817-55. Разом з тим, суд апеляційної інстанції критично оцінює покликання ОСОБА_1 на визначення їй з 07.02.2020 року до 09.03.2020 року ліжкового режиму, оскільки в матеріалах справи відсутні медичні документи про стан здоров`я ОСОБА_1 в цей період. Наявні в матеріалах справи (а.с. 78, 79) ксерокопії запису пульманолога від 07.02.2020 року та 09.03.2020 року не свідчать, що такі стосуються саме ОСОБА_1 .. Крім того, не містять даних лікаря (прізвище, печатка). Апеляційний суд критично оцінює і ту обставину, що через складний фінансовий стан звернення до адвоката було неможливе, що ускладнило отримання фахової консультації, оскільки у зазначеній вже відповіді на відзив адвокат Бойко Т.О. зазначає, що позивачка перебуває з ним у родинних стосунках. З наявної у справі ксерокопії Договору про надання правової допомоги № 1/24-02/20, вбачається, що такий укладено між позивачкою та адвокатом Бойко Тарасом Орестовичем, в м.Києві 24.02.2020 (а.с.26 28), тобто позивачка мала можливість укласти угоду під час, як вона вважає, перебування на лікуванні. Суд також критично оцінює покликання ОСОБА_1 на те, що укладений 24.02.2020 року договір про надання правової допомоги був з метою підготовки матеріалів для позову до суду, а її стан ускладнював таку підготовку, оскільки таке суперечить і зазначений вище відповіді на відзив, де представником позивачки адвокатом Бойко Т.О. зазначено, що у зв`язку з великим навантаженням його діяльності, вчинити усі необхідні дії щодо припинення реєстрації ФОП ОСОБА_1 та подання позову щодо визнання протиправною та скасування вимоги ДПС, можливе було через деякий час (а.с.60) Суд критично оцінює покликання представника позивачки адвоката Бойко Т.О. щодо його професійної завантаженості, як поважність причини несвоєчасної подачі позову. Не приймає до уваги суд апеляційної інстанції і ту обставину, що адвокат Бойко Т.О. не був наділений правом підпису позовної заяви аж до 15.03.2020 року, укладення Договору про зміни до Договору про надання правової допомоги № 1/24-02/20, яким доповнено розділ ІІ п.3.5.1, оскільки позивачка могла сама подати до суду підготовлений позов, враховуючи зайнятість її адвоката та його віддаленість від її місця проживання в м.Новояворівськ Львівської області. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає необґрунтованими аргументи позивача та відсутність підстав для поновлення позивачу строку для звернення з цим позовом, оскільки розцінює, як намагання позивача та її представника зазначити про існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, факт якої має підтверджуватися належними та допустимими доказами. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 06 березня 2018 року в справі № 819/1224/15-а та від 13 лютого 2020 року в справі № 760/1904/17. Як зазначив Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30 серпня 2006 року (справа «Каменівська проти України»): «…право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...». Отже, законодавцем встановленими строками обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, і вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому оскаржуване судове рішення слід залишити без змін. Керуючись ч.3 ст. 243, ст.ст.308, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2020 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/2210/20, - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 09.07.2020