Постанова 4852 № 280/395/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 09 липня 2020 року м. Дніпросправа № 280/395/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 по справі №280/395/20 (суддя - Татаринов Д.В.) за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання протиправною та скасування постанови,- в с т а н о в и В : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила: визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Кіорпе А.О. від 18 грудня 2019 року у виконавчому провадженні №49632590 про накладення штрафу у розмірі 1700 грн. В обґрунтування заявлених вимог посилалась на те, що державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Кіорпе А.О. протиправно винесено постанову про накладення штрафу від 18.12.2019 року №ВП№49632590 за невиконання рішення суду, оскільки державний виконавець не вжив усіх заходів для з`ясування обставин щодо дійсного виконання судового рішення. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року позов задоволено. Рішення суду фактично мотивовано тим, що у спірному випадку відповідач не мав правових підстав для застосування до позивачки штрафних санкцій, оскільки встановлені обставини не дають підстав для висновку про те, що остання ухилялася від виконання рішення суду. Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Фактично аргументи відповідача зводяться до того, що позивачкою, яка є боржником у виконавчому провадженні, не виконано судове рішення, яким встановлено право третьої особи на періодичні побачення з дитиною. Невиконання рішення суду, є підставою для застосування до боржника штрафних санкцій, що передбачено ч.3 ст.64-1 Закону України «Про виконавче провадження». Відносно висновків суду першої інстанції про те, що судовим рішенням не встановлено місця побачення, скаржник зазначає те, що державним виконавцем на адресу боржника направлялася обов`язкова до виконання вимога, в якій визначалося місце проведення побачення, але така вимога позивачкою також виконана не була. У відзиві на апеляційну скаргу позивачка просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність і обґрунтованість. Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Встановлені судом першої інстанції обставини справи, які не заперечуються сторонами, свідчать про те, що рішенням Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 12 травня 2015 року у справі №336/1427/15-ц (пр.2/336/1158/2015) позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору: районна адміністрація Запорізької міської ради по Шевченківському району, про встановлення порядку спілкування та участі у вихованні дитини задоволено частково. Визначено час спілкуання та способи виховання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановивши для позивача ОСОБА_2 : періодичні побачення з неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кожну першу та третю суботи, другу та четверту неділі місяця з 10:00 год. до 19:00 год. за місцем проживання ОСОБА_2 з правом відвідування культурних та розважальних закладів під час побачень; час для спільного відпочинку ОСОБА_2 з неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме протягом двадцяти календарних днів в період з 01 червня по 30 серпня кожного року за попереднім погодженням з ОСОБА_1 . Рішення суду набрало законної сили 16.11.2015 року. Шевченківським районним судом м.Запоріжжя 08.12.2015 року видано виконавчий лист №336/1427/15-ц, яким визначено час спілкування та способи виховання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено для позивача ОСОБА_2 періодичні побачення з неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 кожні першу та третю суботи, другу та четверту неділі місяця з 10:00 год. до 19:00 год за місцем проживання ОСОБА_2 з правом відвідування культурних та розважальних закладів під час побачень; час для спільного відпочинку ОСОБА_2 з неповнолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме протягом двадцяти календарних днів в період з 01 червня по 30 серпня кожного року за попереднім погодженням з ОСОБА_1 14.12.2015 року Державним виконавцем Попович В.С винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №49632590. 28.11.2019 року державним виконавцем складено вимогу, якою зобов`язано ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 можливість зустрічі із сином ОСОБА_3 за місцем проживання ОСОБА_2 з 10:00 до 11:00 год. Зазначена вимога отримана позивачем 03.01.2020 року. 08.12.2019 року державним виконавцем складено акт відповідно до якого боржник ОСОБА_1 зобов`язана надати можливість ОСОБА_2 побачитись із дитиною ОСОБА_3 за місцем проживання ОСОБА_2 з 10:00 по 11:00 год. Встановлено, що за місцем проживання ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не надала можливість побачення із ОСОБА_3 . На телефонний дзвінок за номером НОМЕР_1 о 10:08 год. та о 10:25 не відповідала. 18.12.2019 року старшим державним виконавцем Кіорпе А.О. складено та направлено на адресу позивачки постанова про накладення штрафу №ВП 49632590, в якій за ненадання можливості побачення з дитиною ОСОБА_3 стягувачу, батьку дитини ОСОБА_2 , на боржника ОСОБА_1 накладено штраф на користь держави у розмірі 1700 грн. Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Так, визначаючи межі перегляду справи, суд апеляційної інстанції враховує, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року вже було предметом перегляду в апеляційному порядку за апеляційною скаргою третьої особи - ОСОБА_2 . За наслідками розгляду справи судом апеляційної інстанції прийнято постанову від 28 квітня 2020 року, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року без змін (а.с.157). Надаючи оцінку аргументам третьої особи, які наведені в апеляційній скарзі, судом апеляційної інстанції зроблено висновок про відсутність правових підстав для застосування до позивачки спірних штрафних санкцій, оскільки встановленні обставини справи не дають підстав для висновку про невиконання позивачкою судового рішення без поважних причин. Такі висновки суд апеляційної інстанції обґрунтував тим, що судовим рішенням, яким встановлено часи побачення батька з дитиною, не визначено самого місця такого побачення, у зв`язку з чим складення державним виконавцем акту про не надання боржником можливості побачення дитини з батьком за місцем проживання батька, не може свідчити про невиконання боржником судового рішення і, як наслідок, не може бути підставою для застосування до позивачки спірних штрафних санкцій. Таким чином, переглядаючи справу за апеляційною скаргою відділу ДВС (відповідача у справі), суд апеляційної інстанції не надає оцінку аргументам відповідача, які фактично вже були розглянуті судом апеляційної інстанції при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 . У межах перегляду справи за апеляційною скаргою відповідача, суд апеляційної інстанції надає оцінку аргументам відповідача, які наведені в апеляційній скарзі, в частині невиконання позивачкою (боржником виконавчого провадження) вимоги державного виконавця, якою встановлено місце побачення батька з дитиною. Відповідно до ч.1 ст.64-1 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державних виконавцем. Згідно із ч.4 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. З огляду на викладені норми права вбачається, що у разі не визначення рішенням суду місця проведення побачення батька з дитиною, то таке місце може визначити державний виконавець. У свою чергу, вимога державного виконавця про визначення місця проведення побачення є обов`язковою для виконання боржником. У спірному випадку вбачається, що 28.11.2019 року державним виконавцем складено вимогу, якою зобов`язано ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 можливість зустрічі із сином ОСОБА_3 за місцем проживання ОСОБА_2 08.12.2019р. з 10:00 до 11:00 год. Отже, з огляду на вказану вимогу, позивачка, як боржник у виконавчому провадженні, була зобов`язана забезпечити побачення батька з дитиною у місці та час, визначених державним виконавцем. Такий обов`язок у боржника, звісно, виникає за умови обізнаності про таку вимогу державного виконавця. У спірному випадку судом першої інстанції встановлено та не спростовано відповідачем те, що вимогу державного виконавця позивачка фактично отримала 03.01.2020р. Таким чином, встановлені обставини справи не дають підстави для висновку про те, що позивачка без поважних причин не виконувала рішення суду та не забезпечила побачення батька з дитиною, у місці та час встановлений державним виконавцем. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування, в межах апеляційної скарги відповідача, не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 по справі №280/395/20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, які визначені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 09.07.2020р. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк