Постанова 4851 № 641/5048/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 липня 2020 р. Справа № 641/5048/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Катунова В.В. суддів: Рєзнікової С.С. , Ральченка І.М. за участю секретаря судового засідання Патової Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної митної служби України, Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.02.2020 (суддя Чайка І.В., 61068, см. Харків, пров. Брянський, 5 ) по справі № 641/5048/19 за позовом ОСОБА_1 до Державної митної служби України , Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування постанов у справі про порушення митних правил, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 2356/80700/18 від 05.02.2019. Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.02.2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Харківської митниці від 05.02.2019 року у справі № 2356/80700/18 про порушення митних правил щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.470 Митного кодексу України. В іншій частині позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачі звернулися до суду з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв`язку з чим просять скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу позивачем не надано. У судове засідання учасники справи не з`явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з огляду на таке. Судовим розглядом встановлено, що 29.04.2018 о 01 год. 01 хв. гр. ОСОБА_1 було ввезено на митну територію України через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення « Гоптівка» легковий автомобіль « Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 ( країна реєстрації - Республіка Литва) ,VIN код: НОМЕР_2 , з метою транзиту з оформленням митної декларації та терміном вивезення до 09.05.2018 року включно. У зв`язку з відсутністю інформації щодо вивезення за межі митної території України вищезазначеного транспортного засобу особистого користування, листом Харківської митниці ДФС від 28.09.2018 № 6782/00-3/20-70-66 гр. ОСОБА_1 було запропоновано 08.10.2018 з`явитися до митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС для надання пояснень стосовно порушення терміну транзитного перевезення, який встановлено статтею 95 Митного кодексу України. У визначений термін гр. ОСОБА_1 до Харківської митниці ДФС не з`явився, документів, що підтверджують факт вивезення транспортного засобу, аварії або настаявивсяння дії обставин непереборної сили, не надав. Станом на 12.10.2018 згідно з базами даних АСМО «Інспектор» та Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України (далі - ЄАІС) інформація щодо вивезення за межі митної території України вищезазначеного транспортного засобу особистого користування, а також щодо звернень особи з приводу аварії або дії обставин непереборної сили у відношенні вищезазначеного транспортного засобу особистого користування відсутня. 12.10.2018 головним державним інспектором митного поста «Щербаківка» Харківської митниці ДФС Павловим В.О. у відношенні ОСОБА_1 складений протокол про порушення митних правил № 2356/8700/18 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України, копія якого, з дотриманням приписів ч. 8 ст. 494 МК України була направлена позивачу (листом Харківської митниці ДФС від 17.10.2018 №9978/20/20-70-20-02 від 17.10.2018) за адресою: АДРЕСА_1 . 12.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Слобідського ВП ГУНП в Харківській області із заявою щодо можливих шахрайських дій, вчинених відносно нього на підставі якої до ЄРДР за № 12018220540002977 внесено відомості за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Харківська митниця ДФС листом від 04.01.2019 №48/9/20-70-20-02 звернулася до Слобідського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо надання інформації про стан розслідування кримінального правопорушення за №12018220540002977. На вказаний запит була надана відповідь № 52/12018-2977 від 15.01.2019, в якій зазначено, що у кримінальному провадженні за № №12018220540002977 було винесено постанову про закриття кримінального провадження та гр. ОСОБА_1 не визнано потерпілим, так як останні під час досудового розслідування не з`явився для проведення слідчих дій. Листом Харківської митниці ДФС від 04.01.2019 №127/10/20-70-20-02 ОСОБА_1 повідомлено про розгляд справи №2356/80700/18 05.02.2019 о 15год.00хв. 05.02.20199 Харківською митницею ДФС в особі заступника начальника - начальника Управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Харківської митниці Волокітіна Є.П. розглянуто справу про порушення митних правил №2356/80700/18 та винесено постанову, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МКУ, тобто перевищенні встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки транспортного засобу до митного органу призначення більше ніж на 10 діб, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає суму 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок. Позивач не погодився із такою постановою та оскаржив її до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходи з того, що адміністративне стягнення за порушення митних правил за ч.3 ст. 470 МК України на позивача накладено з порушенням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, відповідно до ч.1 ст.381 МК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом. Статтею 90 МК України встановлено, що транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Відповідно до ч.1 ст.92 МК України митний режим транзиту може бути застосований як до товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що безпосередньо ввозяться на митну територію України, так і до таких, що перебувають на митній території України. Згідно з ч.1 ст.93 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: 1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; 2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; 3) бути доставленими в орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; 4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування. Відповідно до п.1 ч.1 ст.95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб). Згідно з ч.2 вказаної статті до строків, зазначених у частині першій цієї статті, не включається: 1) час дії обставин, зазначених у статті 192 цього Кодексу; 2) час зберігання товарів під митним контролем (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює їх переміщення); 3) час, необхідний для здійснення інших операцій з товарами, у випадках, передбачених цим розділом (за умови інформування органу доходів і зборів, який контролює переміщення цих товарів). Відповідно до ч.1 статті 192 МК України якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до органу доходів і зборів призначення, допускається вивантаження товарів в іншому місці. При цьому перевізник зобов`язаний: 1) вжити всіх необхідних заходів для забезпечення збереження товарів та недопущення будь-якого їх використання; 2) терміново повідомити найближчий орган доходів і зборів про обставини події, місцезнаходження товарів і транспортного засобу. Відповідно до положень ст.102 МК України митний режим транзиту завершується вивезенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, за межі митної території України. Таке вивезення здійснюється під контролем органу доходів і зборів призначення. Для завершення митного режиму транзиту особою, відповідальною за дотримання вимог митного режиму, до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, органу доходів і зборів призначення повинні бути представлені товари, поміщені у митний режим транзиту, та митна декларація або інший документ, визначений статтею 94 цього Кодексу (ч.5 ст.102 МК України). Відповідно до ч.3 ст.470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. З матеріалів справи судом встановлено, що 29.04.2018 ОСОБА_1 ввіз на митну територію України через МАПП «Гоптівка» в зоні діяльності Харківської митниці ДФС автомобіль марки «Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 ( країна реєстрації - Республіка Литва) ,VIN код: НОМЕР_2 , у режимі транзиту з оформленням митної декларації та кінцевим терміном вивезення 09.05.2018. Пунктом 1.1 частини 1 розділу ІІІ Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року № 1118, встановлено, що при ввезенні транспортного засобу на митну територію України його власник або уповноважена особа представляє уповноваженій посадовій особі митного органу, в зоні діяльності якого розташований пункт пропуску через державний кордон України, транспортний засіб для здійснення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів: що підтверджують право власності на транспортний засіб або користування ним (у тому числі з правом розпорядження); реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом; що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення транспортного засобу з наданням пільг в оподаткуванні), перелік яких визначено в підпункті 4.2 пункту 4 цього розділу; паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання; посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) в Україні, за кордоном тощо. Жодної вимоги стосовно надання (пред`явлення) інших документів при ввезенні на митну територію України транспортного засобу даний нормативно-правовий акт не містить. З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 для ввезення зазначеного автомобілю на територію України були надані: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - автомобілю марки « Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 ( країна реєстрації - Республіка Литва) , НОМЕР_3 код: НОМЕР_2 , копія довіреності № 730807 від 28.04.2018 із зазначенням особистих даних позивача, згідно якої власник транспортного засобу « Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 ( країна реєстрації - Республіка Литва) , НОМЕР_3 код: НОМЕР_2 , директор Литовського Закритого Акціонерного товариства "Ineva" Gerbin Artem уповноважує позивача розпоряджатись зазначеним транспортним засобом, митна декларація на автомобіль « Renault Megane Scenic», реєстраційний номер НОМЕР_1 ( країна реєстрації - Республіка Литва) , НОМЕР_3 код: НОМЕР_2 від 29.04.2018 із особистим підписом ОСОБА_1 , згідно якої переміщення вказаного транспортного засобу здійснено саме позивачем. При цьому, колегія суддів зазначає, що документів, які підтверджують факт вивезення транспортного засобу або настання обставин непереборної сили, аварії, протиправної дії третіх осіб ОСОБА_1 до митниці, а також до суду не надав. Таким чином, ОСОБА_1 не надав документів, що підтверджують факт вивезення транспортного засобу, поміщення його в інший митний режим, аніж режим ввезення на територію України «транзит», чи настання обставин непереборної сили, аварії, в його діях вбачається перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товарів, що перебувають під митним контролем більше ніж на десять діб, який скінчився 09.05.2018. Позивач посилалася на шахрайські дії третіх осіб, з приводу яких він звернувся до органів поліції. Проте, колегія суддів відхиляє такі доводи, оскільки позивачем не надано до суду вироку щодо шахрайських дій відносно третіх осіб, а сам факт звернення у правоохоронні органи не підтверджує, що проти позивача вчинені злочинні дії. При цьому, позивач не звертався до митних органів із заявою про дії обставин непереборної сили, та почав звертатись до органів поліції лише після того, як його почали викликати представники митниці для надання пояснень. Також колегія суддів враховує пояснення позивача, згідно з якими він достовірно знав, що на його ім`я ввозиться автомобіль, за що отримав грошову винагороду. Крім того, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо порушення митним органом строків притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з огляду на наступне. Відповідно до ч.1. ст 467 Митного кодексу України якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень. Тобто, перелік триваючих правопорушень, визначених ч. 1 ст. 467 Митного кодексу України не є вичерпним. Триваючими визначаються правопорушення, які почались з певної протиправної дії або бездіяльності та проявляються в подальшому безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином. Діяння (бездіяльність) позивача щодо не вивезення транспортного засобу, що перебуває під митним контролем, за межі території України, характеризуються тривалим невиконанням встановленого Митним Кодексом України обов`язку. Вчиняючи такі діяння, позивач перебував у стані безперервного порушення закону, тому відповідне порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер. Використання транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов`язок вивезення за межі митної території, протягом 10-денного строку, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку. При цьому, протокол є процесуальним документом, що фактично фіксує закінчення стадії порушення адміністративної справи, у той час, як діяльність компетентних осіб, щодо збирання, оцінки та перевірки доказів передує складенню процесуального документа, який офіційно засвідчує факт неправомірних дій. Протокол про порушення митних правил є документом, який фіксує факт, час та місце вчинення правопорушення, а проведення контрольно-з`ясувальних заходів - це дії спрямовані на встановлення обставин справи про порушення митних правил, вони є двома різними юридичними фактами. Таким чином триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують Закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Невивезення транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов`язок вивезення за межі митної території протягом 10-денного строку є триваючим правопорушенням, оскільки, в даному випадку, особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов`язку. Аналогічна позиція викладена у постановах від 18 квітня 2018 року (справа №462/244/16-а), від 10 травня 2018 року (справа №452/412/15-а), від 26 червня 2018 року (справа №295/5399/17), від 08 серпня 2018 року (справа №607/12366/15-а), від 28.05.2020 (справа №725/3410/17). Таким чином, датою виявлення порушення є дата складання протоколу про адміністративне правопорушення від 112.10.2018, а тому відповідачем не допущено порушення шестимісячного строку притягнення позивача до відповідальності постановою від 05.02.2019. Разом з тим, суд першої інстанції не дав належної оцінки вказаним обставинам, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Доводи апеляційних скарг є підставними та спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з вищенаведених мотивів. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, порушив норми матеріального права, неповно дослідив обставини справи та дійшов помилкового висновку про наявність підстав задоволення позову. За таких обставин колегія суддів вважає правильним скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Державної митної служби України, Слобожанської митниці Держмитслужби - задовольнити. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.02.2020 по справі № 641/5048/19 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування постанов у справі про порушення митних правил -відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не може бути оскаржена. Головуючий суддя В.В. Катунов Судді С.С. Рєзнікова І.М. Ральченко