Постанова 4803 № 182/2204/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/816/20 Справа № 182/2204/20 Суддя у 1-й інстанції - Борисова Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Джерелейко О. Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2020 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Джерелейко О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого Марект-Плюс, водій, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаного винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, В С Т А Н О В И В: При обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції, 16.03.2020 року о 03.50 годин в м. Нікополь по вул. Г. Чорнобиля, біля буд. 5, водій ОСОБА_1 керував автомобілем ГАЗ-2705 ВП-6 д.н. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Водій пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру Драгер у присутності двох свідків, результат тесту 0,31%. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України. Постановою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто з останнього на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 гривень. Не погоджуючись з вищевказаною постановою, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в який просить поновити строк для оскарження цієї постанови, оскільки справа була розглянута без його участі, при цьому копія судового рішення йому надіслана не була, також просить постанову скасувати, винести нову постанову, якою закрити щодо нього провадження по адміністративній справі на п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що будь-яких повідомлень про час та місце розгляду справи йому не надходило, у зв`язку з чим він був позбавлений в суді першої інстанції надавати пояснення, заявляти клопотання, захищати свої права, що є порушенням ст.268 КУпАП. Вказує на те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки такий огляд був проведений на місці за допомогою приладу «Драгер», після чого на нього був складений протокол, однак від керування автомобілем він відсторонений не був. Зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні свідки, їх пояснення, відеофіксація цього правопорушення, рапорт про відсторонення його від керування транспортним засобом і передачу його іншій особі, підтвердження про отримання ним повістки, сертифікат відповідності на прилад «Драгер». Стверджує, що у своїх поясненнях він не вказував на те, що вживав напередодні алкогольні напої, йому не було роз`яснено наслідки показників на приладі «Драгер». Також вказує на те, що його позбавили роботи, хоча він працює водієм і є єдиним годувальником у сім`ї. Посилається на те, що його винуватість не доведена, оскільки відсутні допустимі та належні докази його вини. Будучи увідомленим про місце та час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та докази, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов таких висновків. Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо поновлення строку апеляційного оскарження у зв`язку з поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду підлягають задоволенню, оскільки рішення суду приймалось за його відсутності, копія постанови йому не направлялась, та про її існування він дізнався лише 12 червня 2020 року, а апеляційну скаргу подав 16 червня 2020 року, дотримавшись 10-тиденного строку її оскарження. Твердження ОСОБА_1 , що йому не надходило будь-яких повідомлень про час та місце розгляду справи, не заслуговують на увагу у зв`язку з тим, що в матеріалах справи наявна довідка про доставку смс-повідомлення ОСОБА_1 про виклик до суду на 10 годину 50 хвилин 06 травня 2020 року, яка була сформована та доставлена 28 квітня 2020 року о 09 годині 41 хвилини на номер телефону - НОМЕР_4 (а. с. 6), що також підтверджується заявою ОСОБА_1 від 12 червня 2020 року про ознайомлення з матеріалами справи, в якій зазначено вищевказаний номер телефону ОСОБА_1 (а.с.9), у зв`язку з чим доводи щодо порушення його прав є безпідставними. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності спростовуються матеріалами провадження. Так, висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в повному обсязі підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення, в якому викладені обставини його вчинення та який підписаний ОСОБА_1 без будь-яких зауважень; роздруківкою тесту на стан сп`яніння, що становить 0,31 % проміле, з результатом якого погодився ОСОБА_1 - поставивши свій підпис (а. с. 1), Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що з результатом згоден ОСОБА_1 та поставив свій підпис, письмовими поясненнями самого ОСОБА_1 , який зазначив, що він погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці та результат тесту виявився позитивним - 0,31 % проміле, з чим він погодився, внаслідок чого суд дійшов вмотивованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення містить підпис про отримання ОСОБА_1 його копії, у зв`язку з чим спростовуються доводи апеляційної скарги в цій частині. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення працівниками поліції вимог проведення огляду на стан сп`яніння, оскільки ними не було запрошено свідків є безпідставними, тому що в матеріалах справи містяться письмові пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , власноручно ним написані із зазначенням результату позитивного тесту на стан огляду - 0,31 % проміле, роздруківка тесту на стан сп`яніння, які ним підписані без будь-яких зауважень (а. с. 1,4). Також відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів огляд ОСОБА_1 проводився у присутності свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , які підписали вказаний документ (а.с.3). Згідно Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, поліцейський, за наявності підстав, встановлених законодавством, проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів. При цьому поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, які надаються на вимогу особи, яка підлягає допиту. Отже, що стосується доводів щодо не надання працівниками поліції ОСОБА_1 сертифікату відповідності на прилад "Драгер", то вони не є слушними, оскільки будь-які відомості про те, що ОСОБА_1 , під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, пред"являв таку вимогу, матеріали провадження не містять. Відсутність в матеріалах відеофіксації правопорушення не спростовують висновків суду, які підтверджуються іншими зазначеними у постанові суду доказами, а тому не приймається до уваги доводи ОСОБА_1 щодо витребування вказаної відеофіксації. Крім того, відповідно до положень ст. 294 КУпАП таке клопотання до суду першої інстанції не подавалось, а тому відсутні підстави для його задоволення в ході апеляційного перегляду. Твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що його не було відсторонено від керування транспортним засобом спростовуються матеріалами справи, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №514165 від 16 березня 2020 року зазначено, що тимчасово вилучено посвідчення водія серії НОМЕР_2 Нікопольське МРЕВ ДАІ від 09 квітня 2004 року та надано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом серії НОМЕР_3 від 16 березня 2020 року (а. с. 1). Отже, порушення процедури проходження огляду та складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не встановлено. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених доказів не убачається, тому вказані докази є належними та допустимими. Беручи до уваги вищенаведене, доводи апеляційної скарги не можна визнати обґрунтованими, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки не виникає сумніву щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як правопорушення повністю знайшло своє підтвердження наявними в матеріалах справи доказами. Враховуючи зазначене, в діях ОСОБА_1 у зв`язку із керуванням транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279,280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Накладаючи адміністративне стягнення, суд дотримався вимог ст. ст. 30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП з урахуванням особи ОСОБА_1 , інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. Доводи ОСОБА_1 про те, що його позбавили роботи, оскільки він працює водієм, не підтверджуються матеріалами справи та адміністративне стягнення за ч. 1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік є безальтернативним щодо водіїв, та підстав для його зміни немає, а тому судом першої інстанції обґрунтовано накладено саме таке стягнення на ОСОБА_1 . Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. Таким чином, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову судді першої інстанції - без змін. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2020 року - залишити без задоволення. Постанову Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду О.Є. Джерелейко