Постанова Львівський апеляційний суд № 454/504/25

Справа № 454/504/25 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М.Я. Провадження № 33/811/487/26 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М. з участю захисника Галайського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 16 січня 2026 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору. Згідно з постановою, 27.01.2025р. близько 06.57год. по вул. Шахтарська,5Б в с.Бендюга Шептицького району Львівської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Golf» р.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння (0,60 проміле). Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 16 січня 2026 року, провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Зазначає, що розгляд справи проведено без його участі, копію постанови отримав лише 10.03.2026. В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що постанова підлягає скасуванню. Зазначає, що не згідний з протоколом, від проходження огляду в медичному закладі не відмовлявся. Наведені у протоколі ознаки сп`яніння нічим не підтверджуються. Вважає, що порушено порядок проведення огляду, оскільки поліцейський не мав підстав скеровувати його на огляд. Також вказує, що долучений до матеріалів справи відеозапис є неналежним доказом, оскільки не підписаний цифровим підписом. У судове засідання апеляційного суду Матвєєв С.В., захисник Марець Ю.І. будучи належним чином повідомленими про час та місце його проведення, не з`явились. Захисник Галайський О.В., який вбрав участь в розгляді апеляційної скарги в режимі відеоконференції не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 , захисника Марець Ю.І. За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги у відсутності ОСОБА_1 , захисника Марець Ю.І. Захисник Галайський О.В. апеляційну скаргу підтримав, просив її задоволити. Заслухавши захисника Галайського О.В., перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що строк апеляційного оскарження слід поновити, апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Зокрема, такий висновок ґрунтується на даних, що зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 231252 від 27 січня 2025 року (а.с. 1), згідно з яким 27.01.2025р. близько 06.57год. по вул. Шахтарська,5Б в с.Бендюга Шептицького району Львівської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння (0,60 проміле). Як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису працівники поліції зупинили транспортний засіб марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 . Під час спілкування із ОСОБА_1 поліцейський виявив у нього ознаки алкогольного сп`яніння, тому пред`явив вимогу про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. За результатами проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат 0,60%о. Після проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його право на огляд також у медичному закладі, і ОСОБА_1 спочатку вказав, що необхідно їхати в медичний заклад, однак через деякий час відмовився від огляду в медичному закладі, що і стало підставою для складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи, що відеозапис містить відомості про те, що ОСОБА_1 відмовився від огляду в медичному закладі та підписав роздруківку приладу «Драгер», відтак доводи захисника про відсутність відмови ОСОБА_1 від огляду в медичному закладі не знайшли свого підтвердження. Щодо доводів захисника про відсутність підстав для проведення огляду ОСОБА_1 та відсутності ознак сп`яніння, апеляційний суд зазначає наступне. Законом не передбачено проведення окремого огляду для виявлення ознак сп`яніння, такі ознаки встановлюються під час спілкування водія із поліцейськими та констатуються за внутрішнім переконанням поліцейського. Отже, спростування або підтвердження перебування водія в стані сп`яніння, відбувається не через оспорювання наявності ознак, а за рахунок проведення відповідного огляду у встановленому законом порядку, на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі, що і було запропоновано ОСОБА_1 , який пройшов огляд, за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу, за результатами огляду встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння. Доводи про неналежність відеозапису, оскільки такий не підписаний електронним цифровим підписом, є необґрунтованими, оскільки відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху. Оскільки вимоги до доказів за КУпАП не містить норм, які передбачають обов`язок подання відповідних доказів з використанням електронного цифрового підпису, а з долученого і покладеного в основу оскаржуваної постанови судді відеозапису можливо встановити всі обставини та події, які мали місце 27.01.2025, такий є належним і допустимим доказом. Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови. Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з`ясовано всі обставини справи. Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП. Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді місцевого суду - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: поновити ОСОБА_1 строк апеляційного оскарження. Постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 16 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.