Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 727/1933/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 727/1933/20 Головуючий у 1-й інстанції: Семенко О.В. Суддя-доповідач: Курко О. П. 08 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу інспектора батальйону патрульної поліції в селі Чайки управління патрульної поліції у Київській області лейтенанта поліції Мельника Андрія Васильовича на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 квітня 2020 року (м. Чернівці) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора батальйону патрульної поліції в селі Чайки управління патрульної поліції у Київській області лейтенанта поліції Мельника Андрія Васильовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И В : в лютому 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом до інспектора батальйону патрульної поліції в селі Чайки управління патрульної поліції у Київській області лейтенанта поліції Мельника Андрія Васильовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про накладення адміністративного стягнення. Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 квітня 2020 року позов задоволено, а саме: скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАК №2144101 від 22.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП; закрито справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 22.02.2020 року, о 10 год. 55 хв. інспектором 1 батальйону 2 роти патрульної поліції в с.Чайки УПП в Київській області лейтенантом поліції Мельник А.В. винесено постанову про адміністративне правопорушення, серія ЕАК №2144101 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с.2). Зі змісту вказаної постанови від 22.02.2020 року встановлено, що ОСОБА_1 22.02.2020 року, о 10 год. 55 хв. рухався зі швидкістю 133 км/год. при дозволеній швидкості руху транспортних засобів 110 км/год. в с. Березівка, при цьому перевищив встановлену швидкість руху на 23 км/год. Швидкість руху зафіксована приладом Трукам ТС 000681, чим порушив п.12.6.Ґ Правил дорожнього руху України. Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано доказів підтвердження правомірності складання оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Закон України "Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань). Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України). Відповідно до п. 1.1 ПДР України останні відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю іншим транспортним засобам, зокрема, на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год. (пункт 12.6 Ґ ПДР України) Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Так, в матеріалах справи містяться DVD диск з записами бодікамери серії АА 000671 та приладу TruCam TC 000681, фото з приладу TruCam TC 000681 на 7 арк. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що наявними у матеріалах справи відеозаписами, які здійснені сертифікованим приладом TruCam LTІ 20/20 №ТС000681, зафіксовано, що позивач 22.02.2020 року, о 10 год. 55 хв. рухався зі швидкістю 133 км/год. при дозволеній швидкості руху транспортних засобів 110 км/год. в с. Березівка. Відтак, наданими відеозаписами та фото зафіксовано факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Правові підстави застосування лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № ІІА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний ІЛІ LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12. Чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Крім того, така процедура як "сертифікація" взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України. Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року N 437 і становить 1 рік. Проведення повірки передбачено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення іі результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08 лютого 2016 року №

193. Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/111923, виданого ДП "Укрметртестстандарт" від 25 вересня 2018 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №TC000681, є придатним до застосування (копія свідоцтва про повірку лазерного вимірювача швидкості транспортних засобів TruCam LTІ 20/20 №TC000681 наявна в матеріалах справи). Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи суду першої інстанції, що відомості про сертифікацію пристрою TruCam LTІ 20/20 №TC000681 не внесено до Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки ДП "Укрметртестстандрт", з огляду на наступне. Так, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року № UА-МІ/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки "Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam", який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У 3197-12. При цьому, чинним законодавством не передбачено повторного проходження даної процедури (сертифікації) для приладів, які вже були завезені на територію України та введені в експлуатацію. Більше того, така процедура як "сертифікація" взагалі не міститься в нормах чинного законодавства України. Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05 квітня 2012 року № 437 і становить 1 рік. Необхідно зазначити, що можливість використання виробу "TruCam LTІ 20/20" виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку. Суд зауважує, що лазерний вимірювач швидкості TruCam LTІ 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів. Разом з тим, для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому, враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації. Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії. Зазначені властивості алгоритму унеможливлюють підробку змісту інформації про порушення правил дорожнього руху від моменту її фіксації приладом TruCam. Між тим, впровадження додаткових заходів для забезпечення достовірності інформації про порушення правил дорожнього руху та проведення їх експертиз не є обов`язковим. Крім того, слід вказати, що наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 року №1362 зазначений пристрій TruCam був виключений з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки. У разі виключення затвердженого типу засобів вимірювальної техніки із Державного реєстру, заборонялося їх серійне виробництво або ввезення на територію України. Таким чином, оскільки прилад TruCam було введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатація не обмежена нормами чинного законодавства. Також судова колегія вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на те, що зазначення інспектором в оскаржуваній постанові назви приладу "Трукам ТС 000681" замість "TruCam ТС 000681" є підставою для скасування даної постанови. Апеляційний суд зазначає, що є очевидним факт наявності описки в рішенні посадової особи. Цілком зрозуміло, що мова йшла про лазерний вимірювач швидкості TruCam. Тому, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з цього приводу. Також посилання суду першої інстанції на те, що інспектором при винесенні оскаржуваної постанови не враховано розбіжності між часом вчиненням правопорушення, вказаним у постанові серії ЕАК №2144101 та часом, зафіксованим на відеозаписі, не заслуговують на увагу, оскільки така розбіжність не є критичною та жодним чином не впливає ані на факт вчинення порушення, ані на його суть, ані на його кваліфікацію та ніяк не може свідчити про безпідставність притягнення позивача до відповідальності. Тобто, будь-які формальні порушення, допущені відповідачем під час складання оскаржуваної постанови жодним чином не можуть спростовувати порушення позивачем правил дорожнього руху шляхом перевищення швидкості руху. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 статті 122 КУпАП України про порушення позивачем пункту 12.6 Ґ Правил дорожнього руху. Таке порушення доведено належними та допустимими доказами, порушення прав при розгляді справи стороною відповідача не встановлено. Оскаржувана постанова у повні мірі відповідає ст.283 КУпАП. Надані документи щодо засобу вимірювання правопорушення відповідає приладу, зазначеному в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності. Отже, аналізуючи наведені нормативно-правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, зробив передчасні висновки. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу інспектора батальйону патрульної поліції в селі Чайки управління патрульної поліції у Київській області лейтенанта поліції Мельника Андрія Васильовича задовольнити повністю. Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 02 квітня 2020 року - скасувати. Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 . Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 325 КАС України та згідно ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 08 липня 2020 року. Головуючий Курко О. П. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.