Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 552/1967/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 січня 2023 р.Справа № 552/1967/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Любчич Л.В. , П`янової Я.В. , за участю секретаря судового засідання Кролівець П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 01.07.2022, головуючий суддя І інстанції: Самсонова О.А., пров. Хорольський, 6, м. Полтава, Полтавська, 36034 по справі № 552/1967/22 за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції України в Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, Інспектора батальйону №1 роти №3 управління патрульної поліції у Вінницькій області Ткачука Владислава Віталійовича про скасування поставнови серії ЕАО № 5393554 про адміністративне правопорушення від 17.05.2022, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. В поданій до суду заяві посилався на те, що 17 травня 2022 року близько 09 год. 24 хв., особисто керуючи автомобілем HONDA CR-V, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по трасі М 30 377 км. в селі Якушинці Вінницької області з дотриманням швидкісного режиму, він був зупинений інспектором 1 батальйону 3 роти Ткачуком Владиславом Віталійовичем. Відрекомендувавшись, відповідач звинуватив позивача у тому, що позивач керував авто в межах населеного пункту зі швидкістю 73 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 23 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР «Перевищення водіями Т/3 встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів, більш як на двадцять кілометрів на годину». Правопорушення зафіксоване на Трукам ТС 08446. Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 01.07.2022 в задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора батальйону №1 роти №3 управління патрульної поліції у Вінницькій області Ткачука Владислава Віталійовича, Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення відмовлено в повному обсязі. Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Позивач надав до суду апеляційної інстанції клопотання про проведення судового засідання за його відсутності. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 17 травня 2022 року інспектором батальйону №1 роти №3 управління патрульної поліції у Вінницькій області Ткачуком Владиславом Віталійовичем стосовно позивача ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕАО №5393554 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до вказаної постанови позивач ОСОБА_1 17 травня 2022 року о 08 год. 54 хв. керуючи транспортним засобом HONDA CR-V, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 у с. Якушинці на автодорозі М-30, 377 км., рухався зі швидкістю 73 км/год, чим перевищив дозволену швидкість руху на 23 км./год., чим порушив п. 12.4 ПДР України (а.с. 6). Вказаною постановою ОСОБА_1 визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 340 грн. Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідач діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав. Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух від 30.06.1993 № 3353 (далі Закон № 3353), встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР). Правила дорожнього руху відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (ПДР України). Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Статтею 14 Закону № 3353 встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Відповідно до пункту 1.9 ПДР особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з пунктом 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. За змістом пункту 12.9 б ПДР України, водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4, 12.5, 12.6 та 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29 Знак 3.29 Обмеження максимальної швидкості, 3.31 Знак 3.31 Зона обмеження максимальної швидкості або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту и пункту 30.3 цих Правил. Відповідно до ч.1 ст. 122 КпАП України адміністративна відповідальність настає у випадку перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину. Згідно з частиною першою статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Статтею 77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі. Відповідно до частини першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною першою статті 90 КАС України визначено, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Виходячи з системного аналізу статей 245, 252, 280, 283, 284 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративного правопорушень. Таким чином, викладені в постанові по справі про адміністративне правопорушення обставини повинні чітко та однозначно свідчити про повноту та об`єктивність встановлених обставин справи та її розгляду, а також відображати конкретний склад адміністративного правопорушення, що повинно підтверджуватись відповідними доказами. З матеріалів справи встановлено, що 17 травня 2022 року інспектором батальйону №1 роти №3 управління патрульної поліції у Вінницькій області Ткачуком Владиславом Віталійовичем стосовно позивача ОСОБА_1 винесено постанову серії ЕАО №5393554 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП На підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення за вказаних вище обставин відповідачем надано фотодоказ, яким зафіксовано, що транспортний засіб HONDA CR-V, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год. на автодорозі М-30, 377 км., координати місця фіксації: Широта: 49° 14' 47.54" N, Довгота: 28° 22' 39.39" E та відеозапис, здійснений приладом TruCam ТС008446. Колегія суддів звертає увагу на те, що в постанові про адміністративне правопорушення в графі «до постанови додаються» жодної інформації щодо наявності доказів, які підтверджують вчинення позивачем правопорушення не вказано, що виключає можливість прийняття наданих до суду фотознімків та відеозаписів у якості належних доказів по справі. Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Отже, поданий до суду відеозапис та фотознімок є недопустимими доказами у справі про адміністративне правопорушення, оскільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилання на такі докази. Інших належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КАС України відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять. На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, колегія суддів дійшла висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення Згідно з п. 1,3 ч.1 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, - .

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Полтави від 01.07.2022 по справі № 552/1967/22 скасувати. Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити. Скасувати постанову серії ЕАО №5393554 від 17 травня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення закрити. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич Я.В. П`янова