Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/19903/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19903/19 Суддя (судді) першої інстанції: Аверкова В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ У поданій до суду у жовтні 2019 р. позовній заяві Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі за текстом - «НАК «Нафтогаз України») зазначало, що 19.10.2018 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу». Відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу має, зокрема, визначати джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки. Посилаючись на те, що всупереч згаданому Закону відповідачем не визначено ані джерел фінансування, ані порядку визначення компенсації, позивач просив: - визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України щодо не визначення джерел фінансування та порядку визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються обов`язки; - зобов`язати Кабінет Міністрів України виконати п. 7 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу» - визначити джерела фінансування та порядок визначення компетенції, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, шляхом внесення відповідних змін у постанову Кабінету Міністрів України №867 від 19 жовтня 2018 року «Про затвердження положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», передбачивши у цій постанові джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено повністю. В апеляційній скарзі Кабінет Міністрів України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити. Зокрема, апелянт зазначає, що при прийнятті постанови № 867 від 19 жовтня 2018 р. Уряд України діяв в межах повноважень та відповідно до Конституції України, Закону України «Про Кабінет Міністрів України», Закону України «Про ринок природного газу». Скаржник стверджує, що стаття 11 Закону України «Про ринок природного газу» не містить норми, яка б беззаперечно зобов`язувала Кабінет Міністрів України зазначати у рішенні про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу усі складові, перелічені у частині 4 цієї статті. На переконання Кабінету Міністрів України ним не була допущена протиправна бездіяльність з огляду на те, що передбачена названою постановою ціна є економічно обгрунтованою. Крім того, у грудні 2019 р. ним розроблено проект постанови «Про затвердження Порядку визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки». Апелянт наполягає на тому, що спірною постановою не порушуються права та інтереси НАК «Нафтогаз України». Насамкінець, скаржник стверджує про порушення позивачем строку звернення до суду. У відзиві на апеляційну скаргу позивач, наполягаючи на законності та обгрунтованості судового рішення, акцентує увагу суду на тому, що Кабінет Міністрів України вчинив триваючу бездіяльність, а отже строк звернення до суду пропущено не було. Перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 19 жовтня 2018 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 867, якою затвердив Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, що додається. Підпунктом 1 пункту 3 цього Положення на НАК «Нафтогаз України» покладено спеціальні обов`язки з продажу та поставки природного газу. Спеціальним Законом, який визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу є Закон України «Про ринок природного газу» від 9 квітня 2015 ро. № 329-VIII. За змістом частини 3 статті 2 Закону України «Про ринок природного газу» рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень, прийняті на виконання норм цього Закону, мають відповідати принципам пропорційності, прозорості та недискримінації. Згідно з принципом пропорційності рішення (заходи) суб`єктів владних повноважень повинні бути необхідними і мінімально достатніми для досягнення мети задоволення загальносуспільного інтересу. В силу положень статті 3 Закону України «Про ринок природного газу» невтручання держави у функціонування ринку природного газу, крім випадків, коли це необхідно для усунення вад ринку або забезпечення інших загальносуспільних інтересів, за умови що таке втручання здійснюється у мінімально достатній спосіб, є одним з основних принципів функціонування ринку природного газу. Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Згідно частини 4 названої статті Закону України «Про ринок природного газу» рішення Кабінету Міністрів України про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу має визначати: 1) загальносуспільний інтерес у процесі функціонування ринку природного газу, для забезпечення якого покладаються спеціальні обов`язки на суб`єктів ринку природного газу; 2) обсяг спеціальних обов`язків; 3) коло суб`єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки; 4) обсяг прав суб`єктів ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, необхідних для виконання таких обов`язків; 5) категорії споживачів, яких стосуються спеціальні обов`язки; 6) територію та строк виконання спеціальних обов`язків; 7) джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки, з урахуванням положення частини сьомої цієї статті. Частиною 7 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» установлено, що суб`єкт ринку природного газу, на якого покладаються спеціальні обов`язки відповідно до частини першої цієї статті, має право на отримання компенсації економічно обґрунтованих витрат, здійснених таким суб`єктом, зменшених на доходи, отримані у процесі виконання покладених на нього спеціальних обов`язків, та з урахуванням допустимого рівня прибутку відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Таким чином, частина 4 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» пов`язує обов`язок Кабінету Міністрів України визначати джерела фінансування та порядок визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу одночасно із покладанням спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу. Тобто, у разі покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу, відповідач повинен прийняти рішення про джерела фінансування та порядок визначення компенсації. Правову позицію з цього питання Верховний Суд висловив у постанові від 21 серпня 2019 р. у справі № 826/6066/17. Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приймаючи до уваги, що всупереч наведеним законодавчим приписам Кабінет Міністрів України у Положенні про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу не визначив джерела фінансування та порядок визначення компенсації, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Помилковим є твердження скаржника про те, що ухвалюючи рішення у справі, суд втрутився у його дискреційні повноваження, оскільки правова конструкція статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» не надає відповідачу право обирати з кількох юридично допустимих рішень, при цьому визначає його обов`язок визначити джерела компенсації і порядок компенсації у разі покладення на суб`єктів ринку природного газу спеціальних обов`язків. Колегія суддів відхиляє посилання Кабінету Міністрів України на те, що у грудні 2019 р. ним розроблено проект постанови «Про затвердження Порядку визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки», оскільки такі дії не свідчать про фактичне виконання обов`язків, покладених на нього Законом України «Про ринок природного газу». Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а твердження скаржника про те, що спірною постановою не порушуються права та інтереси НАК «Нафтогаз України» є помилковим. Постанова № 867 від 19.10.2018 р. «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» є нормативно-правовим актом, а НАК «Нафтогаз України» - особою, щодо якої його застосовано. Так само, судова колегія знаходить помилковим і твердження відповідача про пропущення позивачем строку звернення до суду з огляду на те, що постанова № 867 від 19.10.2018 р. свою дію не вичерпала і бездіяльність є триваючою. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова складена в повному обсязі 07 липня 2020 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко