Ухвала КГС ВС № 915/2507/19
від 08.07.2020 · ГосподарськаУХВАЛА 08 липня 2020 року м. Київ Справа № 915/2507/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пількова К. М., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 у справі Господарського суду Миколаївської області за позовом Колгоспу "Прометей" до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Лепетиської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області про скасування державної реєстрації земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, ВСТАНОВИВ: 19.06.2020 Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру, Відповідач) звернулось з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 у цій справі. Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до частини першої статті 291 ГПК України, особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Як доказ надіслання копії касаційної скарги № 9-14-0.62-4283/2-20 від 19.06.2020 учасникам справи до касаційної скарги додано роздруківку про надіслання на електронні адреси ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 вкладення SendFile2332059.ZIP. До питань, пов?язаних з вчиненням процесуальних дій, Суд застосовує ті самі підходи, які застосовуються судами при дослідженні доказів у справі. Відповідно до статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами. Частинами першою-п`ятою статті 96 ГПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Враховуючи викладене, Суд доходить висновку, що надана скаржником роздруківка є паперовою копією електронного доказу, з якої неможливо встановити вміст вкладення SendFile2332059.ZIP, та чи містить це вкладення копію касаційної скарги № 9-14-0.62-4283/2-20 від 19.06.2020 з відповідними додатками, як передбачено частиною першою статті 291 ГПК України. Окрім цього Суд звертає увагу, що інформація щодо юридичних осіб - Колгоспу "Прометей" та Лепетиської сільської ради Березнегуватського району Миколаївської області, розміщена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не містить даних щодо наявності у них електронних поштових адрес ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Таким чином, скаржнику необхідно надати суду докази на підтвердження направлення іншим учасникам справи копії цієї касаційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір". Як свідчать матеріали касаційної скарги, 20.02.2020 Колгосп "Прометей" (далі - Позивач) подав заяву про вжиття заходів забезпечення позову, в якій просив заборонити ГУ Держгеокадастру вчиняти будь-які дії, спрямовані на передачу в користування земельних ділянок з кадастровими номерами 4821183000:05:000:0127 та 4821181700:07:000:0134. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.03.2020 у справі № 915/2507/19 у задоволенні вищезазначеної заяви відмовлено. Оскаржуваною постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.03.2020 скасовано; заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову задоволено. Відповідно до підпункту 3 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання, зокрема, заяви про вжиття заходів забезпечення позову складає 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 становить 2 102,00 грн. Отже, звертаючись з касаційною скаргою на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 у цій справі, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 2 102,00 грн. Проте доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі скаржник не надав, що також підтверджується матеріалами касаційної скарги. Верховний Суд звертає увагу скаржника на реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом: - Отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; - Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; - Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); - Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; - Код банку отримувача (МФО): 899998; - Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Отже, скаржнику необхідно надати суду докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у сумі 2 102,00 грн. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України. Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 у справі № 915/2507/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 03.08.2020. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя К. М. Пільков