Постанова Волинський апеляційний суд № 163/1773/19
від 03.07.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 163/1773/19 Провадження №33/802/319/20 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Категорія: ч.1 ст.483 МК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 липня 2020 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі: судді - Гапончука В.В., з участю представника митниці - Пікалюка М.С., захисника - Щербака О.Г., розглянувши апеляційну скаргу в.о. начальника митниці Вісьтака І. на постанову Любомльського районного суду від 02 квітня 2020 року, В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою судді провадження в справі за протоколом про порушення митних правил № 2161/20500/19 щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) за ознаками ч.1 ст.483 МК України закрито за відсутністю в його діях складу правопорушення. Вилучений за цим протоколом товар "вироби з пластмас (карниз) загальною вагою 2 694,31 кг, вироби з пластмас (комплектуючі для карнизів) загальною вагою 772,42 кг" передано Волинській митниці Держмитслужби для вирішення питання про його долю в порядку ст.243 або ст.488 МК України. Згідно з протоколом № 2161/20500/19 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) як керівник компанії "Mobicon Yazilim Elektronik San. Ve Tic. A . Є ." вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю. Так 02.06.2019 року в зону митного контролю пункту пропуску "Ягодин-Дорогуск" Волинської митниці ДФС в режимі "прохідного транзиту" (митниця в`їзду - Одеська митниця ДФС, митниця виїзду - Волинська митниця ДФС) під керуванням водія ОСОБА_4 заїхав транспортний засіб з номерними знаками НОМЕР_1 , в напівпричепі якого переміщувався консолідований вантаж "тканини та вироби з пластмас в асортименті" (країна походження: Туреччина). Частина консолідованого вантажу - вироби з пластмас (карниз) загальною вагою 2 694,31 кг та кількістю у 227 місць, вироби з пластмас (комплектуючі для карнизів) загальною вагою 772,42 кг та кількістю 39 місць - переміщувалась за такими документами контролю доставки: митною декларацією типу "ТР 80 АА" № UA500120/2019/005217, інвойсом № 76142, CMR № 002398. Вартість вантажу згідно поданих документів становить 7 739,18 доларів США. Безпосереднім відправником/продавцем вантажу вказано турецьку компанію "Mobicon Yazэlэm Elektronik San. Ve Tic. A .Ю. ", покупцем/одержувачем - британську компанію "Adl Unit LTD". Безпосереднє відправлення вантажу здійснено з території Туреччини в Республіку Польща. За результатами повного митного огляду вказаної частини консолідованого вантажу встановлено відповідність відомостям, заявленим в товарно-супровідних документах. Здійсненою перевіркою активного статусу, реєстрації, здійснення зовнішньоекономічної діяльності компанії "Adl Unit LTD" встановлено, що за вільно розміщеною на офіційному веб-ресурсі урядового органу Великобританії (Companies House Contact Centre) інформацією вказана компанія значиться в статусі "dissolved on 23 April 2019", що означає як "припинена, розпущена, припинила свою діяльність станом на 23 квітня 2019 року". Такий статус компанії підтверджено листом сектора міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції у Волинській області (Інтерпол) № 340/02/23-2019. Інформація щодо статусу компанії "Adl Unit LTD" суперечить даті видання (оформлення) комерційних та товаросупровідних документів, які є обов`язковими при транзиті товарів митною територією України та їх митному оформленні (ст. 94 Митного кодексу України) і відповідно до яких здійснюються поставки товарів на адресу вже "неіснуючої" англійської компанії (кінець травня 2019 року), що суперечить вимогам міжнародного права й чинного митного законодавства України. Дії ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) кваліфіковані за ч.1 ст.483 МК України за ознакою подання документів з неправдивими відомостями про продавця/відправника товарів - компанії "Adl Unit LTD", здійснення її зовнішньоекономічної діяльності, припинення існування. Не погодившись із таким судовим рішенням, в.о. начальника Волинської митниці ДФС подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність просить скасувати на прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) у порушенні митних правил за ч.1 ст.483 МК України, накласти на нього стягнення в межах санкції цієї норми Закону. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши представника митниці, який апеляційну скаргу підтримав, захисника, який проти задоволення апеляційної скарги заперечив, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч.2 ст.7 КпАП України провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статті 245, 252 КпАП України регламентують, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. В силу положень ст. 489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил повинно бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду при постановленні рішення судом першої інстанції вказаних вимог закону було дотримано. Так, перевіркою матеріалів справи в апеляційному порядку встановлено, що 02.06.2019 року в зону митного контролю пункту пропуску "Ягодин-Дорогуск" Волинської митниці ДФС в режимі "прохідного транзиту" (митниця в`їзду - Одеська митниця ДФС, митниця виїзду - Волинська митниця ДФС) під керуванням водія ОСОБА_4 заїхав транспортний засіб з номерними знаками НОМЕР_1 , в напівпричепі якого переміщувався консолідований вантаж "тканини та вироби з пластмас в асортименті" (країна походження: Туреччина). Згідно поданих до митного контролю та оформлення документів: митної декларації "ТР 80 АА" № UA500120/2019/005217, інвойсу № 76142 та CMR № 002398 - у напівпричепі автомобіля переміщувався товар: вироби з пластмас (карниз) загальною вагою 2 694,31 кг та кількістю у 227 місць, вироби з пластмас (комплектуючі для карнизів) загальною вагою 772,42 кг та кількістю 39 місць на загальну суму 7 739,18 доларів США (а.с. 6-9). Безпосереднім відправником/продавцем вантажу вказано турецьку компанію "Mobicon Yazэlэm Elektronik San. Ve Tic. A .Ю. ", покупцем/одержувачем - британську компанію "Adl Unit LTD" (а.с.5). Підставою для складення протоколу став акт про проведення митного огляду транспортного засобу UA205010/2019/420590Е за результатами якого, відповідно до службової записки головного державного інспектора відділу оперативного реагування УПМП та МВ Волинської митниці ДФС Турко А., виявлено заявлення недостовірної інформації з боку турецьких відправників щодо покупців товару, оскільки при перевірці даних отримувача товару вставлено, що вказана компанія значиться у статусі «припиненої». Згідно з ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність. Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Статтею 487 МК України визначено, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Частиною 1 ст.483 МК України встановлена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, в тому числі, з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів та їх кількості. Згідно із п.3 ч.2 ст.494 МК України протокол про порушення митних правил повинен містити необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено. Відповідно до ч.2 ст.283 КУпАП постанова повинна містити відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування). Місцевим судом вірно зазначено, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що складаючи протокол про переміщення предметів з приховуванням від митного контролю, інспектор митниці встановив особу, яка, на його думку, вчинила правопорушення. При цьому належних відомостей про цю особу в протоколі не вказав і до протоколу не приєднав, чим не дотримався вимог ст.494 МК України. Матеріалами справи встановлено, що місцевий суд двічі направляв провадження для проведення додаткової перевірки щодо встановлення усіх необхідних відомостей відносно особи щодо якої складено протокол, однак представниками митниці такі вимоги суду не були виконані. Підстави вважати джерелом відомостей про особу керівника компанії інформацію представника МВС України в Посольстві України в Турецькій Республіці, що ґрунтується на офіційно невідкритих інформаційних ресурсах і викладена як додаток довільної форми до листа, є сумнівними з точки зору допустимості доказу відповідно до ст.495 МК України. Окрім того, особу порушника не ознайомлено із протоколом про порушення митних правил; згідно норм чинного та міжнародного законодавства - не здійснено офіційний переклад на мову, якою володіє ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ), що свідчить про явне порушення особи на захист. Отже, належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів, які свідчили б про наявність у діях ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України митними органами не доведено та у суді не здобуто. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.54 рішення у справі «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод. Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення. Таким чином, аналізуючи зазначені вимоги закону та фактичні обставини справи, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) не було вчинено порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, а тому правильно закрив провадження у справі. Окрім того, суд зазначає, що представник митниці у поданій апеляційній скарзі не навів жодного факту неправильного встановлення судом фактичних обставин справи або невірного застосування норм права до таких обставин, а лише обмежився констатацією факту, викладеному у протоколі про порушення митних правил та листі сектора міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП у Волинській області (Інтерпол) від 04.06.2019 року. №340/02/23-2019. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 284, 294 КпАП України, ст.528 МК України, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу в.о. начальника митниці Вісьтака І. залишити без задоволення Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 02 квітня 2020 року в даній справі щодо ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя В.В. Гапончук