Постанова 4855 № 320/6584/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6584/19 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 липня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Губської Л.В., Лічевецького І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Обухівської районної ради Київської області, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування Розпорядження, - В С Т А Н О В И В: Згідно з п. 3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Третьою особою подано апеляційну скаргу в якій вона просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін з наступних підстав. Розпорядженням Відповідача «Про призначення ОСОБА_1 на посаду керуючого справами виконавчого апарату Обухівської районної ради» від 10.10.2019 №98-к призначено Третю особу з 11 жовтня 2019 року на посаду керуючого справами виконавчого апарату Обухівської районної ради, як таку, що перебуває в кадровому резерві на заміщення цієї посади. Третьою особою в апеляційній скарзі зазначено, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржене Позивачем Розпорядження Відповідача не порушує будь-яких його прав або законних інтересів. Проте, відповідно до п. 2 частини першої ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. А згідно з частиною другою ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Крім того, як вбачається з п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України № 9-зп/2002 у справі за конституційним зверненням громадян ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 року №№ 18/1203-97, 18/1205-97, 18/1206-97, 18/1207-97, 18/1208-97, 18/1209-97, 18/1210-97, 18/1211-97, 18/1212-97, 18/1213-97, 18/1214-97, 18/1215-97, 18/1216-97, 18/1217-97, 18/1218-97, 18/1219-97, 18/1220-97, 18/1221-97, 18/1222-97, 18/1223-97, 18/1314-97, частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Зінченко проти України», стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечити втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, в якій формі вони закріплені в національному правовому порядку. Європейський суд з прав людини у справі «Вінтман проти України» (Vintman v. Ukraine, заява № 28403/05) зазначив, що для того, щоб відповідати вимогам статті 13 Конвенції, засоби юридичного захисту повинні бути ефективними як у теорії, так і на практиці, зокрема органи державної влади держави-відповідача своїми діями або бездіяльністю не повинні невиправдано та необґрунтовано перешкоджати їхньому використанню. Позивач є депутатом Обухівської районної ради Київської області. Відповідно до частини одинадцятої ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, повноваження депутатів, порядок організації і гарантії депутатської діяльності визначаються Конституцією України, цим Законом, законом про статус депутата, іншими законами. Згідно з частиною другою ст. 11 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року №93-IV (надалі - Закон №93-IV), при здійсненні депутатських повноважень депутат місцевої ради має також право: на депутатське звернення, депутатський запит, депутатське запитання; на невідкладний прийом; вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку. Відповідно до частини першої ст. 15 Закону №93-IV, депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу у разі виявлення порушення прав та законних інтересів громадян або інших порушень законності має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також до правоохоронних і контролюючих органів та їх керівників з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності. Оскільки Позивачем, як депутатом місцевої ради та представником інтересів територіальної громади, виявлено порушення Відповідачем законності при прийнятті оскарженого Розпорядження, він звернувся з даним позовом для вжиття заходів щодо їх припинення. Згідно зі ст. 16 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування в Україні» від 7 червня 2001 року №2493-III (надалі - Закон №2493-III), за рішенням органу місцевого самоврядування створюється кадровий резерв для зайняття посад і просування по службі, який затверджується сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради. До кадрового резерву зараховуються особи, які виявили бажання зайняти посаду в органах місцевого самоврядування і мають відповідну кваліфікацію та освіту або здобувають її. Кадровий резерв формується з: посадових осіб місцевого самоврядування, які підвищили кваліфікацію або пройшли стажування і рекомендовані атестаційною комісією на вищі посади; державних службовців, які бажають перейти на службу в органи місцевого самоврядування; спеціалістів виробничої, соціально-культурної, наукової та інших сфер, а також випускників навчальних закладів відповідного профілю. Порядок формування та ведення кадрового резерву посадових осіб визначається відповідною радою. Відповідно до частини першої ст. 10 Закону №2493-III, прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється: на посаду сільського, селищного, міського голови, старости в порядку, встановленому Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні"; на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою; на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради шляхом затвердження відповідною радою; на посади керівника секретаріату (керуючого справами) районної, обласної ради, керуючого справами виконавчого апарату обласних і районних рад, керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України. Рішенням Обухівської районної ради Київської області «Про затвердження Порядку формування кадрового резерву для зайняття посад і просування по службі у виконавчому апараті Обухівської районної ради» від 20.12.2011 № 147.10.VІ, зокрема затверджено Порядок формування кадрового резерву для зайняття посад і просування по службі у виконавчому апараті Обухівської районної ради (надалі - Порядок) Згідно з п. 18 Порядку, якщо посада, до кадрового резерву на яку зараховано працівника, стає вакантною, він має переважне право на її заміщення при проведенні конкурсу. Як вбачається з матеріалів справи, Третю особу призначено на посаду керуючого справами виконавчого апарату Обухівської районної ради поза конкурсом, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності оскарженого Позивачем Розпорядження Відповідача. Більш того, Відповідачем, в особі його голови, подано Заяву про визнання позову. А відповідно до частин першої, четвертої ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог. Згідно з частиною п`ятою ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не приймає відмови від позову, визнання позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси. У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку, що дії Відповідача щодо визнання позову не суперечать закону та не порушують чиїх-небудь прав, свобод або інтересів. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Рішення суду першої інстанції - без змін. Згідно з частиною другою ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. Відповідно до частини четвертої ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Дану справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). А згідно з п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а Рішення Київського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та в касаційному порядку оскаржена бути не може, крім передбачених пп. а) - г) п. 2 частини п`ятої ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України випадків. Постанову складено в повному обсязі 06.07.2020 року. Головуючий суддя Бабенко К.А. Судді: Губська Л.В. Лічевецький І.О.