Постанова 4851 № 440/3039/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Бойко С.С. 06 липня 2020 р. Справа № 440/3039/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді - Мельнікової Л.В., суддів - Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. , розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - В с т а н о в и л а: 14.08.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить: - визнати протиправними дії відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі ГУ ПФУ в Полтавській області, пенсійний орган) щодо відмови у нарахуванні та виплаті йому компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії; - зобов`язати відповідача здійснити розрахунок, нарахувати йому компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 року у справі №553/989/14-а за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії та виплатити нараховану компенсацію відповідно до статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Також, позивач просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання пенсійний орган подати протягом одного місця з дня набрання рішенням законної сили звіт про його виконання. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволений у повному обсязі. Так, судовим рішенням визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 року у справі № 553/989/14-а, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, починаючи з 01.01.2014 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 16.07.2019 року. Відповідач зобов`язаний здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 року у справі № 553/989/14-а, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, починаючи з 01.01.2014 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 16.07.2019 року. Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 року (рішення ухвалено у порядку письмового провадження) зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 року у справі № 553/989/14-а за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року по день фактичної виплати пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Необхідність ухвалення додаткового судового рішення у цій справі судом першої інстанції вмотивована тим, що позовна вимога ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача виплатити компенсацію відповідно до статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за рахунок коштів Пенсійного фонду України не була вирішена повністю і залишилася не розглянутою. Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення справи, просить скасувати додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2019 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що винесення додаткового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, неохопленістю всіх позовних вимог позивача, коли рішення є неповним щодо вимог позивача. Тобто це стосується випадків, коли судом не розглянуто у повній мірі всіх позовних вимог позивача. Оскільки в даному випадку судом задоволено заявлені позовні вимоги позивача, у суду відсутні підстави для ухвалення додаткового судового рішення. Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи. За приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а додаткове судове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення (ч. 2 ст. 252 КАС України). Відповідно до приписів статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію виплачують за рахунок: - власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян; - коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; - коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету. Як установлено судовим розглядом, позивачем, зокрема, заявлено позовну вимогу про зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області нарахувати компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 року у справі № 553/989/14-а за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії та виплатити нараховану компенсацію відповідно до статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Зі змісту резолютивної частини рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2019 року убачається, що позовні вимоги позивача про зобов`язання вчинити певні дії задоволені судом шляхом зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити розрахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 року у справі № 553/989/14-а, за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, починаючи з 01.01.2014 року по день фактичної виплати пенсії, тобто по 16.07.2019 року. Таким чином, будучи предметом судового розгляду у даній справі, заявлена вимога позивача ОСОБА_1 не вирішена судом першої інстанції повністю і залишилася не розглянутою в частині зобов`язання відповідача виплатити компенсацію відповідно до статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за рахунок коштів Пенсійного фонду України. За наведених обставин, з урахуванням положень ст. 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про необхідність ухвалення додаткового судового рішення про зобов`язання ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити виплату ОСОБА_1 компенсації за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2014 року у справі № 553/989/14-а за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року по день фактичної виплати пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2019 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя (підпис)Л.В. Мельнікова Судді(підпис) (підпис) А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова Постанова складена і підписана 06 липня 2020 року.