Постанова 4873 № 925/1300/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" червня 2020 р. м.Київ Справа№ 925/1300/17 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Станіка С.Р. суддів: Дикунської С.Я. Тищенко О.В. за участю секретаря судового засідання Цибульського Р.М. за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 18.06.2020 розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 (повне рішення підписане 25.10.2019) у справі №925/1300/17 (суддя - Кучеренко О.І.) за позовом Фізичної особи-підприємця Швиденка Дмитра Васильовича до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог Фізичної особи-підприємця Швиденка Дмитра Васильовича Фізична особа-підприємець Швиденко Дмитро Васильович (далі - позивач, ФОП Швиденко Д.В.) звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" з вимогою (згідно здійснених уточнень) визнати недійсним (незаконним) та скасувати рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", яке оформлено протоколом комісії №12 від 11.09.2017. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що: - рішення комісії відповідача було прийнято всупереч вимогам чинного законодавства, оскільки доказів на підтвердження порушення позивачем умов договору та діючого законодавства відповідачем не надано, відтак рішення відповідача про нарахування позивачу оперативно-господарської санкції у розмірі 72017,99 грн за результатами розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією (тут і надалі по тексту рішення ПКЕЕ, які втратили чинність, але які діяли на час виникнення спірних правовідносин) - є незаконним і порушує законні права та інтереси позивача; - акт пломбування лічильника ним особисто не підписувався, а також ним не надавалось доручення на підпис іншій особі від свого імені і відповідно позивач не може нести відповідальність за збереження пломб на лічильнику, в тому числі і за пошкодження індикаторів; - відповідно до Акту про порушення №000279 від 14.08.2017, позивач порушив ПКЕЕ п. 10.2.26, а саме пошкодження індикаторів, установлених у місцях вказаних в акті про пломбування, акті про збереження пломб (дати і номера актів не вказані), і стан індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів: корпус лічильника - М9590777 пошкоджено, спрацьовано; на думку позивача таке визначення спрацьовано (візуально спрацьовано) не входить в перелік порушень, які визначені у п. 6.40 ПКЕЕ. Позивач наголошував, що таке порушення як пошкодження індикаторів в Акті проведення експертизи лічильника електроенергії № 390 від 28.08.2017 взагалі відсутнє; - невиконання відповідачем Правил користування електричною енергією в частині строків призначення до розгляду та проведення засідання відповідачем з розгляду складеного ним акту про порушення. Короткий зміст заперечень на позов Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" Відповідач проти позову заперечував, вказуючи на те, що рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", яке оформлено протоколом комісії №12 від 11.09.2017 - є законним, прийнято в межах повноважень та з підстав встановленого та документального підтвердженого порушення позивачем Правил користування електричною енергією, зокрема внаслідок безоблікового споживання електричної енергії з підстав установлення індикатору впливу на засіб обліку, що зафіксовано у Акті про порушення №000279 від 14.08.2017. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення Рішенням Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/1300/17 позов Фізичної особи-підприємця Швиденка Дмитра Васильовича - задоволено повністю. Вирішено визнати недійсним рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", яке оформлено протоколом комісії №12 від 11.09.2017. Вирішено стягнути з Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на користь фізичної особи-підприємця Швиденка Дмитра Васильовича 1600,00 грн витрат на сплату судового збору та 20000,00 грн витрат на правничу допомогу. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що при проведенні перевірки відповідачем не доведено належними доказами факту порушення позивачем умов Договору, яке полягає у безобліковому користуванні електричною енергією, а прийняте відповідачем рішення з розгляду Акту про порушення № 000279 від 14.08.2017, яке оформлено протоколом №12 від 11.09.2017 не відповідає вимогам нормативно-правових актів, якими встановлюються порядок та розмір розрахунку спричинених користувачем збитків, тому дане рішення не може вважатися правомірним. Крім того, суд першої інстанцї встановив, що позивач належними доказами довів, що поніс витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи, у розмірі 20000, 00 грн., які присудив до стягнення з відповідача на користь позивача з посиланням на ст. 123 Господарського процесуального кодексу України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач (ПАТ "Черкасиобленерго") звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/1300/17 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що: - висновок суду першої інстанції відносно того, що позивач не несе відповідальності за випадки пошкодження засобу обліку - є помилковими, оскільки згідно з пп.26 п. 10.2 ПКЕЕ саме на споживача покладено обов`язок забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування; - додатком до Договору № 599 в редакції договору від 12.07.2012 є доручення Швиденка Дмитра Васильовича (позивача), яким останній доручив ОСОБА_1 підписувати акти про порушення ПКЕЕ, акти технічної перевірки (контрольного огляду) та пломбування приладів обліку, акти контролю електричної потужності, бути присутнім на засіданні комісії по розгляду актів, отримувати письмові повідомлення про договірні величини споживання електричної енергії, і позивач особисто доручав ОСОБА_1 вчиняти вказані дії, і ОСОБА_1 був довіреною особою позивача і саме ним підписано Акт про пломбування від 10.08.2016. - Договір № 599 від 12.07.2012 був переукладений 17.06.2015 на підставі наказу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» № 419 від 03.07.2014, і хоча відповідне доручення є додатком до договору в редакції від 12.07.2012, однак, воно, за переконанням скаржника, є загальним і не передбачає обмежень, і ОСОБА_1 був належним представником позивача; - суд першої інстанції не надав оцінку тій обставині, що представниками відповідача за участю представника позивача 10.08.2016 було складено акт про пломбування, яким відповідні пломби було передано на відповідальне зберігання цілісні та неушкоджені, а акт про пломбування є належним та достатнім доказом участі позивача у прийнятті цих пломб на зберігання; - суд першої інстанції не обґрунтував в чому саме полягає надання правничої допомоги, не зазначив детальний опис робіт, виконаних адвокатами та здійснених ними витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги 02.01.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від позивача у встановлений судом строк надійшов відзив на апеляційну скаргу, який у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду, і в якому позивач просив залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, позивач вказував на те, що: - єдиним представником та підписантом будь-яких документів в рамках Договору про постачання електричної енергії від 17.06.2015 № 599 є виключно позивач, а посилання відповідача на попередньо діючий між сторонами договір від 12.07.2012 - є безпідставним, оскільки вказаний договір припинив свою дію, а отже, припинилось і будь-яке представництво в рамках такого договору; - згідно додатку № 14 до Договору про постачання електричної енергії від 17.06.2015 № 599, між позивачем та постачальником підписано акт про пломбування розрахункової схеми обліку електричної енергії, яким зафіксовано місце встановлення пломб - контейнер, 11.07.2012, вид пломб - пласт; номера пломб - 5803048, 5803031, належність пломб - ЧОЕ; - 10.08.2016 представниками відповідача складено акт про пломбування, згідно якого на корпусі лічильника була встановлена спірна наліпка М9590777, і де міститься підпис ОСОБА_1, як особи, яка підписала відповідний акт, проте, згідно п. 1 додатку № 12 до Договору № 599 від 17.06.2015 уповноваженою особою у правовідносинах між позивачем та відповідачем визначено саме Швиденко Дмитра Васильовича одноособово; - згідно з приписами ПКЕЕ та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, при вирішенні спору щодо скасування оперативно - господарської санкції слід досліджувати саме акт пломбування розрахункових засобів обліку електричної енергії, а акт про пломбування від 10.08.2016 зі сторони позивача підписаний не уповноваженою та невстановленою особою; - жодного представництва позивача будь-якими особами в розумінні ч. 3 ст. 237 Цивільного кодексу України - не виникало; - в матеріалах справи відсутні докази дотримання вимог пункту 3.32 ПКЕЕ під час складання акту про пломбування від 10.08.2016, який підписано ОСОБА_1, при цьому доказів наявності у вказаної особи належних повноважень на представництво споживача під час здійснення пломбування приладу обліку та підпису відповідного акту відповідачем - не надано; - позивача не було належним чином повідомлено про дату та час проведення засідання комісії, оскільки згідно п. 9 акту про порушення від 14.08.2017 вказано, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 30.08.2017, проте, акт про порушення був розглянутий 11.09.2017; - позивач вказував на необґрунтованість включення до розрахунку штрафної санкції податку на додану вартість; - позивачем надані належні та допустимі докази в підтвердження витрат, понесених на правничу допомогу. Крім того, 17.06.2020 від позивача через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій позивач просив за результатами апеляційного розгляду справи відшкодувати позивачу за рахунок відповідача 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції. Короткий зміст відповіді на відзив 15.01.2020 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, яку прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду, і в якій скаржник вказував про те, що: - ОСОБА_1 був довіреною особою позивача, і саме ним підписано Акт про пломбування від 10.08.2019, а посилання відповідача на Договір № 599 від 12.07.2012, яким зафіксоване відповідне загальне доручення - є обґрунтованим; - у висновку проведеної експертизи лічильника електроенергії № 390 від 28.08.2018 вказано що корпус лічильника не пошкоджений, пломба лічильника М9590777 «візуально спрацьовано», доказом фіксації індикатором М9590777 впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів є запис - пояснення працівника Черкаського РЕМ, запис в акті експертизи № 390 від 14.08.2017 «візуально спрацьовано» означає теж саме підтвердження фіксації впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів; фіксація індикатором впливу магнітного поля полягає в візуальному зміненні виду самого індикатора, позивач прийняв на відповідальне зберігання лічильник, а відповідний індикатор є його невід`ємною частиною; - позивачем всупереч ст. 80 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів надсилання відповідачу доказів в підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2019 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2019 апеляційну Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/1300/17 залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання ухвали для усунення недоліків, а саме звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою/клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку або вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2019 поновлено Публічному акціонерному товариству "Черкасиобленерго" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/1300/17, відкрито апеляційне провадження у справі №925/1300/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019, розгляд справи призначено в судовому засіданні 30.01.2020, зупинено дію оскаржуваного рішення. 30.01.2020 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р. на навчанні для підвищення кваліфікації у Національній школі суддів України в період з 27.01.2020 по 31.01.2020. У зв`язку з перебуванням 03.02.2020 судді Шаптали Є.Ю., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, здійснити призначення справи та її розгляд у визначеному складі колегії суддів - неможливо. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03.02.2020, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Дикунська С.Я. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.02.2020 справу № 925/1300/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді Тищенко О.В., Дикунська С.Я., розгляд справи призначено на 27.02.2020. 27.02.2020 розгляд справи №925/1300/17 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 - не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) на лікарняному з 17.02.2020 по 27.02.2020 включно. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2020 розгляд справи призначено на 02.04.2020. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2020 судове засідання у справі, призначене на 02.04.2020, перенесено на 21.05.2020 у зв`язку з запровадженим законодавчо карантином та вжиттям обмежувальних заходів. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 відхилено представника Фізичної особи-підприємця Швиденка Дмитра Васильовича адвоката О.Архипенко без номеру від 15.05.2020 (вх. №09.1-21/917/20 від 18.05.2020) про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду у справі №925/1300/17 . Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2020 розгляд справи відкладено до 18.06.2020. Відповідно до пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. З урахуванням наведеного, у зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки процесуальний строк розгляду справи законодавчо продовжено на час дії карантину, а тому розгляд справи підлягає здійсненню у розумний строк з огляду на ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11, пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України. Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання В судове засідання 18.06.2020 з`явився представник відповідача (скаржника), який просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/1300/17 і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, представник скаржника просив відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанцій. Представник скаржника в судовому засіданні 18.06.2020 підтримав доводи апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, а також відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем як у суді першої, так і апеляційної інстанціях. Скаржник в судове засідання 18.06.2020 представників не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження. Крім того, попередньо, від скаржника надходила до суду апеляційної інстанції заява про розгляд справи без участі представника. Ч.12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Суд апеляційної інстанції, заслухавши думку присутнього представника скаржника, враховуючи те, що матеріали справи містять достатні обсяг документів, які є необхідними для розгляду справи, а також містять і письмові позиції учасників справи щодо спірних правовідносин, учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників спору в судове засідання обов`язковою не визнавалась, дійшов висновку, що неявка представників позивача не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги та справи, у зв`язку з чим підстави для відкладення розгляду справи - відсутні. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 17.06.2015 Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго", від імені якого діє Черкаський район електричних мереж (постачальник, відповідач у справі), та Швиденко Дмитро Васильович (споживач, позивач у справі) уклали договір про постачання електричної енергії №599 (далі в тексті рішення - Договір). Відповідно до пункту 1.1. Договору Постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 20,0 кВт, величини якої по об`єктах споживача визначені в п. 6 додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. У пункті 2.1 Договору сторони погодили, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ). У пункті 9.1 Договору зазначено, що Додатками до цього Договору є: Додаток №1 "Обсяги споживання електричної енергії споживачу та субспоживачу", Додаток №2 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної діяльності сторін", Додаток №3 "Порядок розрахунків", Додаток №4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", Додаток №6 "Повідомлення особи про обробку її персональних даних", Додаток №7 "Порядок участі Споживача у графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень", Додаток №10 "Акт про використану електричну енергію", Додаток №11 "Акт про прийняття-передавання товарної продукції", Додаток №12 "Перелік уповноважених осіб", Додаток №13 "Реквізити споживача", Додаток №14 "Акт про пломбування розрахункової схеми обліку електричної енергії". Вказаний Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печаткою відповідача Наведені у пункті 9.1 Договору Додатки підписані особисто споживачем - фізичною-особою підприємцем Швиденком Дмитром Васильовичем . У Додатку №12 "Перелік уповноважених осіб", такими особами визначено виключно споживача - Швиденка Дмитра Васильовича . 10.08.2016 відповідачем було проведено пломбування засобу обліку споживача, про що складено "Акт про пломбування", Додаток №9 до Договору, відповідно до якого корпус лічильника, який встановлений на об`єкті позивача тип ЦЄ 6803В, заводський номер № 62822313, був опломбований відповідними пломбами Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", а також на корпус лічильника встановлена наліпка №М9590777, вказаний акт від імені споживача підписаний ОСОБА_1 (том 2, а.с. 124). 14.08.2017 за результатами перевірки об`єкта споживача (позивача), магазину-кафе "Сафарі" у с.Червона Слобода, Черкаського району, відповідачем було складено Акт про порушення №000279. Відповідно до цього Акту, відповідач встановив наявність порушень позивачем пункту 10.2.26 ПКЕЕ, а саме: пошкодження індикаторів, установлених у місцях вказаних у акті про пломбування, акті про збереження пломб. До Акту були додані Акт технічної перевірки, Акт про пломбування, фотоматеріали. У розділі 2 Акту вказано, що корпус лічильника - М9590777 пошкоджено, спрацьовано. Окрім того, в Акті зазначено, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акта про порушення буде проводити засідання 30.08.2017. 11.09.2017 за результатами проведення засідання комісії з розгляду Акта про порушення №000279 від 14.08.2017 про порушення споживачем Швиденком Д.В . ПКЕЕ було прийнято рішення, яке оформлене Протоколом №12, з якого вбачається, що: 1) Обсяг не облікованої електричної енергії становить 32765 кВт*год. 2) Вартість не облікованої електричної енергії становить 72018,99 грн. Відповідно до пункту 5 вказаного протоколу, нарахована сума збитків повинна бути сплачена до 11.10.2017. У зв`язку з тим, що споживач (позивач) не погоджувався з рішенням, яке прийняте 11.09.2017 комісією відповідача, було вирішено провести експертизу лічильника. Згідно з інформацією, яка зазначена у Акті проведення експертизи лічильника електроенергії №390 від 28.08.2017, яка проведена комісією у складі двох працівників відповідача та за участю представника ДП "Черкасистандартметрологія", вказано, що корпус лічильника не пошкоджений, пломба лічильника М9590777 візуально спрацьована (Том 1, а.с.20). До висновку вказаної експертизи доданий протокол №390 від 28.08.2017 ДП "Черкасистандартметрологія", у якому зазначається, що похибка лічильника перевищує допустиме значення, лічильник не придатний до застосування. Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, до укладення Договору про постачання електричної енергії №599 від 17.06.2015, відповідач постачав електричну енергію позивачу на виконання попереднього договору, який був укладений 12.07.2012 та мав такий самий номер №599. У Додатку №10, який підписаний сторонами цього договору міститься Доручення, згідно з яким приватний підприємець Швиденко Д.В. доручає ОСОБА_1, серед іншого, підписувати Акти про порушення ПКЕЕ, Акти технічної перевірки (контрольного огляду) та пломбування приладів обліку (Том 1, а.с.140). Позивач, не погоджуючись, з встановленим у протоколі фактом порушенням ним умов Договору та накладеним на нього стягнення у розмірі 72017,99 грн, звернувся за захистом своїх порушених прав до суду з позовною вимогою (з урахуванням здійснених уточнень) про визнання рішення комісії відповідача, яке оформлене протоколом №12 від 11.09.2017, - недійсним. Предметом спору у даній справі є визнання недійсним рішення комісії відповідача з розгляду акта про порушення, яке оформлено протоколом №12 від 11.09.2017. Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності відносяться до підвідомчі господарським судам, як визначено у пункті 10 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків. Договір, укладений сторонами спору, за своєю правовою природою є договором постачання електричної енергії. Правовідносини з енергопостачання урегульовані Господарським кодексом України, Законами України "Про ринок електричної енергії", "Про електроенергетику". Частиною 1 статті 277 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Частини 2, 3, 4 статті 26 ЗУ "Про електроенергетику" передбачають, що споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики від 31.07.1996 №28 затверджені Правила користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), які зареєстровані в Міністерстві юстиції України 02.08.1996 за №417/1442. Розділом 3 ПКЕЕ визначено порядок встановлення та експлуатації засобів обліку і управління електроспоживанням. Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 ПКЕЕ, зокрема, передбачено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень. Відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку (електропередавальна організація або інша організація) на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Згідно з пунктом 6.40 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт у ньому робиться запис про відмову. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (пункт 6.41 ПКЕЕ). На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти. (пункт 6.42 ПКЕЕ). Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за №782/12656, затверджена Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика). Ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 №28, або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 №1357. Відповідно до пункту 1.2 Методики у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). Як вірно встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, 14.08.2017 працівниками відповідача було проведено технічну перевірку об`єкта постачання електричної енергії за договором №599, за результатами якої складено Акт про порушення №000279 від 14.08.2017 та Акт технічної перевірки засобів обліку №0401/599 від 14.08.2017, у яких зазначено, що споживачем не забезпечено збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Відповідно до Акту про порушення №000279 від 14.08.2017, зафіксовано, що позивач порушив ПКЕЕ п. 10.2.26, а саме: наявне пошкодження індикаторів, установлених у місцях вказаних в акті про пломбування, акті про збереження пломб (дати і номера актів не вказані), і стан індикаторів дії впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів: корпус лічильника - М9590777 пошкоджено, спрацьовано. Відповідно до підпункту 26 пункту 10.2 ПКЕЕ, споживач зобов`язаний забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Водночас, Акт про пломбування (Додаток №9 до Договору) від 10.08.2016, відповідно до якого на корпус лічильник, який знаходиться на об`єкті позивача була встановлена наліпка М9590777, підписаний особою, яка не є особою, які відповідальна за збереження такої пломби (тобто Споживачем) та чи особою яка уповноважена здійснювати будь-які дії, пов`язані з виконанням договору постачання електричної енергії. При цьому, згідно з Додатком №12 до Договору єдиною особою у правовідносинах з Постачальником відповідно до умов даного Договору та вимог ПКЕЕ є Швиденко Дмитро Васильович . Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які встановлені судом щодо особи, яка підписала Акт про пломбування (Додаток №9 до Договору) від 10.08.2016 та не є позивачем у справі - визнані представниками сторін в суді першої інстанції, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції, що позивач не приймав на відповідальне зберігання відповідний індикатор, тому він і не може відповідати за його збереження, відтак, законодавчо визначені підстави для застосування до позивача відповідальності за випадки пошкодження вказаного обладнання (приладів обліку) - відсутні і не були доведені відповідачем в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України. Доводи скаржника в обгрунтування підстав скасування оскаржуваного рішення про те, що додатком до Договору № 599 в редакції договору від 12.07.2012 є доручення Швиденка Дмитра Васильовича (позивача), яким останній доручив ОСОБА_1 підписувати акти про порушення ПКЕЕ, акти технічної перевірки (контрольного огляду) та пломбування приладів обліку, акти контролю електричної потужності, бути присутнім на засіданні комісії по розгляду актів, отримувати письмові повідомлення про договірні величини споживання електричної енергії, і позивач особисто доручав ОСОБА_1 вчиняти вказані дії, і ОСОБА_1 був довіреною особою позивача і саме ним підписано Акт про пломбування від 10.08.2019, а Договір № 599 від 12.07.2012 був переукладений 17.06.2015 на підставі наказу Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» № 419 від 03.07.2014, і хоча відповідне доручення є додатком до договору в редакції від 12.07.2012, однак, воно є загальним і не передбачає обмежень, і ОСОБА_1 був належним представником позивача - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки єдиним представником та підписантом будь-яких документів в рамках Договору про постачання електричної енергії від 17.06.2015 № 599 є виключно позивач, а посилання відповідача на попередньо діючий між сторонами договір від 12.07.2012 - є безпідставним, оскільки вказаний договір припинив свою дію, а отже, припинилось і будь-яке представництво як в рамках такого договору, так і згідно вимог ст. 237 Цивільного кодексу України. Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що у Акті проведення експертизи лічильника електроенергії №390 від 28.08.2017 вказано, що корпус лічильника не пошкоджений, пломба лічильника М9590777 візуально спрацьовано, проте у самому висновку експертизи та в протоколі №390 від 28.08.2017 ДП "Черкасистандартметрологія", який додається до висновку експертизи, зазначається тільки похибка лічильника, а будь-який висновок про пломби лічильника відсутній. До того ж, таке визначення спрацьовано (візуально спрацьовано) не входить в перелік порушень, які визначені у пункті 6.40 ПКЕЕ. Доводи скаржника про те, що представниками відповідача за участю представника позивача 10.08.2016 було складено акт про пломбування, яким відповідні пломби було передано на відповідальне зберігання цілісні та неушкоджені, а акт про пломбування є належним та достатнім доказом участі позивача у прийнятті цих пломб на зберігання - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки, згідно з приписами п.п. 1.2, 3.32, 6.40, 10.2 ПКЕЕ та п.п. 2.1, 2.2, 3.1, 3.3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, при вирішенні спору щодо скасування оперативно - господарської санкції слід досліджувати саме акт пломбування розрахункових засобів обліку електричної енергії, а акт про пломбування від 10.08.2016 зі сторони позивача підписаний не уповноваженою та невстановленою особою, що виключає покладення на позивача відповідальності за встановлене у акті порушення. Отже, враховуючи наведене в сукупності, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду дійшов висновку, що відповідачем не було доведено правомірність рішення з розгляду Акту про порушення № 000279 від 14.08.2017, яке оформлено протоколом №12 від 11.09.2017. Крім того, слушними є зауваження позивача про те, що згідно п. 9 акту про порушення від 14.08.2017 вказано, що комісія постачальника електроенергії з розгляду складеного акту про порушення буде проводити засідання 30.08.2017, проте, акт про порушення був розглянутий 11.09.2017. З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що при проведенні перевірки відповідачем не доведено належними доказами факту порушення позивачем умов Договору, яке полягає у безобліковому користуванні електричною енергією, а прийняте відповідачем рішення з розгляду Акту про порушення № 000279 від 14.08.2017, яке оформлено протоколом №12 від 11.09.2017,- не відповідає вимогам нормативно-правових актів, якими встановлюються порядок та розмір розрахунку спричинених користувачем збитків, тому дане рішення не може вважатися правомірним. З огляду на викладене, вимоги позивача про визнання недійсним рішення комісії Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго", яке оформлено протоколом комісії №12 від 11.09.2017 - є законними, обугрунтованими, доведеними належними та допустимим доказами в розумінні ст. 76-77 Господарського процесуального кодексу України, і не були спростовані відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції, а тому підлягають задоволенню. Доводи учасників спору стосовно наявності або відсутності підстав для оподаткування розрахованої відповідачем вартості донарахованого обсягу електричної енергії податком на додану вартість - судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на те, що за наслідками розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено відсутність правових підстав для покладення на позивача відповідальності за встановлене у акті порушення, а тому відповідне питання не впливає на суть постановленого рішення суду першої інстанції. Крім того, скаржник в апеляційній скарзі не погоджувався з рішенням суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, зокрема в частині присудження до стягнення 20 000,00 грн. та вказував на допущення судом першої інстанції приписів ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. Суд апеляційної інстанції дослідивши наявні матеріали справи дійшов висновку про відхилення доводів скаржника в цій частині з огляду на наступне. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту 1 частини 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Як на підставу понесених судових витрат в суді першої інстанції позивач посилався на договір про надання правової (правничої) допомоги №12/07-2019 від 26.07.2019, який укладений позивачем з Адвокатським бюро "Архипенка", додаткову угоду №1 до вказаного договору, Акт №1 приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) на суму 20000,00 грн., а також копії платіжного доручення №1 від 29.07.2019 на суму 10000,00 грн. та меморіального ордера № @2PL664097 від 09 жовтня 2019 року на суму 10000,00 грн. про оплату позивачем послуг адвоката за договором №12/07-2019 від 26.07.2019, які наявні в матеріалах справи і були досліджені судом першої інстанції щодо наведених у них відомостей надання правничої допомоги, детального опису робіт, виконаних адвокатами та здійснених ними витрат, необхідних для надання правничої допомоги. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач належними доказами довів, що поніс витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом даної справи в суді першої інстанції, у розмірі 20000,00 грн. Доводи скаржника, що судом першої інстанції при розподілі відповідних витрат допущено порушення приписів ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції відхиляється як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки при вирішенні вказаного розподілу суд першої інстанції обгрунтовано керувався главою 8 «Судові витрати» розділу І Господарського процесуального кодексу України, зокрема ст. ст. 123,

126. Крім того, Європейський суд з прав людини в рішеннях Sutyazhnik v. Russia від 29 липня 2009 року, Esertas v. Lithuania від 31 травня 2012 року зазначав, що у справах можуть бути обставини, які свідчать про відсутність соціальної потреби чи нагальної суспільної необхідності, які б виправдовували відхилення від принципу правової визначеності. Суд апеляційної інстанції враховує, що у справах щодо України Європейський Суд з прав людини неодноразово відзначав, що відступи від принципу правової визначеності виправдані лише у випадках необхідності при обставинах істотного і непереборного характеру (справи: "Салов проти України", п.93, "Проценко проти України", п.26, "Кравченко проти Росії", п.45). Зокрема, відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення "помилки, що має фундаментальне значення для судової системи" (рішення у справі "Сутяжник" проти Росії", п.38), а під час вирішенян відповідного спору суд апеляційної інстанції встановив, що судом першої інстанції не було допущено відповідних помилок процесуального та матеріального характеру. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України). Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України). Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/1300/17 за наведених скаржником доводів апеляційної скарги. Розподіл судових витрат Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Крім того, 17.06.2020 від позивача через канцелярію Північного апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій позивач просив за результатами апеляційного розгляду справи відшкодувати позивачу за рахунок відповідача 5 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції, до якої позивачем долучено (в копіях, засвідчених належним чином адвокатом) відповідний договір, додаток № 2, а також акт приймання - передачі послуг до договору № 12/07-2019 (зокрема, підготовка відзиву на апеляційну скаргу) вартістю 5000,00 грн., касовий ордер на суму 5000,00 грн.. Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до пункту 1 частини 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі і витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Частинами 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції розглянувши заяву позивача, дійшов висновку про співмірність та обґрунтованість вимог позивача щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 5 000,00 грн., у зв`язку з чим дійшов висновку про обгрунтованість вимог позивача в частині здійснення покладення таких витрат на відповідача в розмірі 5 000,00 грн. Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,- ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/1300/17 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 15.10.2019 у справі №925/1300/17 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Публічним акціонерним товариством "Черкасиобленерго".

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (м.Черкаси, вул.Гоголя, буд. 285, код ЄДРПОУ 22800735) на користь фізичної особи-підприємця Швиденка Дмитра Васильовича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) 5000 (п`ять тисяч) грн.00. витрат на правничу допомогу, понесених на стадії апеляційного провадження у справі № 925/1300/17.

5. Матеріали справи №925/1300/17 повернути до Господарського суду Черкаської області. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Дата підписання повного тексту постанови: 02.07.2020. Головуючий суддя С.Р. Станік Судді С.Я. Дикунська О.В. Тищенко