LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд369/11921/18

від 26.02.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 лютого 2020 року місто Київ Єдиний унікальний номер справи 369/11921/18 Номер провадження 22-ц/824/4157/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Вербової І.М., суддів Поліщук Н. В., Шахової О. В., за участю секретаря судового засідання - Дячук І. М., вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2019 року, ухвалене під головуванням судді Ковальчук Л. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про визнання недійсним (незаконним) та скасування рішення комісії, що оформлене протоколом комісії, в с т а н о в и в : У вересні 2018 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про визнання недійсним рішення, що оформлене протоколом № 0168 засідання комісії Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» від 16 листопада 2017 року згідно якого було розглянуто акт № К040272 від 30 жовтня 2017 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача стосовно нарахування ОСОБА_1 не облікованої електричної енергії за період з 01 травня 2017 року по 30 жовтня 2017 рік; покладення судових витрат на відповідача. Позовні вимоги обґрунтовано, зокрема, тим що 30 жовтня 2017 року працівниками ПрАТ «Київобленерго» Обухівського РП складено акт про порушення № К040272 за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до якого, споживач - ОСОБА_1 порушив ПКЕЕ п. 6.40., а саме: форма малюнку індикатора впливу магнітного поля відрізняється від форми малюнку, що була на індикаторі при установці; пошкодження пломби енергопостачальної організації, пломба № С13603216 має сліди механічного впливу, яка встановлена на двері шафи обліку, де встановлений облік та автоматичний вимикач. У вищевказаному акті зазначено перелік установлених пломб: С13603215, С13603216, М8521726, М8521727. Позивач зазначає, що огляд засобів обліку електропостачання було проведено за відсутності споживача та його представника. Позивач посилається на те, що16 листопада 2017 року було складено протокол № 0168 засідання комісії по розгляду вищевказаного акту, відповідно до якого, ОСОБА_1 допустив порушення: форма малюнку індикатора впливу магнітного поля відрізняється від форми малюнку, що була на індикаторі при установці; пошкодження пломби енергопостачальної організації, пломба № С13603216 має сліди механічного впливу, яка встановлена на двері шафи обліку, де встановлений облік та автоматичний вимикач. Представник ОСОБА_1 підписуючи вищевказаний протокол зауважив, що у вказаному акті та протоколі споживача звинувачують у порушенні пломб, які не були передані споживачу на зберігання. Так, позивач не погоджується з вищевказаними актом та протоколом та вважає дії по їх складенню такими, що не відповідають вимогам закону і фактичним обставинам. Позивач зазначає, що 09 липня 2014 року між ним та відповідачем було укладено договір постачання електричної енергії № 220062703. У таблиці 7.2., яка є додатком № 7 до вищевказаного договору встановлено наступні пломби: 70498335 жовтого кольору, встановлена постачальником на клемній кришці; 2011 свинцева, встановлена Держспоживнагляд на кожух лічильника; с12668388 жовтого кольору, встановлена постачальником на збруку 0,4. 09 листопада 2017 року відбулося перше засідання комісії по розгляду акту № К040272 на якому був присутній представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 . У ході засідання представником споживача було звернуто увагу комісії на те, що у споживача на збереженні перебували інші пломби, ніж ті, які зазначені у акті, крім того, було поставлено питання щодо наявності в енергопостачальної організації акту про збереження пломб, зазначених у акті про порушення, підписаний споживачем. Разом з тим, комісією було прийнято рішення про відкладення засідання у зв`язку з неявкою споживача. У засіданні комісії, яке відбулося 16 листопада 2017 року представнику споживача було продемонстровано акт № 074165 про відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому від 16 червня 2014 року, який підписаний ОСОБА_4 щодо приладу і пломб, які встановлені за адресою: АДРЕСА_2 , в якому відображені номери пломб, що відображені в акті № К040272. Таким чином, на думку позивача, відсутні підстави настання для останнього відповідальності за збереження та цілісність пломб, встановлених на розрахункових засобах електричної енергії, оскільки в порушення вимог п. 3.32. ПКЕЕ акт про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб підписаний ОСОБА_4 , який не уповноважений на вчинення зазначених дій, та підписаний до дати укладення договору із позивачем та на іншу адресу споживання. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2019 року (а.с. 146 - 154) у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про визнання недійсним (незаконним) та скасування рішення комісії, що оформлене протоколом комісії, відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду, 03 січня 2020 року ОСОБА_1 направив апеляційну скаргу, у якій, просив скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про визнання недійсним (незаконним) та скасування рішення комісії, що оформлене протоколом комісії, задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 30 жовтня 2017 року працівниками ПрАТ «Київобленерго» було складено Акт про порушення № К040272 щодо надання послуг електропостачання за адресою: АДРЕСА_1 . 16 листопада 2017 року комісією по розгляду вищевказаного акту було складено протокол № 0168 про порушення Правил користування електроенергією у споживача, відповідно до якого, ОСОБА_1 допустив такі порушення: форма малюнку індикатора впливу магнітного поля відрізняється від форми малюнку, що була на індикаторі при установці; походження пломби енергопостачальної організації, пломба № С13603216 має сліди механічного впливу, яка встановлена на двері шафи обліку, де встановлений облік та автоматичний вимикач. Враховуючи вищенаведене, відповідачем було нараховано позивачу боргове зобов`язання в сумі 74 918 грн. 57 коп. Скаржник зазначає, що з вищевказаними актом та протоколом він не погоджується та вважає дії по їх складенню такими, що не відповідають вимогам закону і фактичним обставинам. Так, 09 листопада 2017 року відбулося перше засідання комісії по розгляду акту № К040272 про порушення Правил користування електроенергією у споживача. У ході засідання представник ОСОБА_1 звернув увагу комісії на те, що у споживача на збережені перебували інші пломби, ніж ті, які зазначені у акті. Разом з тим, комісія свої пояснення з приводу вищевказаного твердження не надала, та перенесла засідання на 16 листопада 2017 рік. Скаржник зазначає, що на засіданні комісії, яке відбулось 16 листопада 2017 року з розгляду Акту № К040272 члени комісії продемонстрували споживачеві Акт № 074165 від 16 червня 2014 року про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб, встановлених на ньому. Разом з тим, хоча номери пломб в Акті № К040272 співпадають з номерами пломб, які зазначені в Акті № 074165 проте останній складений за іншою адресою, а саме: АДРЕСА_2 . Таким чином, на думку скаржника Акт № 074165 від 16 червня 2014 року було складено з порушенням п. 3.32. ПКЕЕ, крім того, його було підписано не уповноваженою на це особою, а саме ОСОБА_4 .. Скаржник посилається на те, що користується електроенергією у відповідності до укладеного договору та в порядку, що визначений чинним законодавством України. Відповідальність споживач несе за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акту про пломбування чи іншого документу про передачу пломб. Разом з тим, відповідачем не надано доказів, які б підтверджували прийняття скаржником на збереження пломб, зазначених у Акті № К040272, в зв`язку з чим відсутні правові підстави для застосування до позивача відповідальності за їх пошкодження. Враховуючи вищенаведене, на думку скаржника суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність порушеного права позивача. Крім того, припущення суду щодо можливості майбутнього оскарження прийнятого рішення, у разі якщо відповідач звернеться до суду із позовом про стягнення з позивача нарахованої суми грошового зобов`язання, не відповідає інтересам скаржника на ефективне поновлення порушеного права. Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження за поданою апеляційною скаргою, надано строк для подачі відзиву. Відзиву подано не було. Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року закінчено проведення підготовчих дій, справу призначено до розгляду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Сєргєєва В. О. заперечувала проти доводів апеляційної скарги, з підстав її необґрунтованості. Скаржник до суду апеляційної інстанції не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення у зв`язку з чим, колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 372 ЦПК України, вважала за можливе розпочати та завершити розгляд справи за відсутності останнього. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши заперечення представника відповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення, виходячи з наступного. Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог. Крім того, суд посилався на те, що оскільки ПрАТ «Київобленерго» не звертався до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за актом порушень, право ОСОБА_1 наразі, не є порушеним. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Як встановлено в ході судового розгляду, 09 липня 2014 року між ПАТ «Київобленерго» та ОСОБА_1 укладено договорі про постачання електричної енергії № 220062703 (а.с. 14-18). Додатком № 4 до вищевказаного договору визначено порядок розрахунків за активну електроенергію (а.с. 26). Додатком № 5 до договору визначено порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (а.с. 27-28). Додатком № 6 до договору № 220062703 визначено порядок зняття показників розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту споживача про покази приладів обліку (а.с. 29). В додатку № 7 до договору № 220062703 зазначені розрахункові засоби обліку та порядок їх експлуатації (а.с. 30-31). Додатком № 9 до вищевказаного договору передбачена відповідальність за електрогосподарство особи споживача (а.с. 33). Як вбачається з акту про порушення № К040272 від 30 жовтня 2017 року, перевіркою встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 порушив ПКЕЕ п. 6.40., а саме: форма малюнку індикатора впливу магнітного поля відрізняється від форми малюнку, що була на індикаторі при установці (зміна форми свідчить про вплив магнітного поля на лічильник); пошкодження пломби енергопостачальної організації, пломба № С13603216 має сліди механічного впливу, яка встановлена на двері шафи обліку, де встановлений облік та автоматичний вимикач (а.с. 10-11). Пункт 2 даного акту містить перелік установлених пломб (індикаторів) згідно з актом про збереження пломб та/або актом про пломбування, номери пломб зазначених в даному акті такі: С13603215; С13603216; М8521726; М8521727. Згідно акту № 074165 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому, складений 16 червня 2014 року за адресою АДРЕСА_2, та підписаний ОСОБА_4 , споживачу передаються на зберігання встановлені постачальником прилади та пломби на них: С13603215; С13603216; М8521726 ; М8521727 (а.с. 12). Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 червня 2018 року, позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Київобленерго» про визнання недійсним протоколу № 0168 засідання комісії по розгляду акту № 040272 про порушення правил користування електроенергією у споживача, задоволено (а.с. 111-117). Постановою Апеляційного суду міста Києва від 16 серпня 2018 року апеляційну скаргу ПрАТ «Київобленерго», задоволено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 червня 2018 року скасовано та постановлено нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ «Київобленерго» про визнання недійсним (незаконним) та скасування рішення комісії, що оформлене протоколом комісії, відмовлено (80-84). Взаємовідносини між побутовими споживачами та енергопостачальниками на момент виникнення спірних правовідносин регулювалися Правилами користування електричною енергією, які затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (ПКЕЕН). Відповідно до п. 1.2. ПКЕЕ, споживач електричної енергії - це юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору. Відповідно до п. 5.1. ПКЕЕ договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов`язків сторін. Згідно з пунктом 4.2.3. договору про постачання електричної енергії № 220062703, споживач сплачує постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ від 05.04.06 № 562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електричної енергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою. Відповідно до пункту 4.2.7. вищевказаного договору, споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог пунктів 4.2.1-4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставини непереборної сили. Відповідно до п. 3.2. ПКЕЕ відповідальною за технічний стан засобів обліку є організація, на балансі якої вони перебувають, або оператор засобів комерційного обліку електропередавальна організація або інша організація на підставі відповідного договору. Згідно п. 3.33. ПКЕЕ передбачено, що роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача. Підпунктами 5, 26 п.10.2.ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов`язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України, забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Відповідно до пунктів 6.40, 6.41 ПКЕЕ, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів, перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за № 782/12656. У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці. Як вбачається з пункту 6.42. ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Відповідно до ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачена відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії. Пунктами 6 та 7 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122, встановлено, що у разі відмови споживача відшкодувати збитки підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення збитків здійснюється у судовому порядку. Рішення енергопостачальника щодо визначення розміру та порядку відшкодування збитків, завданих йому внаслідок викрадення електричної енергії, може бути оскаржено в установленому законом порядку. Згідно п.6.42. ПКЕЕ, споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку (п.6.43 ПКЕЕ). З аналізу вищевказаних норм вбачається, що споживач несе відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акту про пломбування чи іншого документу про передачу пломб. Під час перегляду оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції встановлено, що 09 липня 2014 року між ПрАТ «Київобленерго» та ОСОБА_1 укладено договір про постачання електричної енергії № 220062703 за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно додатку № 7 таблиці № 7.2. вищевказаного договору, останньому передано на збереження наступні пломби: 70498335 жовтого кольору - встановлена на клемній кришці; 2011 свинцева - встановлена на кожух лічильника; с12668388 жовтого кольору - встановлена на збіркі 0,4., таким чином, позивач зобов`язався забезпечити збереження вищевказаних елементів обліку та цілісність пломб, встановлених на ньому. Разом з тим, у оскаржуваному акті про порушення № К040272 від 30 жовтня 2017 року складеному за адресою: АДРЕСА_1 зазначено про порушення пломб: С136003215 , С13603216 , М8521726, М8521727 , які згідно Акту № 074165 про передачу на відповідальне збереження приладу обліку та пломб встановлених на ньому складеному 16 червня 2014 року та підписаного ОСОБА_4 , встановлені за адресою: АДРЕСА_2 . Таким чином, у колегії суддів відсутні підстави вважати, що зазначені в акті про порушення № К040272 від 30 жовтня 2017 року та протоколі №0168 засідання комісії від 16 листопада 2017 року пломби та індикатори були передані на відповідальне збереження саме позивачу, а отже акт про порушення №К040272 від 30 жовтня 2017 року було складено з порушенням вимог ПКЕЕ. З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту про порушення № К040272 від 30 жовтня 2017 року відповідачем було здійснено розрахунок обсягу не облікованої електричної енергії, оформлений протоколом № 0168, згідно з пунктом 2.1.3. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Пунктом 2.1. Методики передбачено, що Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленою цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ, та в разі виявлення порушень, зазначених зокрема, у підпункті 3 пункту 2.1. Методики, а саме: пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу цього індикатора), використання фазозсувного трансформатора тощо). Разом з тим, оскільки акт про порушення № К040272 від 30 жовтня 2017 року було складено з порушенням вимог ПКЕЕ, нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії на підставі такого акту, є порушенням прав позивача. Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскільки ПрАТ «Київобленерго» не звертався до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за актом порушень, право позивача не є порушеним. Так, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що факт наявності акту про порушення № К040272 від 30 жовтня 2017 року та протоколу № 0168 від 16 листопада 2017 року дають підстави відповідачу для звернення до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, що може спричинити негативні наслідки для скаржника. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, оскаржуване рішення не можна назвати законним та обґрунтованим в розумінні ст.263 ЦПК України, в зв`язку з чим наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Відповідно до приписів ч. 13. ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Як вбачається з квитанції № 88669 від 21 вересня 2018 року ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 704 грн. 80 коп. Як вбачається з квитанції № 13825 від 03 січня 2020 року та № 56 від 16 січня 2020 року ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 057 грн. 20 коп. Враховуючи вищенаведене наявні підстави для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2019 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення наступного змісту. Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про визнання недійсним (незаконним) та скасування рішення комісії, що оформлене протоколом комісії - задовольнити. Визнати недійсним рішення, що оформлене протоколом № 0168 засідання комісії Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» від 16 листопада 2017 року згідно якого було розглянуто Акт № К040272 від 30 жовтня 2017 року про порушення Правил користування електроенергією у споживача стосовно нарахування ОСОБА_1 не облікованої електричної енергії за період з 01 травня 2017 року по 30 жовтня 2017 рік. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повне судове рішення складено 05 березня 2020 року. Суддя-доповідач: І.М. Вербова Судді: Н. В. Поліщук О. В. Шахова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»