Постанова 4856 № 240/10582/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/10582/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Любов Анатоліївна Суддя-доповідач - Моніч Б.С. 03 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Моніча Б.С. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Корнинський кар`єр "Леопард" до Державної служби геології та надр України про скасування припису, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ У вересні 2019 року Приватне акціонерне товариство "Корнинський кар`єр "Леопард" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просило: - скасувати припис Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України №1641-14/06 від 19.08.2019 про усунення Приватним акціонерним товариством "Корнинський кар`єр "Леопард" порушень вимог законодавства у сфері надрокористування; - визнати бездіяльність Державної служби геології та надр України, щодо невидачі наказу про поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами №2992 від 12.05.2011 ПрАТ "Корнинський кар`єр "Леопард" та зобов`язати її видати наказ про поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами №2992 від 12.05.2011 ПрАТ "Корнинський кар`єр "Леопард". В обґрунтування позовних вимог товариство зазначило, що ним не допущено жодного порушення, вказаного у приписі, оскільки земельна ділянка перебуває в оренді, тобто користування нею відбувається на законних підставах, робочий проект погоджений у встановленому порядку, а вимоги щодо необхідності проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів наразі не існує. Також вказав, що у зв`язку із скасуванням вимоги щодо необхідності проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів, відпала підстава для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, а тому відповідач мав видати наказ про поновлення його дії, проте цього не зробив, що свідчить про його протиправну бездіяльність. ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано припис Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України №1641-14/06 від 19.08.2019. Визнано протиправною бездіяльність Державної служби геології та надр України щодо поновлення дії спеціального дозволу на користування надрами №2992 від 12.05.2003 Приватному акціонерному товариству "Корнинський кар`єр "Леопард". Зобов`язано Державну службу геології та надр України поновити дію спеціального дозволу на користування надрами №2992 від 12.05.2003 Приватному акціонерному товариству "Корнинський кар`єр "Леопард". Стягнуто з Державної служби геології та надр України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства "Корнинський кар`єр "Леопард" 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн витрат по сплаті судового збору. ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Корнинський кар`єр "Леопард" отримало спеціальний дозвіл на користування надрами №2992 від 12.03.2003 для видобування граніту у Корнинському родивищі (Північна та Корнинська ділянки)з терміном дії до 12.05.2017 (а.с.174). Надалі дію вказаного дозволу було продовжено. Після продовження дії спецдозволу як додаток 2 до нього між Держгеонадара та ПрАТ "Корнинський кар`єр "Леопард" укладено угоду №2992 від 22.12.2017 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин та програму робіт з видобування корисних копалин (а.с.175-181). В період з 08.08.2019 по 16.08.2019 працівниками Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра на підставі наказу Держгеонадра України від 01.07.2019 №211 та направлення на проведення перевірки від 05.08.2019 №1476-14/6 була проведена планова перевірка ПрАТ "Корнинський кар`єр "Леопард" з питань дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин, за результатами якої складено акт перевірки від 16.08.2019 (а.с.71-81). На підставі вказаного акта, 19.08.2019 Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадра винесено припис №1641-14/06, в якому було зазначено про виявлення порушень і про необхідність їх усунення з поданням підтверджуючих матеріалів до 20.09.2019. Зокрема, було зазначено наступні порушення вимог законодавства: 1) не виконується пункт 3 Програми робіт з видобування корисних копалин гранітів Корнинського родовища (Північна та Корнинська ділянки), а саме не отримано документи, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами термін виконання 1 кв. 2018 року, чим порушено вимоги ст.ст.18,24 Кодексу України про надра, ст.ст.125,126 ЗК України та Постанови Кабінету Міністрів України №615; 2) робочий проект розробки Корнинського родовища гранітів (Коригування робочого проекту Корнинського родовища гранітів (Північна та Корнинська ділянки) у Попільнянському районі Житомирської області не погоджений з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чим порушено вимоги ст.51 Кодексу України про надра, ст.24 Гірничого закону України; 3) не виконується пункт 4 Програми робіт з видобування корисних копалин гранітів Корнинського родовища (Північна та Корнинська ділянки), в частині продовження видобування за умов отримання акту надання гірничого відводу та земельної ділянки, для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, а саме не отримано документи, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, термін виконання 1 кв. 2018 року, чим порушено вимоги ст.24 Кодексу України про надра та Постанови Кабінету Міністрів України №615; 4) не виконується підпункт 5.3 пункту 5 Угоди про умови користування надрами від 22.12.2017 року №2992, в частині дотримання вимог, передбачених Дозволом та цією Угодою, а саме: Надрокористувач не зупинив проведення на наданій йому в користування ділянці роботи, передбачені Дозволом, після зупинення дії Дозволу (дія спеціального дозволу на користування надрами зупинена 31.12.2017 року, відповідно до наказів Держгеонадр від 28.03.2017 року №137, від 28.07.2017 року №337). Відповідно до маркшейдерської документації та довідки ПрАТ "Корнинський кар`єр "Леопард" від 15.08.2019 №15/С8-1 у період з 01.01.2018 по 16.08.2019 року видобуток корисних копалин на Корнинському родовищі гранітів (Північна та Корнинська ділянки) склав у об`ємі 9 600,0 м3, чим порушено вимоги ст.24 Кодексу України про надра та Постанови Кабінету Міністрів України №615; 5) не виконано припис від 17.03.2016 №336-14/06 органів державного геологічного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування в частині проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів Корнинського родовища Північної та Корнинської ділянок граніту, чим порушено вимоги ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (а.с.82-83). Позивач, не погоджуючись із вищевказаним приписом, звернувся з даним позовом до суду. IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність винесеного припису та бездіяльності щодо поновлення дії спецдозволу. V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що до складання оспорюваного припису призвело невиконання позивачем взятих на себе зобов`язань. Позивач у встановлені приписом строки порушення не усунув, матеріалів, що підтверджують факт повного усунення порушень не надав. VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного. Згідно з ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Як передбачено ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст. 2 (Кодексу України про надра) КУпН завданням цього Кодексу є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян. Згідно з ст. 16 КУпН переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку. За приписами статті 24 КУпН користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Статтею 60 КУпН встановлено, що державний контроль і нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною спрямовані на забезпечення додержання всіма державними органами, підприємствами, установами, організаціями та громадянами встановленого порядку користування надрами, виконання інших обов`язків щодо охорони надр, встановлених законодавством України. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 61 КУпН державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1174 (далі - Положення № 1174) Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Згідно з пп.12 п. 4 Положення № 1174 Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням. Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін визначено Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 615). З метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр Держгеонадра України здійснюють державний геологічний контроль, механізм проведення якого регулюється Порядком здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2011 року № 1294 (далі - Порядок №1294) та Закону №877-V. Пунктом 5 Порядку №1294 визначено, що державний геологічний контроль здійснюється шляхом проведення органами державного геологічного контролю планових і позапланових перевірок надрокористувачів, тобто користувачів надр, визначеними ст.13 Кодексу України про надра яким, відповідно до ст. 16 Кодексу надані Спеціальні дозволи на користування надрами. Відповідно до п.15 Порядку №1294 за результатами проведення планової або позапланової перевірки надрокористувача посадовими особами органу державного геологічного контролю складається акт перевірки за формою, затвердженою Держгеонадрами. Посадова особа органу державного геологічного контролю зазначає в акті стан виконання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та використання надр, а в разі невиконання зазначених вимог - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідне положення акта законодавства. Згідно з п.16 Порядку №1294 у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі акта перевірки протягом п`яти робочих днів з дати її завершення складається припис або розпорядження за формою, затвердженою Держгеонадрами. Припис або розпорядження можуть бути оскаржені до Держгеонадра України або до суду в установленому законом порядку. Стосовно виявленого відповідачем порушення вимог ст.ст.18,24 Кодексу України про надра, ст.ст. 125,126 ЗК України та Постанови Кабінету Міністрів України №615, неотримання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами термін виконання 1 кв. 2018 року, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 18 Кодексу України про надра надання земельних ділянок для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, провадиться в порядку, встановленому земельним законодавством України. Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів. Місцеві ради при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користування і надра. Згідно із ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 ЗК України). Відповідно до п.7 Перехідних положень ЗК України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки. Як встановлено судом, розробка Корнинського родовища здійснюється з 1933 року на підставі Державного акту на право користування землею серії Б №022907, виданого Попільнянською районною радою народних депутатів. Даним актом земельну ділянку, площею 33,1 га передано для гірничих розробок Корнинського кар`єру та його реконструкції (а.с. 25-28). 08.06.2004 між Попільнянською райдержадміністрацією та ЗАТ "Корнинський кар`єр "Леопард" (правонаступником якого є позивач) укладено договір оренди земельної ділянки під об`єктами гранітного кар`єру на території Корнинської селищної ради площею 31,2334 га для розробки Корнинського родовища гранітів строком на 13 років (а.с. 104-108). Даний договір зареєстровано у Державному реєстрі земель 17.06.2004 за №1 (а.с. 107). Після закінчення строку договору орендар має переважне право на поновлення його на новий строк (п.8 договору). Відповідно до статті 33 Закону України "Про оренду землі" переважне право орендаря, який належно виконував обов`язки відповідно до умов договору, на його поновлення після закінчення строку, на який було укладено договір. Частиною першою статті 777 ЦК України також закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права. Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає такий правовий механізм, як поновлення договору найму, який зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця. Частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що після закінчення строку дії договору, сторони не виявили бажання його припинити, позивач продовжує використовувати вищезазначену земельну ділянку у відповідності до її цільового призначення і належним чином виконує всі обов`язки орендаря, передбачені Договором оренди землі та постійно вносить плату за оренду землі, що підтверджується платіжними дорученнями про сплату плати за оренду землі з червня 2017 року по вересень 2019 року (а.с.112-139). Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем не надано переконливих доказів того, що Договір оренди землі припинено, оскільки згідно приписів чинного земельного законодавства він є поновленим на той же термін і на тих же умовах, які були обумовлені в договорі раніше, про що позивачем повідомлено відповідача. Таким чином, твердження апелянта про відсутність у позивача договору оренди землі є безпідставним та колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач користується земельною ділянкою на законних підставах, а тому відсутнє порушення, зазначене у п. 1 оскаржуваного припису. Що стосується пункту 2 оскаржуваного припису (порушено вимоги ст.51 Кодексу України про надра, ст.24 Гірничого закону України), то суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 51 Кодексу розробка родовищ твердих, рідких і газоподібних корисних копалин та переробка мінеральної сировини провадяться згідно з затвердженими проектами та планами робіт, правилами технічної експлуатації та охорони надр. Правила технічної експлуатації, проекти і плани розробки родовищ корисних копалин та переробки мінеральної сировини погоджуються користувачами надр з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, в частині додержання вимог законодавства про надра. Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції щодо обов`язковості погодженню лише робочого проекту розробки родовищ корисних копалин, а не коригування вказаного проекту. Крім того, як вірно зауважив суд першої інстанції, після проведеної перевірки 12.09.2019 позивач звернувся до Держгеонадр щодо погодження коригування робочого проекту розробки Корнинського родовища гранітів та листом від 17.10.2019 його було повідомлено про погодження даного коригування. Суд апеляційної інстанції також вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності порушення, зазначеного в п. 3 оскаржуваного припису, а саме, неотримання документів, що посвідчують право на земельну ділянку для потреб, пов`язаних з користуванням надрами, термін виконання 1 кв. 2018 року, з огляду на встановлення судом в даному рішенні користування позивачем на законних підставах земельною ділянкою для розробки родовища. Щодо пунктів 4-5 оскаржуваного припису (незупинення надрокористувачем проведення на наданій йому в користування ділянці робіт, передбачених Дозволом, після зупинення дії Дозволу та невиконання припису від 17.03.2016 №336-14/06 органів державного геологічного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування в частині проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів Корнинського родовища Північної та Корнинської ділянок граніту), суд зазначає таке. Як встановлено з матеріалів справи, у зв`язку із непроведенням повторної державної експертизи та оцінки запасів Корнинського родовища Північної та Корнинської ділянок граніту наказом Держгеонадра №137 від 28.03.2017 (п.3 додатку 2) зупинено дію спеціального дозволу ПрАТ "Корнинський кар`єр "Леопард" №2992 від 12.05.2003 та надано надрокористувачу 30 календарних днів для усунення порушень (а.с.44-45). У зв`язку із надходженням Листа №75 від 27.04.2017 ПрАТ "Корнинський кар`єр "Леопард" про відтермінування припинення дії спецдозволу до 31.12.2017 (а.с.61), наказом Держгеонадра №337 від 28.07.2017 вирішено, що п.3 додатку 2 наказу Держгеонадра №137 від 28.03.2017 набирає чинності з 31.12.2017 (а.с.65), про що було повідомлено позивача листом від 04.08.2017 (а.с.66). Пунктом 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин №865 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 р. (в редакції, на момент зупинення дії спецдозволу) було передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі: - коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством; - коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов`язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці. Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 р. №1104 внесено зміни до п. 25 Положення №865 та викладено його в наступній редакції: "Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться у разі перегляду вимог стандартів щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки, що призводять до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством.". Тобто, п. 25 Положення №865 у редакції від 18.12.2017 передбачав, що проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр не є обов`язковим та безальтернативним, і здійснюється з конкретно визначених цим пунктом підстав. Позиція суду узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 лютого 2020 року у справі № 460/3064/18. Судом також не встановлено у спірних правовідносинах наявності підстав для обов`язкового проведення експертизи. Таких обставин не наведено і скаржником в апеляційній скарзі. Отже, суд першої інстанції зробив законний та обґрунтований висновок про те, що продовження зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами позивача виключно через не проведення обов`язкової експертизи після 18.12.2017 є протиправним та відсутність порушень, вказаних у п. 4 та п. 5 оскаржуваного припису. Відповідно до п. 22 Порядку №615, дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії. З урахуванням наведеного, після скасування вимоги щодо обов`язкового проведення надрокористувачами повторної державної експертизи та оцінки запасів, відповідач мав поновити дію дозволу позивача, проте цього не зробив, що свідчить про наявність протиправної бездіяльності. З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача поновити дію спеціального дозволу ПрАТ "Корнинський кар`єр "Леопард" №2992 від 12.05.2003. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судовому рішенні повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається. VII. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ Відповідно до вимог ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 03 липня 2020 року. Головуючий Моніч Б.С. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.