Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 822/2506/17

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 822/2506/17 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С. Суддя-доповідач - Курко О. П. 11 серпня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Боровицького О. А. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бубнівський цегельний завод" про анулювання спеціального дозволу, В С Т А Н О В И В : в серпні 2017 року Державна служба геології та надр України (далі - позивач, Держгеонадра України) звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бубнівський цегельний завод" (далі - ТОВ "Бубнівський цегельний завод") про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування кадрами № 5152 від 01.03.2010. Постановою від 17 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2018 року, Хмельницький окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив. Постановою від 22 грудня 2021 року Верховний Суд скасував рішення судів у цій справі та скерував її на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 1 березня 2010 Міністерство охорони навколишнього природного середовища України надало ТОВ "Бубнівський цегельний завод" спеціальний дозвіл №5152 на користування надрами з метою видобування суглинків, придатних до виробництва будівельної повнотілої цегли, строком на 20 років. Наказом від 23 грудня 2015 №438 Держгеонадра України зобов`язала ДНВП "Геоінформ України" та державну комісію України по запасах корисних копалин провести аналіз державного балансу запасів корисних копалин України щодо подання на повторну державну експертизу матеріалів геолого-економічної оцінки відповідних родовищ корисних копалин в частині діючих, в тому числі зупинених, спеціальних дозволів на користування надрами до 15 січня 2016. 13 січня 2016 ДНВП "Геоінформ України" надіслало позивачу інформацію про те, що відповідач не подав на повторну державну експертизу матеріали геолого-економічної оцінки Велико-Бубнівського родовища. Наказом від 16 серпня 2016 №257 у зв`язку з невиконанням відповідачем умов спеціального дозволу в частині щорічного звітування перед ДНВП "Геоінформ України" щодо руху запасів за формами №5-гр за 2015 рік позивач встановив 10-денний термін для усунення порушень законодавства про надра. Зазначений наказ надісланий відповідачу повідомленням від 31 серпня 2016 №15493/13/14-16. Наказом від 1 вересня 2016 №287 позивач продовжив ТОВ "Бубнівський цегельний завод" строк для усунення порушень до 30 календарних днів, про що останнє повідомлене 03 жовтня 2016. 16 листопада 2016 Держгеонадра України прийняла наказ №431 про зупинення дії спеціального дозволу ТОВ "Бубнівський цегельний завод" та встановила 30-денний строк для усунення виявлених раніше порушень. Наказ отриманий відповідачем 29 грудня 2016. 06 березня 2017, отримавши від ДНВП "Державний інформаційний геологічний фонд України" повідомлення від 24 січня 2017 про ненадання відповідачем інформації щодо руху запасів корисних копалин, позивач попередив відповідача за №5167/13/14-17 про наявність підстав для припинення права користування надрами. Це повідомлення відповідачем отримане 25 березня 2017. 1 листопада 2016 відповідач уклав з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір №1/11-16 на повторну геолого-економічну оцінку Велико-Бублівського родовища суглинків у Волочиському районі Хмельницької області, терміном виконання якої вказаний грудень 2017 року. На виконання договору був складений перелік об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр на 2016-2017 роки, надісланий Державній службі геології та надр України супровідним листом №7 від 17 лютого 2017. Вказаний перелік отриманий та зареєстрований останньою 2 березня 2017 за №210, що підтверджується відбитками штампів про реєстрацію, листом ДНВП "Геоінформ України" від 3 березня 2017 №05/305-0982 про здійснення реєстрації робіт та дослідження з геологічного вивчення надр під реєстраційним номером У-17-210/1. У подальшому складений акт від 17.05.2017 здачі-приймання робіт щодо реєстрації робіт з геологічного вивчення надр ( як вказано: згідно листа № 7 від 17.02.2017) Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1174 (далі - Положення №1174) Державна служба геології та надр України видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення. Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а процедура продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульоване Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011року №615 (зі змінами та доповненнями; далі - Порядок №615) Згідно з пунктом 23 Порядку №615 право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". Частиною 2 статті 24 Кодексу України про надра встановлено, що користувачі надр зобов`язані: 1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; 2)забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; 3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; 4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; 4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції. Як вбачається зі змісту п. 22 Порядку №615, дія спеціального дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі: 1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр; 2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення; 3) проведення гірничих робіт без геологічного та маркшейдерського обслуговування; 4) наявності заборгованості з плати за користування надрами; 5) порушення надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища; 6) проведення на наданій у користування ділянці надр робіт, не передбачених дозволом; 7) відсутності у надрокористувача під час проведення робіт ліцензії на провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону; 8) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування; 9) непереоформлення дозволу у випадках, передбачених пунктом 16 цього Порядку. Право тимчасово зупиняти дію спеціального дозволу надане органу, який видав спеціальний дозвіл. Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом. Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків. Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії. Дія спеціального дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії, і сплати сум фінансових санкцій, застосованих у зв`язку із зупиненням дії дозволу. Підстави припинення права користування надрами визначені статтею 26 Кодексу України про надра, відповідно до якої право користування надрами припиняється в разі: 1) якщо відпала потреба в користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано в користування; 4) користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом 2 років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої в користування ділянки надр. Право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті - в разі незгоди користувачів - у судовому порядку. Питання щодо припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку. Так, однією з підстав, на яку посилається орган нагляду, є неусунення товариством порушень, що зумовили зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, а саме неподання щорічних звітів до ДНВП "Геоінформ України" щодо руху запасів за формами № 5-гр, 6-гр, 7-гр за 2015 рік. Судом досліджений зміст Угоди про умови користування надрами від 01.03.2010, яка є додатком до спеціального дозволу, виданого відповідачу, де у ч. 4 статті 4 зазначено, що надрокористувач зобов`язаний надавати в установленому порядку Мінприроди інформацію щодо користування надрами. Стаття 10 Угоди передбачає, що надрокористувач зобов`язаний щороку подавати до Мінприроди інформацію щодо стану виконання програми робіт та надавати відповідні пояснення з питань, що входять до компетенції Мінприроди. Надрокористувач зобов`язаний в установленому порядку подавати до ДНВП "Геоінформ України" щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності 5-гр. Таким чином, як видно з умов Угоди, ТОВ "Бубнівський цегельний завод" було зобов`язане подавати: - до ДНВП "Геоінформ України" щорічні звіти відповідно до форми державної статистичної звітності №5-гр, - до Мінприроди інформацію щодо користування надрами та щодо стану виконання програми робіт. Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.03.2016 № 97 «Про затвердження форм звітності щодо обліку запасів корисних копалин та інструкцій з їх заповнення» передбачено, що суб`єкти господарювання щороку до 5 лютого, наступного за звітним роком, подають до Держгеонадр звіт за формою 5-ГР. До форми 5-ГР додається пояснювальна записка, акт на списання запасів корисних копалин з обліку гірничодобувного підприємства. Форма звітності № 5-гр (металеві, неметалеві корисні копалини, вугілля) "Звітний баланс запасів корисних копалин за ___ рік" станом на лютий 2016 була затверджена Наказом Державної геологічної служби від 26.12.2007

142. Як вбачається зі змісту п. 1 ч. 1 ст. 54 Кодексу України про надра, при розробці родовищ корисних копалин повинні забезпечуватись, у тому числі облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності. Положеннями Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1995 року № 75, встановлено, що державний облік здійснює Держгеонадра як по ділянках надр, що використовуються, так і по ділянках надр, не залучених до використання, в тому числі континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Державний облік ведеться на підставі звітів про результати геологозйомочних, пошукових, геологорозвідувальних, тематичних, проектно-пошукових та науково-дослідних робіт геологічного профілю, річних звітів гірничодобувних підприємств, звітів про результати технологічних випробувань мінеральної сировини, техніко-економічних обґрунтувань, рішень ДКЗ, інших документів, що стосуються оцінки та списання запасів. Пунктом 15 Порядку № 75 у редакції, яка діяла станом на дату виконання обов`язку подання звітності за 2015 рік, було передбачено, що облік запасів корисних копалин ведеться на основі звітних балансів гірничодобувних і геологорозвідувальних підприємств. У зв`язку з неподанням відповідачем звітності за 2015 рік 16.11.2016 дію спеціального дозволу, виданого останньому, було зупинено та надано додаткові 30 днів для усунення порушення. Судом встановлено, що ТОВ "Бубнівський цегельний завод" надіслав на адресу Держгеонадр України звітні баланси запасів корисних копалин за 2014-2016 роки ( форма №5-гр) у березні 2017 ( отримані позивачем 29.03.2017) Відтак, зазначена звітність була подана відповідачем після зупинення дії спеціального дозволу та з порушенням 30 - денного строку з дня отримання повідомлення від 31.08.2016 ( отримане 07.09.2016). Таким чином, станом на момент направлення цієї звітності органу нагляду умови Угоди, яка є додатком до спеціального дозволу, фактично були порушені, оскільки звіт форми №5-ГР був поданий через рік після визначеного нормативно строку, яким є лютий 2016. Колегія суддів звертає увагу апелянта, що станом на момент звернення позивача до суду з цим позовом ( вересень 2017) зазначене порушення було фактично виправлене, тоді як про будь-які зауваження до поданої відповідачем звітності, які б впливали на її оцінку, суду повідомлено не було. Судом також не встановлено належних підстав не взяти до уваги факт надання цієї звітності позивачу, оскільки останній це не спростовує. Що стосується іншої підстави, на яку покликається позивач, а саме непроведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин, яка повинна здійснюватись через кожні 5 років експлуатації ділянки надр, суд враховує наступне. Вимоги щодо проведення державної експертизи та оцінки запасів родовищ корисних копалин станом на час виникнення спірних правовідносин визначались нормами ст. 45 Кодексу України «Про надра», п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1994 №865 (далі - Положення №865). Так, частиною 4 статті 45 Кодексу України «Про надра» встановлено, що запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 25 Положення №865 передбачено, що повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п`ять років експлуатації ділянки надр. Повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться у разі перегляду вимог стандартів щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки, що призводять до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством. Матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин, на підставі яких проводиться експертиза, подаються до Державної комісії України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) користувачами надр або уповноваженими ними особами (пункт 16 Положення №865). Порядок розробки матеріалів техніко-економічного обґрунтування кондицій на мінеральну сировину та проведення геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин установлюється ДКЗ (пункт 14 Порядку №865). Вимоги до змісту, оформлення і порядку подання для державної експертизи та оцінки матеріалів геолого-економічної оцінки запасів родовищ конкретних видів корисних копалин затверджуються ДКЗ (пункт 10 Порядку №865) Отже, як вбачається з вищенаведених положень, проведення повторної державної експертизи становить собою поетапну процедуру, одним з етапів якої є підготовка та подача надрокористувачами уповноваженому органу матеріалів геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин. Як вже зазначалось вище, 1 листопада 2016 відповідач уклав з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 договір №1/11-16 на повторну геолого-економічну оцінку Велико-Бублівського родовища суглинків у Волочиському районі Хмельницької області, терміном виконання якої вказаний грудень 2017 року. На виконання договору був складений перелік об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр на 2016-2017 роки, надісланий Державній службі геології та надр України супровідним листом №7 від 17 лютого 2017. Вказаний перелік отриманий та зареєстрований останньою 2 березня 2017 за №210, що підтверджується відбитками штампів про реєстрацію, листом ДНВП "Геоінформ України" від 3 березня 2017 №05/305-0982 про здійснення реєстрації робіт та дослідження з геологічного вивчення надр під реєстраційним номером У-17-210/1. У подальшому складений акт від 17.05.2017 здачі-приймання робіт щодо реєстрації робіт з геологічного вивчення надр (як вказано: згідно листа № 7 від 17.02.2017). У справі відсутні докази неприйняття зазначених матеріалів геолого-економічної оцінки запасів для подальшого проведення повторної експертизи. Як вбачається зі змісту зареєстрованого переліку робіт та досліджень з геологічного вивчення надр за 2016-2017 роки (Форма №3-гр), встановленим строком передачі звітних матеріалів є квартал 2017. Судом також досліджений Перелік об`єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр на 2016-2017 роки, у якому об`єктом зазначається повторна геолого -економічна оцінка Велико-Бубнівського родовища суглинків ( місце розташування - 1,5 км на північний захід від с. Бубнівка Волочиського району Хмельницької області, площа об`єкта 0,067 км2), технічне завдання № 01-11 на повторну геолого-економічну оцінку, локальний кошторис робіт. Як зазначає виконавець робіт у повідомленні від 23.10.2017, вже виконані підготовчі роботи із перерахунку запасів та розробки ТЕО кондицій. У той же час, станом на момент звернення позивача до суду з цим позовом ( вересень 2017) строк передачі звітних матеріалів для подальшого проведення експертизи не настав, отже стверджувати про наявність порушення відповідачем вимог закону в цій частині, яке б могло бути підставою для анулювання спеціального дозволу, є передчасним. Крім того, як видно з матеріалів справи, конкретний період, у який повинна була бути проведена зазначена експертиза, позивачем не визначався. Позивач, крім того, не надав належних доказів щодо інших порушень відповідачем вимог закону, зокрема користування надрами із застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення, використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, невикористання ділянки надр без поважних причин протягом двох років тощо. Судом першої інстанції правильно зазначено, що за відсутності факту невиконання відповідачем вимог припису, питання припинення права користування надрами слід розглядати з урахуванням того, чи існує відповідне порушення станом на час звернення позивача до суду з цим позовом. Зазначене пояснюється тим, що закон передбачає зазначений вид відповідальності саме у разі наявності діючого/триваючого порушення, яке можливо припинити саме шляхом припинення дії спеціального дозволу загалом. У той же час, якщо відповідне порушення вже було виправлене станом на момент судового провадження, підстави для припинення відповідного спеціального права відсутні. Враховуючи те, що станом на момент звернення до суду позивачу була надана звітність форми № 5-гр за 2015 рік, а також наявні у відповідача (відповідно до стадії проведення робіт) матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин, яка ще не була завершена, достатні належні підстав припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу судом не встановлені і позивачем не доведені. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 травня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Боровицький О. А. Шидловський В.Б.