Постанова 4854 № 420/7413/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 червня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/7413/19 Категорія: 108010000 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А. Час і місце ухвалення: м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Лук`янчук О.В. суддів Бітова А. І. Ступакової І. Г. при секретарі Черкасовій Є. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанов, В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області в якому просить суд визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №168758 у сумі 34 000,00 грн. та №168759 у сумі 17 000, 00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.10.2019 року уповноваженими працівниками Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області на автомобільній дорозі Т1513 «Нечаяне-Кам`янка-Очаків» м. Очаків м. Одеса 141 км здійснено перевірку вантажного транспортного засобу MAN TGA 18.410 д.н. НОМЕР_1 із спеціалізованим напівпричепом LANGENDORF SKA 24/29 д.н. НОМЕР_2 та транспортного засобу MAN TGA 18.440 д.н. НОМЕР_3 із спеціалізованим напівпричепом MOLCIK MN S1 д.н. НОМЕР_4 за наслідками чого складено Акти №183316 та №183377 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та розрахунки до них. Актами №183316 та №183377 від 08.10.2019 року встановлено порушення абз.15, 16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та 25.11.2019 року в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки в Одеській області Р. Демидюком складені Постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу №168758 у сумі 34000 грн. та №168759 у сумі 17000 грн. Однак уповноваженими працівниками Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті не було видано водіям довідки результатів здійснення такого контролю та у розрахунках до актів не визначено фактичних вагових та габаритних параметрів, а тому зроблено безпідставний висновок про наявність перевищення габаритно-вагових норм під час транспортування вантажу, що виключає відповідальність позивача за порушення передбачені абз.15, 16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». За таких обставин, Постанови №168758 та №168759 від 25.11.2019 року є протиправними та підлягають скасуванню. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що відповідачем у справі не надано пояснень та доказів щодо застосування точного габаритно-вагового контролю, та не вказано чи був проведений попередній габаритно-ваговий контроль. В матеріалах справи відсутні докази видачі водіям довідки результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення та не надано чеку (квитанції)зважувального засобу, який підтверджує або спростовує факт перевищення вагових параметрів. При цьому зазначає, що відсутність підпису водіїв на довідках та в акті не спростовують факту складання документів габаритно-вагового контролю з порушенням норм законодавства. Також вказано, що згідно актів не можливо встановити обладнання яке було використано при проведенні контролю, пункт зважування (пересуваний або стаціонарний). Крім того апелянтом з посиланням на висновки викладені в постановах Верховного Суду у справі № 816/2329/13-а від 12.04.2018 року, у справі № 826/442/13-а від 16.01.2018 року та у справі № 821/597/17 від 12.06.2018 року, вказано, що Методика виконання вимірювальних по осьових навантажень та маси навантажених транспортних засобів у русі, не розповсюджується на транспортні засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі, а тому в даному випадку слід врахувати властивості вантажу, а саме пісок. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 08.10.2019 року під час проведення рейдової перевірки уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області, згідно направлення на рейдову перевірку №003496 від 07.10.2019 року, на автомобільній дорозі Т1513 «Нечаяне-Кам`янка-Очаків» (маршрут м. Очаків м. Одеса 141 км) м. Очаків ТОВ «Порт «Очаків» здійснено перевірку автомобіль MAN TGA 18.410 держ. реєстр. № НОМЕР_1 (з спеціалізованим напівпричепом LANGENDORF SKA 24/29 держ. реєстр. № НОМЕР_2 ) та автомобіль MAN TGA 18.440 держ. реєстр. № НОМЕР_3 (з спеціалізованим напівпричепом MOLCIK MN S1 держ. реєстр. № НОМЕР_4 ) пройшли зважування на габаритно-ваговому комплексі (далі - ГВК). За результатами зважування транспортного засобу MAN TGA 18.410 з напівпричепом LANGENDORF SKA 24/29 встановлено перевезення вантажу (пісок) з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, а саме з перевищенням встановлених п.22.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі - ПДР) вагових норм на 18% (загально допустима маса 40,0 т, загальна маса транспортного засобу - 47,21 т: тягач 7,70 т; напівпричіп 5,85 т; вантаж нетто 33,66 т). Дана обставина підтверджується довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №035521 від 08.10.2019 року. Як вбачається з відмітки інспекторів на довідці, водій ОСОБА_2 з довідкою ознайомлений, отримати другий примірник відмовився. Враховуючи те, що вищевказаний транспортний засіб до пункту здійснення ГВК проїхав 141 км з перевантаженням посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області складено Акт №0006937 від 08.10.2019 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (водій ОСОБА_2 від підписання та отримання акта відмовився, з актом ознайомлений, що вбачається з відмітки інспекторів на примірнику акта), а також Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування б/н від 08.10.2019 року (водій від копії відмовився, про що свідчить відповідний запис інспектора на розрахунку). За результатами зважування транспортного засобу MAN TGA 18.440 з напівпричепом MOLCIK MN S1 встановлено перевезення вантажу (пісок) з перевищенням встановлених габаритно-вагових норм без відповідного дозволу, а саме з перевищенням встановлених п.22.5 ПДР вагових норм на 28,6% (загально допустима маса 40,0 т, загальна маса транспортного засобу 51,42 т: тягач 7,60 т; напівпричіп 7,30 т; вантаж нетто 33,52 т). Дана обставина підтверджується довідкою про результати здійснення габаритно-вагового контролю №035541 від 08.10.2019 року. Як вбачається з відмітки інспекторів на довідці, водій ОСОБА_3 з довідкою ознайомлений, отримати другий примірник відмовився. Враховуючи те, що вищевказаний транспортний засіб до пункту здійснення ГВК проїхав 141 км з перевантаженням, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області складено Акт №0006963 від 08.10.2019 року про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів (водій ОСОБА_3 від підписання та отримання акта відмовився, з актом ознайомлений, що вбачається з відмітки інспекторів на примірнику акта), а також Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 618/20 від 08.10.2019 року. За результатами рейдової перевірки посадовими особами Управління Укртансбезпеки в Миколаївській області складено Акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №183316 від 08.10.2019 року, яким встановлено порушення абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Водій ОСОБА_2 від підписання акту та надання пояснень відмовився, що вбачається з відмітки у відповідній графі для підпису акту водієм. За результатами рейдової перевірки посадовими особами Управління Укртансбезпеки в Миколаївській області складено Акт додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №183337 від 08.10.2019 року, яким встановлено порушення абз.16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Водій ОСОБА_3 від підписання акту та надання пояснень відмовився, що вбачається з відмітки у відповідній графі для підпису акту водієм. За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Управлінням Укртрансбезпеки у Одеській області винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №168759 від 25.11.2019 за порушення абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та у відношенні Позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн. За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт Управлінням Укртрансбезпеки у Одеській області винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №168758 від 25.11.2019 за порушення абз.16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та у відношенні Позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 34000 грн. Не погодившись з вищезазначеними постановами, позивач звернулася до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог дійшов висновку про правомірність винесених Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області Постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу №168759 від 25.11.2019 за порушення абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та №168758 від 25.11.2019 за порушення абз.16 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн. та 34000 грн. відповідно,оскільки підтверджено факт перевищення допустимої ваги вантажного автомобіля за відсутності дозволу на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень. Перевіряючи правомірність дій та рішень посадових осіб Укртрансбезпеки, з урахування підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та скасування, судова колегія виходить з наступного. Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 р. № 3353-XII (далі - Закон № 3353-ХІІ), відповідно до частина 2 статті 29 якого з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, і за плату, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567), згідно з пунктами 3, 4 якого державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Пунктом 15 Порядку № 1567 визначено виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється: - наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; - виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів. Пунктом 16 Порядку №1567 передбачена можливість під час рейдової перевірки здійснення габаритно-вагового контролю. Відповідно до п.20-22 Порядку №1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком

3. У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис. Тобто, колегія суддів зазначає, що кожне виявлене порушення фіксується у зазначеному акті. Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 р. «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - Порядок № 879). Відповідно до пункту 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції. Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. У розумінні Порядку № 879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 №1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки (підпункт 3 пункту 2 Порядку № 879). За змістом пункту 6 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів. Відповідно до п. 20 Порядку №879 за результатами точного та/або документального габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних. Згідно з п.21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України. Пунктом 26 Порядку №879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м., за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь -11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Як вбачається з матеріалів справи, за результатами вагового контролю транспортного засобу MAN TGA 18.410 з напівпричепом LANGENDORF SKA 24/29 встановлено перевезення вантажу з перевищенням вагових норм на 7,21 т (загальна маса транспортного засобу - 47,21 т, загально допустима маса 40,0 т), що у відсотковому відношенні становить 18%. За результатами вагового контролю транспортного засобу MAN TGA 18.440 з напівпричепом MOLCIK MN S1 встановлено перевезення вантажу з перевищенням вагових норм на 11,42 т (загальна маса транспортного засобу - 51,42 т, загально допустима маса 40,0 т), що у відсотковому відношенні становить 28,6%. Таким чином, зазначені перевищення відповідають показникам перевищення зазначеним п.22.5 ПДР, та перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2% (величина похибки). Суд вважає за необхідне зазначити, що саме дані параметри відображені в Розрахунках плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 08.10.2019 року, та на їх підставі здійснено відповідні розрахунки за встановленою формулою. При цьому навантаження на осі чи порушення габаритних параметрів перевіряючими не встановлено, а тому відповідні графи розрахунків не заповнені. Положеннями п.4 Правил №30 встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв`язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів. Разом з тим, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження того, що позивач має такий дозвіл чи документ, який би дозволяв рух автомобільними дорогами перевіряємими транспортними засобами. Доводи апелянта, що згідно актів та довідок неможливо встановити схем розміщення пункту габаритно-вагового контролю, обладнання яке було використано при проведенні контролю, а саме пункт зважування (пересуваний або стаціонарний), будь-яких характеристик зважувального обладнання, тобто якими саме вагами проводилося зважування, спростовуються матеріалами справи, оскільки акти та довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 08.10.2019 року містять найменування та місце розташування пункту габаритно-вагового контролю, водночас сертифікація вимірювальних приладів підтверджена сертифікатом відповідності та сертифікатом перевірки типу від 27.11.2017 року стосовно приладу автоматичного для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь 030T-AS2-PWIA. Окрім цього, вимогами чинного законодавства не визначено обов`язкове зазначення у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю відомостей про ваги, якими проводиться таке зважування. При цьому, водій, під час проведення зважування транспортного засобу, не позбавлений права отримати для ознайомлення відповідні документи про сертифікацію вагового комплексу і про його періодичну повірку та пересвідчитись у їх відповідності нормам чинного законодавства. Апелянт зазначає, що з матеріалів справи не можливо встановити який саме вид габаритно-вагового контролю був проведений попередній або точний, із зазначенням підстав та обґрунтувань застосування певного виду зважування. Відповідачем без обґрунтування та пояснень було проведено саме точний габаритно-ваговий контроль. При цьому посилається на відсутність пояснень щодо необхідності застосування саме точного габаритно вагового контролю, вказуючи , що не зазначено чи був проведений попередній габаритно - ваговий контроль. Так, п. 16 Порядку № 879 (в редакції на час здійснення контролю) передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. Точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті. При цьому, колегія суддів зазначає, що зазначений порядок в редакції на час виникнення спірних правовідносин не передбачає проведення попереднього габаритно-вагового контролю. Разом з цим, застосування того чи іншого виду контролю визначає саме відповідач, а отже доводи апелянта в цій частині є безпідставними. Посилання апелянта на специфіку вантажу і що за рахунок саме його пересипання мало місце перевищення встановлено допустимого осьового навантаження не виключає відповідальності перевізника за виявлені порушення. Суд першої інстанції правильно зазначив, що пунктом 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, передбачено, що для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху. Крім того, згідно чинного законодавства жодним вітчизняним чи міжнародним нормативним документом не передбачені виключення з ПДР (пункти 2.3а, 2.36; 12.1; 12.5) при перевезенні подільних (в тому числі сипучих) вантажів. Переміщення ватажу під час руху не є припустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу. Вказані негативні переміщення вантажу під час руху можуть призвести до непередбачуваних катастрофічних наслідків та є загрозою для безпеки дорожнього руху. Таким чином, відповідальність за пакування, навантаження, розміщення вантажу несе перевізник, а тому в усіх випадках нерівномірного навантаження на осі відповідальність за таке навантаження має нести перевізник, як учасник дорожнього руху. Поряд з цим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо неналежного проведення габаритно-вагового контролю, зокрема, за відсутності спеціально визначеної методики, адже відсутність такої методики не позбавляє спеціально уповноважені органи проводити такий контроль, а посилання апелянта на висновки викладені в постановах Верховного Суду у справі № 816/2329/13-а від 12.04.2018 року, у справі № 826/442/13-а від 16.01.2018 року та у справі № 821/597/17 від 12.06.2018 року колегія суддів не приймає до уваги, оскільки предмет спору у цих справах не є ідентичним, а матеріально-правові вимоги позивача до відповідача не є тотожними. Колегія суддів зазначає, що, дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, не була затверджена відповідна методика Мінекономрозвитку, якою мали керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю. Проте, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України «Про дорожній рух», статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач, Суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу. Крім того, скаржником не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики Мінекономрозвитку. Наведене узгоджується з подальшим нормативним регулюванням спірних правовідносин, а саме скасування п.19 Порядку №879 Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 без визначення необхідності застосування затвердженою Мінекономрозвитку або іншою методикою. Стосовно доводів апелянта що відсутність довідок про результати здійснення перевірки вантажних транспортних засобів виключають її відповідальність за встановлені порушення, то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року №1007/1207 посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю, зокрема: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30 - 31 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю; при здійсненні габаритно-вагового контролю перевіряють у водіїв великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів наявність дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, оформлених та виданих в установленому законодавством порядку; у разі відсутності документів, визначених ст.48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», застосовують до автомобільних перевізників адміністративно-господарські штрафи, визначені ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт». Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, за результатами здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів MAN TGA 18.410 з напівпричепом LANGENDORF SKA 24/29 та MAN TGA 18.440 з напівпричепом MOLCIK MN S1 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Миколаївській області виготовлено відповідні довідки №035521 та №035541 від 08.10.2019. При цьому водії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з довідками ознайомилися, проте отримати другий примірник відмовилися, що підтверджується записами інспектора Укртрансбезпеки на вказаних довідках. Стосовно невидачі чека (квитанції) зважувального засобу, то цей документ не є документом суворої звітності, підтверджує лише факт перевищення вагових параметрів та у ньому результати зважування транспортного засобу аналогічні результатам, зазначеним в довідці, Крім того, колегія суддів зазначає, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення (пункт 18 Порядку №879). Тобто, з приписів Порядку №879 слідує, що саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо здійснення габаритно-вагового контролю. Детально про результати зважування складається розрахунок, а отже доводи апелянта в цій частині не спростовують факту перевищення допустимої ваги вантажного автомобіля за відсутності дозволу на перевезення вантажів з перевищенням вагових обмежень, оскільки зазначене підтверджено наявними в матеріалах справи актами та довідками . Згідно абз.8 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків. Актами ж №183316 та №183337 від 08.10.2019 року закріплені виявлені порушення вимог чинного законодавства та відсутність дозволу. Відповідно до абз.15, 16 ч.1 ст.60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність спірних постанов, оскільки за результатами габаритно-вагового контролю транспортних засобів позивача проведеного посадовими особами Управління Укртрансбезпеки вагові параметри вказаних транспортних засобів перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2 %, що дало підстави вважати ці транспортні засоби великоваговими, для руху якого, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути відповідний дозвіл. За такого правового регулювання та обставин справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову, оскільки такі дозволи у позивача відсутні, а відтак відповідач мав достатні підстави для накладення штрафу відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 27 січня 2020 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року залишити без змін . Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 03 липня 2020 року. Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук Суддя: А. І. Бітов Суддя: І. Г. Ступакова