Постанова Київський апеляційний суд № 759/18535/19

Справа № 759/18535/19 Головуючий у 1 інстанції П'ятничук І.В. Провадження № 33/824/2715/2020 Головуючий у 2 інстанції Капічон О.М. Категорія: ст. 124 КУпАП КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 липня 2020 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Капічон О.М., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 01 червня 2020 року, щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови судді, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 252750 від 27 вересня 2019 року, 26 вересня 2019 року о 22 год. 10 хв. в м. Києві по Брест-Литовському шосе водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом DAF д.н.з. НОМЕР_1 не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та вчинив зіткнення з автомобілем Toyota Highlander, НОМЕР_2 , який здійснював напрямок руху попереду, чим порушив п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №25271 від 27 вересня 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Toyota Highlander, НОМЕР_2 в м. Києві по Брест-Литовському шосе, 19й км, перед розворотом завчасно не зайняв крайнє ліве положення на проїзній частині, та при різкій зміні руху не надав перевагу у русі вантажному автомобілю, який рухався по тій смузі на яку він різко виїхав та загальмував, внаслідок чого вчинив з ним зіткнення, чим порушив п.п 10.3, 10.4 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 01 червня 2020 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративно правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 124 КУпАП та провадження у справі закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить, постанову Святошинського районного суду м. Києва від 01 червня 2020 року скасувати та провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП - закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки оскаржувана постанова не була вручена відразу після судового засідання, а була отримана ним лише 10 червня 2020 року. Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає поверненню апелянту, разом з доданими до неї матеріалами, виходячи з наступного. У відповідності до ч. 2 ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова судді може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова була винесена 01 червня 2020 року. Разом з тим, апеляційна скарга була направлена до суду засобами поштового зв`язку лише 22 червня 2020 року, тобто після спливу 10-ти денного строку, встановленого Законом. При цьому, вказана апелянтом обставина, в зв`язку з якою він пропустив строк на апеляційне оскарження не може бути визнана судом апеляційної інстанції як поважна, виходячи з наступного. Так, з оскаржуваної постанови вбачається, що 01 червня 2020 року ОСОБА_1 не був присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції, однак, в судовому засіданні був присутній його захисника - адвокат Суховерко О.В., який зобов`язаний був повідомити своєму клієнту про рух справи відносно останнього. У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що апелянтом не вказано об`єктивних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не наведено обставин, які б вказували на неможливість звернення з апеляційною скаргою у передбачений законом строк, у зв`язку з чим приходжу до висновку про відсутність підстав для його поновлення та необхідності повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Відмовити ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 01 червня 2020 року. Апеляційну скаргу, разом з доданими до неї матеріалами, повернути особі, яка її подала. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Капічон