Постанова Одеський апеляційний суд № 521/5747/20

Номер провадження: 33/813/692/20 Номер справи місцевого суду: 521/5747/20 Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01.07.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: Судді - Князюк О.В. секретаря судового засіданняБикової К.А. за участю: - особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 захисника - Завальнюк Д.Ю. - потерпілого - ОСОБА_2 - представника потерпілого - Сафонікова А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 28.04.2020 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП ОСОБА_1 . ВСТАНОВИВ: Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2020 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Малиновський районний суд м. Одеси постановив: направити копії матеріалів адміністративної справи для додаткового дослідження дій водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року для вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності. Не погоджуючись з вказаною постановою ОСОБА_2 14.05.2020 року подав апеляційну скаргу в якій просить суд постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 28.04.2020 року скасувати та постановити нове рішення, яким визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Зазначену постанову вважає незаконною та необґрунтованою, такою, що прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права. В обґрунтування свої вимог апелянт зазначає, що при розгляді даної справи суд: - однобічно підійшов до розгляду, - не повно з`ясував обставини справи, - не повідомив його про розгляд справи, чим порушив принцип законності правосуддя, -не дослідив в судовому засідання відеозапис події ДТП, -виніс постанову, рунтуючись лише на показаннях ОСОБА_1 . Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 у судове засідання, яке було призначено на 28.04.2020 року не з`явилася. У зв`язку з цим та враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд першої інстанції розглянув справу за її відсутності. Відповідно до вимог ст. 285 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після розгляду справи, а копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови суду в той же строк вручається або висилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. З матеріалів справи вбачається, що справа була розглянута за відсутності ОСОБА_2 , з постановою особа ознайомився лише 12.05.2020 року, в перший робочий день після скасування деяких карантинних заходів, відвідавши Малиновський районний суд м. Одеси. У зв`язку з вище наведеним не мав можливості оскаржити постанову у встановлений законодавством десятиденний строк. Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Як вбачається з матеріалів справи, апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Суд приходить до висновку, що причина пропуску строку ОСОБА_4 на апеляційне оскарження, є обґрунтованою, тому строк на апеляційне оскарження постанови суду підлягає поновленню. Перевірка доводів апеляційної скарги. Позиція апеляційного суду Що стосується доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За змістом ст.252 КУпАП оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 335713 від 31.03.2020 року, ОСОБА_3 26.03.2020 року в 14:00 годин, у місті Одесі по вулиці Овідіопольська дорога, 3/5, керуючи автомобілем «Рено Еспейс» д/н НОМЕР_1 , перед початком руху на перехресті з вулицею Святослава ОСОБА_5 , не впевнився в безпечності маневру, при ввімкненому сигналі світлофору, що дозволяє рух, водій не надав дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «Тойота Авенсис» д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_6 , який закінчував проїзд через перехрестя, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив вимоги п. п. 10.1, 16.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. В судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнав, надав до суду пояснення в яких зазначив, що дійсно 26.03.2020 року в 14:00 годин, у місті Одесі по вулиці Овідіопольська дорога, 3/5, керував автомобілем «Рено Еспейс» д/н НОМЕР_1 , на перехресті з вулицею Святослава Ріхтера зупинився на заборонений сигнал світлофору, при ввімкнені сигналу світлофору, що дозволяє рух, разом з іншими учасниками руху які рухались в попутному напрямку розпочав рух через перехрестя, та закінчуючи проїзд перехрестя відчув удар в задню ліву частину автомобіля, вважає, що зіткнення сталось у зв`язку з тим, що водій автомобіля «Тойота Авенсис» д/н НОМЕР_2 перетинав перехрестя на заборонений сигнал світлофору. Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, представлені докази та давши їм оцінку, суд першої інстанції прийшов до висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, у зв`язку з чим провадження по справі необхідно закрити. Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, звернуто увагу суддів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Так, статтею 124 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. В судовому засіданні 03.05.2020 року судом було досліджено схему місця дорожньо-транспортної пригоди та відеозапис на якому зафіксований момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди. З вище зазначених доказів наявних в матеріалах справи вбачається, що водій автомобіля «Рено Еспейс» д/н НОМЕР_1 , на перехресті з вулицею Святослава Ріхтера зупинився на заборонений сигнал світлофору, при ввімкнені сигналу світлофору, що дозволяє рух, разом з іншими учасниками руху які рухались в попутному напрямку, розпочав рух через перехрестя, та закінчуючи проїзд перехрестя (п. 3 схеми ДТП місце зіткнення) зазнав удар в задню ліву частину автомобіля, з боку автомобіля «Тойота Авенсис» д/н НОМЕР_2 який перетинав перехрестя з боку вулиці Овідіопольська дорога в напрямку Іванівського моста на заборонений сигнал світлофору зі швидкістю, яка не надала можливості зупинити транспортний засіб та уникнути зіткнення, що і призвело до дорожньо-транспортної пригоди. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, органи поліції прийшли до висновку, що ОСОБА_3 порушив п. п. 10.1, 16.5 Правил дорожнього руху. У судове засідання, яке відбулось в приміщенні Одеського апеляційного суду 01.07.2020 року з`явились особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисник Завальнюк Д.Ю., потерпілий ОСОБА_2 , та його представник - адвокат Сафоніков А.П.. ОСОБА_7 свою вину не визнавав, вважає постанову суду першої інстанції законною, просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першоїі нстанції без змін. Апелянт ОСОБА_2 та його представник - адвокат Сафоніков А.П., апеляційну скаргу підтпримали, просили суд постанову Малиноського районного суду від 28.04.2020 року скасувати, прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Дослідивши матеріали справи а саме: -протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 335713 від 31.03.2020 року (а.с. 1) -схему дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 4) -пояснення сторін -відеозапис на якому зафіксований момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 8) Суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що водій ОСОБА_3 , дотримався правил дорожнього руху перед початком руху на перехресті та після його перетину та керуючись п. 1.4 ПДР України розраховував, що й інші учасники дорожнього руху додержуються ПДР. Згідно абз. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Таким чином, суд апеляційної інстанції, погоджується з висновкомщо ОСОБА_3 не було порушено п. п. 10.1, 16.5 Правил дорожнього руху, як це зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення, а в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Крім того, в судовому засіданні, при дослідженні матеріалів справи, а саме: пояснень учасників, схеми ДТП та відеофіксації, вбачається порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_6 , який керував автомобілем «Тойота Авенсис» д/н НОМЕР_2 . Так, доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню не підлягають задоволенню. З підстав викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст.ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження Постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 28.04.2020 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 28 квітня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 01.07.2020 року. Суддя Одеського апеляційного суду О.В. Князюк