Постанова Одеський апеляційний суд № 947/9704/20

Номер провадження: 33/813/775/20 Номер справи місцевого суду: 947/9704/20 Головуючий у першій інстанції Чванкін С.А. Доповідач Сегеда С. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.06.2020 року м. Одеса Суддя Одеського апеляційного суду Сегеда С.М., за участю: секретаря Ющак А.Ю., правопорушника ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 адвоката Сергійчук М.М., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Ленець Олега Васильовича напостанову Київського районного суду м.Одеси від 27 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Зазначеною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420,40 грн. Відповідно до постанови суду ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 14.03.2020 року о 21 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем«Toyota» д/н НОМЕР_1 ) в м.Одесі по вул. Корольова буд.24, під час руху заднім ходом не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, не дотримався безпечного інтервалу, в результаті чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Dаewoo» д/н НОМЕР_2 , внаслідок чого ці транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Таким чином, ОСОБА_1 скоїв зіткнення із вказаним транспортним засобом, чим порушив п.п.10.9., 13.1 Правил дорожнього руху України (далі ПДР). Не погоджуючись із вказаною постановою,представник ОСОБА_1 адвокат Ленець О.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати оскаржувану постанову Київського районного суду м.Одеси від 27 травня 2020 року та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 , згідно мотивувальної частини скарги - за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В суді апеляційної інстанції встановлено, що правильне прізвище правопорушника « ОСОБА_2 » замість неправильного « ОСОБА_2 », що вбачається із паспорту громадянина України ОСОБА_1 , що є підставою для виправлення описки в постанові Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2020 року. Вивчивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. За змістом статті 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП встановлено що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Зазначені докази були досліджені судом першої інстанції і їм була дана відповідна оцінка суддею, який обґрунтовано визнав їх допустимими, достовірними і достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Апеляційний суд погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції, з огляду на наступне. Статтею 124 КУпАП передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком районного суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки вина ОСОБА_1 підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №154545 від 14 травня 2020 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями учасників ДТП, у тому числі, які надані у судовому засіданні суду першої інстанції та апеляційної інстанції. При цьому, ОСОБА_1 інкримінується в вину порушення п.10.9 та 13.1 ПДР. Так, відповідно до п. 10.9 ПДР під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб. Згідно до п. 13.1 ПДР, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до схеми ДТП, водій ОСОБА_1 рухався заднім ходом, виїжджаючи з місця паркування, що також підтверджується його поясненнями наявними у матеріалах справи, при цьому автомобіль «Dаewoo», н/з НОМЕР_2 знаходився у статичному стані праворуч від автомобіля ОСОБА_1 . На місці другого паркування попереду автомобіля ОСОБА_1 знаходилась розділова смуга та паркан, у зв`язку з чим суд обгрунтовано дійшов до переконання, що рухатися вперед водій ОСОБА_1 не міг, а так само попереду його автомобіля транспортні засоби також не могли проїхати, що унеможливлює отримання пошкоджень автомобілем «Тойота», н/з НОМЕР_1 ) від іншого автомобіля. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що при русі заднім ходом та повертаючи для виїзду з місця першого паркування, водій ОСОБА_1 переднім бампером скоїв зіткнення з лівою задньою частиною автомобіля «Dаewoo», н/з НОМЕР_2 , що підтверджується схемою ДТП та характером пошкоджень транспортних засобів. Доводи заявника апеляційної скарги стосовно того, що такого пошкодження транспортних засобів, як заначено в протоколі про адміністративне правопорушення, не могло бути, є безпідставними, так як саме шляхом виїзду автомобіля «Toyota» д/н НОМЕР_1 ) в м.Одесі по вул. Корольова буд.24, під керуванням правопорушника ОСОБА_1 , під час руху заднім ходом, зіткнення відбулось шляхом зіткнення його автомобіля з припаркованим автомобілем «Dаewoo» д/н НОМЕР_2 , відповідно правою передньою частиною автомобіля під керуванням правопорушника і лівою задньою частиною припаркованого автомобіля «Dаewoo» д/н НОМЕР_2 . Зазначене відбулось наслідок того, що ОСОБА_1 не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, та не дотримався безпечного інтервалу руху автомобілів. Також безпідставними є доводи заявника апеляційної скарги з приводу того, що власник автомобіля «Dаewoo» д/н НОМЕР_2 не встановлений і взагалі не звертався зі скаргами стосовно пошкодження його автомобіля, так як зазначені обставини не є підставою для відмови в притягненні правопорушника від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, враховуючи, що автомобіль «Тойота», н/з НОМЕР_1 ), яким керував правопорушник ОСОБА_1 також отримав механічні ушкодження. Так, до канцелярії суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_3 в яких він зазначив, що є володільцем транспортного засобу «Dаewoo» н/з НОМЕР_2 , власником транспортного засобу є інша особа. Також у заяві він зазначив, що 14.03.2020 о 20.00 годині він припаркував свій транспортний засіб біля магазину «Обжора» та жодного ДТП за участю його автомобіля не було, будь-яких претензій до ОСОБА_1 він не має (а.с.30). У зв`язку з цим, суд першої інстанції обгрунтовано вказав в оскаржуваній постанові, що в даному випадкупояснення ОСОБА_3 стосовно того, що жодного ДТП за участю його автомобіля не було, є безпідставними, оскільки вони не відповідають дійсним обставинам, які мали місце та спростовуються характером та локалізацією пошкоджень обох транспортних засобів, зазначених працівниками патрульної поліції у схемі ДТП. При цьому, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, в суді першої інстанції адвокатом Сергійчук М.М. було подано електронною поштою клопотання про витребування від ПП «Екстра-Північ» відеозапису з камер відео спостереження магазину «Обжора» за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 24 за 14.03.2020 року в період часу з 14.00 години до 22.00 години, також просила суд викликати в якості свідка інспектора 2 взводу 1 роти 1 батальйону полку Управління патрульної поліції в Одеській області Вільчинського В.М. Клопотання обгрунтовано тим, що у адвоката Сергійчук М.М. не було достатньо часу для направлення запиту до ПП «Екстра-Північ» про витребування зазначеного відеозапису і для його отримання. Суд першої інстанції відмовив в задоволенні вказаного клопотання, однак аналогічного клопотання до суду апеляційної інстанції надано не було. Більше того, незважаючи на те, що з моменту прийняття оскаржуваної постанови пройшло більше місяця, а з моменту вчинення правопорушення, яке інкримінується в вину ОСОБА_1 більше 3-х місяців, ні правопорушник ОСОБА_1 , ні його захисник не надали суду відповідного відеозапису з камер відео спостереження магазину «Обжора», розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 24 за 14.03.2020 року, в період часу з 14.00 години до 22.00 години. До суду апеляційної інстанції адвокат Сергійчук М.М. надала довідку директора ПП «Екстра-Північ» Гниличенко Д.А., видану на ім`я адвоката Чумаченко С.А., про те, що за технічними причинами вони не можуть надати відеофайли камер спостереження, оскільки архів зберігається протягом 7 календарних днів (а.с.57). Проте, на думку апеляційного суду ніхто не перешкоджав ОСОБА_1 , або його захисникам витребувати дані відеофайли камер спостереження протягом 7 днів з моменту скоєння ОСОБА_1 ДТП. Не надало даного відеофайлу і УПП в Одеській області, співробітником якого складений протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 154545 від 14.03.2020 року. Однак, на думку апеляційного суду факт здійснення ДТП підтверджується не лише вищевказаним протоколом про адміністративне правопорушення і схемою місця ДТП, але і особистими поясненнями ОСОБА_1 , даними ним безпосередньо після скоєння ДТП 14.03.2020 року (а.с.4). Так, згідно цих пояснень ОСОБА_1 пояснив, що 14.03.2020 року він по вул. Ак. Корольова 24, на своєму автомобілі «Тойота» Авенсіс Верса, н/з НОМЕР_3 , виїхав з парковки напроти магазину «Обжора» і зупинився тут же біля магазину «Обжора» припаркувати своє авто. Роблячи обхід автомобіля, побачив на передньому правому крилі і бампері подряпини і потертості білого кольору, після чого викликав на місце ДТП поліцію. Таким чином, ОСОБА_1 особисто письмово пояснив, що він переїзджав з одного місця паркування, яке мається напроти магазину «Обжора» на інше місце паркування, біля магазину «Обжора», тобто на іншій стороні, що повністю відповідає схемі місця ДТП (а.с.3). Зазначені обставини були повністю підтверджені правопорушником ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції. При цьому на питання суду, для яких цілей він переганяв автомобіль з одного місця паркування на інше, він дав пояснення, що був в стані алкогольного сп`яніння, тому не розумів значення своїх дій. Допитаний в судовому засіданні працівник поліції, інспектор 2 взводу 1 роти 1 батальйону полку Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенант Вільчинський В.М., який складав протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 154545 від 14.03.2020 року, пояснив, що він був дійсно викликаний ОСОБА_1 з причин пошкодження його автомобіля невідомим чином. Оглянувши місце події, ОСОБА_4 було встановлено, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 дійсно виїзжав з парковки напроти магазину «Обжора» на інше місце, після чого ОСОБА_1 поставив автомобіль поряд з магазином «Обжора». Характер пошкоджень на автомобілі «Тойота» Авенсіс Верса, н/з НОМЕР_3 , яким керував правопорушник ОСОБА_1 свідчив, що він скоїв зіткнення з автомобілем «Dаewoo» д/н НОМЕР_2 , який стояв припаркованим напроти магазину «Обжора» та біля якого були сліди ДТП у виді подряпин і осипі фарби автомобілів на проїзній частині. Більше того, лейтенант поліції ОСОБА_4 суду апеляційної інстанції пояснив, що характер подряпин на автомобілі «Тойота» Авенсіс Верса, н/з НОМЕР_3 , яким керував правопорушник ОСОБА_1 , свідчив, що він скоїв зіткнення саме з автомобілем «Dаewoo» д/н НОМЕР_2 , оскільки ці подряпини і осипана фарба з автомобілів були ідентичними, що призвело до висновку, який зафіксований на схемі ДТП і в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, дані потерпілого в протоколі не зазначені у зв`язку з тим, що водій пошкодженого автомобіля «Dаewoo» д/н НОМЕР_2 на місці ДТП не був встановлений, а був встановлений лише через декілька днів після складання вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення. Оскільки при складанні протоколу сторони потерпілого не було встановлено, він не міг поставити свій підпис в протоколі, а тому і не був в ньому зазначений. Однак, протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 154545 був все-рівно складений, оскільки був пошкоджений автомобіль «Тойота» Авенсіс Верса, н/з НОМЕР_3 , яким керував правопорушник ОСОБА_1 , та який викликав працівників патрульної поліції саме з причин пошкодження його автомобіля. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Ленець О.В., а також адвоката Сергійчук М.М. є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, у зв`язку з чим відсутні підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови. При цьому, апеляційний суд зазначає, що згідно зі ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення було накладене на ОСОБА_1 судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.33 КУпАП в межах санкції ст.124 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ленець Олега Васильовича залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складений 02.07.2020 року. Суддя Одеського апеляційного суду С.М. Сегеда