Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 686/26756/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 686/26756/19 Головуючий у 1-й інстанції: Стефанишин С.Л. Суддя-доповідач: Залімський І. Г. 02 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2020 року (ухвалене у м. Хмельницькому 05.03.2020) у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення штрафу, В С Т А Н О В И В : Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулося до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 12.09.2019 ВП №58361589 про накладення на головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5 100 грн за невиконання рішення Хмельницького міськрайонного суду №686/24371/16. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.03.2020 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05.03.2020 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивачем фактично вчинено усі необхідні дії спрямовані на повне та своєчасне виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду №686/24371/16. При цьому, невиконання вказаного судового рішення допущене з незалежних від відповідача причин. Також відзначено, що накладення на позивача штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) перебуває виконавче провадження №58361589 з примусового виконання виконавчого листа Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області №686/24371/16 від 01.02.2019 про зобов`язання управління Пенсійного Фонду України в м. Хмельницькому виплатити заборгованість по виплаті пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2015 по 31.07.2016. 12.03.2019 у відповідь на постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2019 на адресу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області за №1145/02.1 надійшло повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №5248/08 від 04.03.2019, згідно якого встановлено, що 11.10.2018 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2015 по 31.07.2016. Сума доплати за період з 01.02.2015 по 31.07.2016 становить 23 193,94 грн. Повідомлено, що пенсія ОСОБА_1 за період з 01.02.2015 по 31.07.2016 у розмірі 23 193,94 грн буде виплачена після прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати заборгованості. 12.09.2019 за невиконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду № 86/24371/16 на підставі ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" відповідачем винесено постанову про накладення штрафу на боржника - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області у розмірі 5 100 грн. Позивач не погоджується із вказаною постановою, вважає її протиправною, а тому звернувся до суду із даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 04.02.2020 рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області №686/24371/16 залишається невиконаним, управління ПФУ не виконує рішення у зв`язку з відсутністю відповідного фінансування та не вживає заходів щодо його виконання. Тому, накладення зазначеного штрафу є правомірним процесуальним заходом впливу для забезпечення виконання вказаного рішення суду. Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (Закон № 1404-VIII). Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною першою статті 3 Закону №1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII встановлено, що право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних і посадових осіб у випадках, передбачених законом. Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Частиною другою статті 63 Закону № 1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) і попередження про кримінальну відповідальність. Відповідно до частини третьої статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У свою чергу, стаття 75 Закону № 1404-VIII встановлює відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Так, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника-фізичну особу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника-юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і встановлює новий строк виконання (частина перша статті 75 Закону № 1404-VIII). У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення (частина друга статті 75 Закону № 1404-VIII). Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження", тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VІІІ, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. Встановлено, що 11.10.2018 на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.11.2017 у справі №686/24371/16 позивачем здійснено нарахування пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2015 по 31.07.2016, сума доплати 23 193,94 грн. Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. Згідно пункту 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365, орган, що здійснює соціальні виплати, на підставі рішення комісії призначає (відновлює) таку соціальну виплату з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області направлено до Пенсійного фонду України листи від 13.12.2018 №39643/04 та від 15.03.2019 №7698/04 про надання дозволу щодо виплати заборгованості за судовим рішенням. Однак, листом від 01.02.2019 №3321/02-29 Пенсійний фонд України повідомив, що виплата пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.11.2017 у справі №686/24371/16 буде проведена згідно постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 №365 на умовах окремого порядку, після його прийняття Кабінетом Міністрів України. На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження від 13.02.2019 ВП №58361589 Головним управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області листом від 04.03.2019 №5248/08 повідомлено відповідача про проведення вказаного перерахунку пенсії ОСОБА_1 та виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.11.2017 у справі №686/24371/16 у межах повноважень позивача відповідно до вимог законодавства. Апеляційний суд вважає, що фактичне та у повному обсязі виконання позивачем постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.11.2017 у справі №686/24371/16 можливе лише у разі прийняття Кабінетом Міністрів України окремого порядку виплати соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, які нараховані за попередні періоди. До затвердження вказаного окремого порядку, позивач не може виконати у повному обсязі вказане судове рішення. Більш того, фактична виплата пенсії ОСОБА_1 за період з 01.02.2015 по 31.07.2016 у розмірі 23 193,94 грн до затвердження вказаного окремого порядку буде розцінена як нецільове використання коштів, що не є допустимим. За таких обставин, часткове невиконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10.11.2017 у справі №686/24371/16 допущено позивачем з незалежних від нього причин, що є поважною причиною в розумінні статей 63 та 75 Закону № 1404. Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладений в постанові від 24 січня 2018 року у справі № 405/3663/13-а (провадження №К/9901/1598/18) та від 13 червня 2018 року по справі №757/29541/14-а (провадження №К/9901/12146/18), постанові від 21 серпня 2019 року у справі №754/3105/17. Верховний Суд України у своїх постановах (справи №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності у державного виконавця правових підстав для накладення на позивача штрафу за невиконання вказаного судового рішення без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк, тому постанова від 12.09.2019 ВП №58361589 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5 100 грн підлягає скасуванню. У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про задоволенні позову. Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. За приписами ч. 1, 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Таким чином, законодавець передбачив можливість відшкодування та оплати судових витрат лише у випадку задоволення позову саме на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень. Натомість, апелянт є суб`єктом владних повноважень, яким не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задовольнити. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 березня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення штрафу скасувати. Ухвалити нове рішення. Адміністративний позов задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області від 12.09.2019 ВП №58361589 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області штрафу в розмірі 5 100 грн. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.