Постанова 4856 № 120/560/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/560/20 Головуючий у 1-й інстанції: Мультян Марина Бондівна Суддя-доповідач: Курко О. П. 02 липня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року (м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність відділу освіти Літинської районної державної адміністрації у ненаданні інформації на запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" про надання інформації №227 від 13.08.2019 року; зобов`язано відділ освіти Літинської районної державної адміністрації повторно розглянути запит Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" про надання інформації №227 від 13.08.2019 року та надати відповідь з дотриманням положень Закону України "Про доступ до публічної інформації", а також з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні; стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2102 за рахунок бюджетних асигнувань відділу освіти Літинської районної державної адміністрації; в задоволені решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням в частині розподілу судових витрат, позивач подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судове рішення в частині задоволених позовних вимог сторонами не оскаржується, тому його правомірність в цій частині судовою колегією не переглядається. Як вбачається з матеріалів справи із прохальної частини позовної заяви, позивач просив стягнути на його користь судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Управління освіти Могилів - Подільської міської ради Вінницької області. Однак, відповідачем у даній справі виступає відділ освіти Літинської районної державної адміністрації, а не Управління освіти Могилів - Подільської міської ради Вінницької області. Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, виходив з того, що вищезазначені обставини обумовлюють відсутність підстав для стягнення з Управління освіти Могилів - Подільської міської ради Вінницької області витрат на професійну правничу допомогу. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Про витрати на професійну правничу допомогу зазначено у статті 134 КАС України. Так, частиною 1 цієї статті визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Відповідно до частини 1, 4 статті 46 сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що при задоволенні позовної заяви суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу. Апеляційний суд вважає, що допущена описка в прохальній частині позовної заяви не може бути підставою для відмови у розподілі судових витрат у відповідності до ст. 139 КАС України. Судом встановлено, що 15.01.2020 р. між ТОВ "Вінпродтрейд" та адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія "Якименко та партнери" укладено Договір № 227 про надання правової допомоги. За умовами цього правочину (пункти 1.1, 2.1) адвокатське об`єднання приймає на себе доручення від Клієнта надавати останньому та в його інтересах оплатну правову допомогу, на умовах, визначених цим Договором, а саме, складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з ненаданням інформації на запит про надання публічної інформації № 227 від 13.08.2019 відділом освіти Літинської районної державної адміністрації. Вартість правової допомоги (гонорар) за цим договором зазначається в акті приймання-передачі наданих послуг. Згідно висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 09.04.2019 р. по справі № 826/2689/15, надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, є підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу. У цьому випадку доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є платіжне доручення № 2394 від 31.01.2020 р. на виконання умов Договору від 15.01.2020 № 227, згідно якого позивач сплатив гонорар у розмірі 3990 грн. Згідно акту приймання-передачі наданих послуг відповідно до Договору про надання правової допомоги № 227 від 15.01.2020 р., а також детального опису робіт (наданих послуг) надано позивачеві такі юридичні послуги: - складання позовної заяви про оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядника публічної інформації, у частині доступу до публічної інформації, у зв`язку з ненаданням інформації на запит про надання публічної інформації № 227 від 13.08.2019 відділом освіти Літинської районної державної адміністрації - вартістю 3990 грн.; складність справи звичайна; затрачено 6 годин часу; вартість 1 години часу витраченої на надання послуг становить 665 грн. Таким чином, загальна вартість наданих послуг відповідно до Договору становить 3990 грн. та розраховувалось наступним чином: 665,00 (грн.) х 6 (год.) = 3990 грн. Відтак, виконання та вартість наданих правових послуг адвоката, що становить 3990 грн. підтверджена відповідними документами, а фактична оплата послуг адвоката підтверджується платіжним дорученням № 2338 від 21.01.2020 р. Отже, судові витрати понесені на правничу допомогу в сумі 3 990 грн., підлягають стягненню з Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації. Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 Європейський суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для зміни рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" задовольнити повністю. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 03 квітня 2020 року - змінити, виклавши абзац 4 резолютивної частини рішення у такій редакції: "Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінпродтрейд" судові витрати в розмірі 5911 грн, що складається із судового збору в розмірі 2102 грн та витрат на професійну правничу допомогу 3990 грн, за рахунок бюджетних асигнувань Відділу освіти Літинської районної державної адміністрації." В решті - рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 02 липня 2020 року. Головуючий Курко О. П. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.