Постанова 4855 № 580/2949/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2949/19 Суддя (судді) першої інстанції: В.В. Гаращенко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Єгорової Н.М., суддів - Коротких А.Ю., Федотова І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна горілчана компанія" на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна горілчана компанія" до Державної архітектурно-будівельного інспекції України про скасування приписів, постанови, рішень та зобов`язання вчинити дії,- ВСТАНОВИЛА: У вересні 2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Національна горілчана компанія" звернувся до суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просив суд: - визнати протиправним та скасувати припис № 70 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, який винесено 29 серпня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Безкровною Катериною Василівною; - визнати протиправним та скасувати припис № 71 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, який винесено 29 серпня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Безкровною К.В.; - визнати протиправною та скасувати постанову № 20/1023-7-1.18/1007 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 72252,00 грн., яку винесено 11 вересня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Безкровною К.В.; - визнати протиправними та скасувати рішення № 31 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт", винесене 06 вересня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції Поштаренко Д.С.; - визнати протиправними та скасувати наказ № 29 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт", виданий 06 вересня 2019 року начальником управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції В.Полтавець; - зобов`язати відповідача вчинити дії щодо відновлення запису про реєстрацію права на початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва на підставі поданого позивачем 02 серпня 2019 року повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класами наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класами наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) у єдиному реєстрі дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано припис № 70 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29 серпня 2019 року. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що інспектором прийнято приписи, якими зобов`язано зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті до усунення порушень, а також зобов`язано позивача усунути виявленні порушення, які є ідентичними за змістом їх виконання, і позивачу двічі необхідно вчиняти аналогічні дії, як доказ виконання вимог інспектора. Підкреслив, що аналіз пункту 22 Наказу № 289 свідчить про те, що об`єкт будівництва має бути класифікований саме як "лінійна інженерна магістраль" і законодавець чітко визначає, що за інженерним задумом та цільовим означенням вона повинна бути лінійною, інженерною, мати статус головного напрямку, тобто бути магістраллю, при цьому може мати в собі мережі, а також споруди як її складові, та обов`язково знаходитись за межами населених пунктів. Звернув увагу на те, що позивач є промисловим підприємством та має намір провести будівництво на одній земельній ділянці, відповідно висновок про віднесення водопроводу позивача до класу магістрального лише за його технологічним процесом є помилковим Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що в ході перевірки сформовано хибний висновок про внесення позивачем в повідомлення про початок виконання будівельних робіт недостовірних даних, оскільки всі відомості в повній мірі відображенні в повідомленні та відповідають робочому проекту, а висновок відповідача про необхідність отримання містобудівних умов та обмежень для будівництва споруд за межами населених пунктів, суперечить п. 22 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 06 листопада 2017 № 289 "Про затвердження Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються". У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, на ім`я начальника управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області 07 серпня 2019 року надійшла службова записка головного інспектора будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Поштаренко Д.С. Відповідно до змісту записки, інспектор просить здійснити перевірку достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) на об`єкті: "Будівництво двох фільтраційних колон, продуктивністю по 25 м3/год кожна, для станції знезалізнення підземних вод в адміністративних межах Степанківської сільської ради, за межами населеного пункту, по Смілянському шосе Черкаської області", поданого товариством з обмеженою відповідальністю "Національна горілчана компанія" та зареєстроване 02 серпня 2019 року вх. № 1973/1023-3.4. На підставі зазначеної службової записки, управлінням ДАБІ у Черкаській області видано наказ від 15 серпня 2019 року № 35п про проведення позапланової перевірки. Згідно із направленням управління ДАБІ у Черкаській області від 15 серпня 2019 року № 192 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління ДАБІ у Черкаській області Безкровною К.В. в період з 15 серпня 2019 року по 29 серпня 2019 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті будівництва позивача. За наслідком проведення перевірки, інспектором складено акт № 192 від 29 серпня 2019 року. Відповідно до змісту якого, інспектором виявлено порушення, а саме: невірно застосовано код об`єкта, згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, застосовано код 2212.2 - "станції насосні та фільтраційні на магістральних водопроводах", проте об`єкт не відноситься до магістральних трубопроводів, а також вказана недостовірна інформація щодо отримання містобудівних умов та обмежень (у повідомленні наявне посилання на п. 22 наказу Мінрегіонбуду від 06 листопада 2017 № 289, містобудівні умови та обмеження не надаються на будівництво лінійних інженерних магістралей, мереж та споруд за межами населених пунктів). Проте, згідно проекту фільтраційні колони не являються спорудами лінійних інженерних магістралей, тому отримання містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкту "Будівництво двох фільтраційних колон, продуктивністю по 25 м3/год кожна, для станції знезалізнення підземних вод в адміністративних межах Степанківської сільської ради, за межами населеного пункту, по Смілянському шосе Черкаської області", є обов`язковим. Враховуючи виявлені порушення, інспектором складено припис № 70 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 29 серпня 2019 року, у якому зазначено, що за результатом перевірки виявлено недостовірні дані в повідомленнях про початок будівельних робіт, що є порушенням п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13 квітня 2011 № 466 та зобов`язано позивача усунути порушення вимог чинного законодавства до 30 вересня 2019 року. Крім того, інспектором складено припис № 71 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 29 серпня 2019 року, у якому викладено зміст аналогічних порушень п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13 квітня 2011 № 466 та зупинено виконання будівельних робіт до усунення порушень містобудівного законодавства негайно. За результатами розгляду справи про правопорушення позивачем містобудівного законодавства, з врахуванням пояснень та заперечень стосовно виявлених порушень, інспектором винесено постанову від 11 вересня 2019 року № 20/1023-7-1.18/1007 та у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" накладено штраф у розмірі 72252,00 грн. Поряд з викладеним суд встановив, що 06 вересня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції Поштаренко Д.С. прийнято рішення № 31 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт", та як наслідок начальником управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції В. Полтавець прийнято 06 вересня 2019 року наказ № 29 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт" щодо повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ЧК061192170815. На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що позапланову перевірку проведено на підставі належним чином оформлених документів, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, документи за результатами проведення перевірки складено із дотриманням встановлених нормами чинного законодавства правил. Разом з цим, судом встановлено правильність висновків інспектора стосовно допущених позивачем недостовірності даних та відповідно правопорушень у сфері містобудівної діяльності. З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися з огляду на наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", а саме статтею 41 цього Закону визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Так, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553). Відповідно до підпунктів 5, 7 пункту 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Однією з визначених Порядком підстав для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів. Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на адресу управління ДАБІ у Черкаській області від позивача надійшло повідомлення про початок виконання будівельних робіт на об`єкті: "Будівництво двох фільтраційних колон, продуктивністю по 25 м3/год кожна, для станції знезалізнення підземних вод в адміністративних межах Степанківської сільської ради, за межами населеного пункту, по Смілянському шосе Черкаської області". За результатом ознайомлення із поданим повідомленням, головним інспектором будівельного нагляду сектору по роботі із дозвільними документами, у відповідності до абзацу 4 підпункту 7 пункту Порядку № 553, направлено начальнику управління службову записку, у якій вказано про необхідність проведення позапланової перевірки стосовно встановлення достовірності вказаних у повідомленнях даних. Надалі, на підставі поданої службової записки, видано накази про проведення позапланової перевірки позивача та відповідні направлення для проведення такого позапланового заходу. З наведеного, слід звернути увагу, що саме на етапі допуску до перевірки суб`єкт може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень при її призначенні. Отже, з огляду на наведене, судові спори спрямовані на оскарження процедурних питань, рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється відповідними органами, тому відновлення порушених прав можливо лише шляхом скасування результатів проведення відповідної перевірки. Аналіз наведених правових положень та дослідження матеріалів перевірки, дозволяють суду дійти висновку про те, що за умови допуску позапланова перевірка призначена та проведена посадовою особою відповідача із дотриманням вимог чинного законодавства, на підставі відповідних, належним чином оформлених документів, а тому твердження позивача про недотримання відповідачем встановленої процедури здійснення позапланового контролю шляхом його необґрунтованого призначення є безпідставними. Щодо висновків суду про достовірність інформації в повідомленні про початок виконання будівельних робіт колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 3038-VІ, проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником. Наведені положення статті 31 Закону № 3038-VІ відповідають і приписам пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16 травня 2011 №

45. Таким чином, проектна документація повинна розроблятись із обов`язковим врахуванням містобудівної документації та вихідних даних. Статтею 1 Закону № 3038-VI поняття містобудівної документації визначено як затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій. Частиною 1 статті 16 Закону № 3038-VI передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту є генеральний план населеного пункту, що визначено абзацом 1 частини 1 статті 17 цього ж Закону. У відповідності до частини 1 статті 18 Закону № 3038-VI на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон розробляється план зонування територій. План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації. Однак, позивач у повідомленні про початок виконання будівельних робіт вказує на відсутність необхідності отримання містобудівних умов та обмежень з посиланням на п. 22 наказу Мінрегіонбуду від 06 листопада 2017 № 289, крім того в матеріалах справи наявний лист відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації від 01 жовтня 2019 року № 1023-7-1.18/1114. Вказаним листом підтверджено позицію позивача, що для проектування будівництва двох фільтраційних колон, продуктивністю по 25 м3/год кожна, для станції знезалізнення підземних вод в адміністративних межах Степанківської сільської ради, за межами населеного пункту, по Смілянському шосе Черкаської області, містобудівні умови та обмеження не видаються. У контексті наведеного колегія суддів зауважує, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 06 листопада 2017 року № 289 (далі - Наказ № 289) затверджено перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, такий перелік складається з 29 об`єктів. За п. 22 Наказу № 289 містобудівні умови та обмеження не надаються для будівництва лінійних інженерних магістралей, мереж та споруд за межами населених пунктів. Суд перший інстанції вказав на те, що законодавець у кожному пункті переліку від " 1" до " 29" передбачив конкретні види будівництва чи реконструкцій для яких містобудівні умови та обмеження не надаються. При цьому, Наказ № 289 не визначає загальні норми, а лише затверджує перелік по кожному з об`єктів, що в свою чергу унеможливлює розширене або часткове тлумачення пунктів такого, тобто це імперативна норма, яка чітко позначає певні дії й не допускає ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов`язків суб`єктів. Прикладом слугує зокрема те, що слово "споруда" в переліку використовується не одноразово та застосовано в сукупності з приналежністю її до об`єктів та цілями проведення реконструкції або будівництва. Більш того, кожен пункт переліку має прив`язку до виду об`єкту нерухомості, його стану, місця розташування та до інших властивостей і ознак. Також відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 за № 507, дає визначення термінів "споруди" та "інженерні споруди": - споруди - це будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт; - інженерні споруди - це об`ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні будівельні системи, що складаються з несучих та в окремих випадках огороджувальних конструкцій і призначені для виконання виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, для тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів та т. ін. Інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим означенням об`єкта. До інженерних споруд відносяться: транспортні споруди (залізниці, шосейні дороги, злітно-посадкові смуги, мости, естакади тощо), трубопроводи та комунікації, дамби, комплексні промислові споруди, спортивні та розважальні споруди та т.ін. При цьому нормативно не закріплено єдиного терміну "магістраль", такий термін має кілька значень та застосовується у трубопровідному транспорті, газотранспортні, нафтотранспортні, а також може бути автомагістраллю, проте спільним для всіх значень терміну "магістраль" - це головний напрям у шляхах сполучення. Таким чином, аналіз пункту 22 Наказу № 289 свідчить про те, що об`єкт будівництва має бути класифікований саме як "лінійна інженерна магістраль" і законодавець чітко визначає, що за інженерним задумом та цільовим означенням вона повинна бути лінійною, інженерною, мати статус головного напрямку, тобто бути магістраллю, при цьому може мати в собі мережі, а також споруди як її складові, та обов`язково знаходитись за межами населених пунктів. Разом з тим, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що насосна станція, фільтраційні колони та водопровід, який їх з`єднує між собою та подає воду до розподільного водоводу позивача утворюють собою головну лінії в системі водопровідної мережі підприємства, при цьому з аналізу змісту наведених вище норм вбачається, що головна лінія в системі водопровідної мережі є магістраллю, а заплановані до будівництва фільтраційні колони являють собою частину будівель, споруд та мереж, які утворюють магістральний водопровід. Отже позивач, в повідомленні про початок виконання будівельних робіт, правомірно зазначив про можливість застосування п. 22 Наказу №

289. Викладений вище висновок підтверджується, зокрема, листом відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Черкаської районної державної адміністрації від 01 жовтня 2019 року № 1023-7-1.18/1114 та наданим до суду апеляційної інстанції листом Управління житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики та захисту довкілля Черкаської районної державної адміністрації від 16 червня 2020 року № 208/03-42, відповідно до якого дві фільтраційні колони, які зазначені у заяві ТОВ «Національна горілчана компанія», є спорудами, будуть знаходитися за межами населених пунктів, а також призначені для обслуговування водопроводу товариства, а тому відповідно до п. 22 Переліку об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та жилово-комунального господарства України № 289, для проектування зазначених об`єктів містобудівні умови та обмеження не надаються. Крім іншого, згідно зі змістом складеної за результатом перевірки документації інспектором будівельного нагляду виявлено порушення позивачем вимог п. 11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ від 13 квітня 2011 №

466. Відповідно до змісту наведеної правової норми, замовник, відповідно до закону, несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення. Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб`єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлено Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності". Так, пунктом 2 частини 2 статті 2 вказаного Закону передбачено, що суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб. З урахуванням наведеного та того, що позивач не зобов`язаний отримувати містобудівні умови та обмеження, колегія суддів приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу є протиправною та підлягає скасуванню. З аналогічних підстав, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо визнання протиправними та скасування рішення № 31 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт", наказу № 29 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт", оскілки вказані рішення прийнятті без належних правових підстав. Так, в силу ч. 2 ст. 39-1 Закону № 3038-VI, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 № 466 (далі - Порядок № 466) право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю. Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. При цьому, щодо висновку суду першої інстанції про невірно застосований код об`єкта згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 судова колегія зазначає наступне. Встановлено, що позивач у повідомленні про початок виконання будівельних робіт вказав код об`єкта будівництва " 2212.2 - Станції насосні та фільтраційні на магістральних водопроводах" згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, який затверджено і введено в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 №

507. На переконанням апелянта, код 2212.2 найбільше відповідає будівництву двох фільтраційних колон, для станції знезалізнення підземних вод, так як тільки вказаним підкласом передбачене будівництво станцій насосних та фільтраційних на магістральних водопроводах. Те що, фільтраційні колони входять до магістральних водопроводу, позивач пояснює технологічним процесом по завершенню запланованого комплексного виробничого будівництва, що являтиме собою системи водопроводу, як єдиного, функціонального, технологічного комплексу, до якого входитимуть окремі трубопроводи з усіма об`єктами і спорудами та зв`язаними з ними єдиним технічним процесом, тому за своїм функціоналом, неведене підпадає під термін за аналогією з терміном "магістральний трубопровід", який визначений Законом України "Про трубопровідний транспорт". Застосування аналогії необхідне, оскільки чинне законодавство України не містить визначення поняття "магістральний водопровід". З цих підстав ТОВ «Національна горілчана компанія» стверджує, що комплекс будівель та споруд, які будуються за чотирма робочими проектами у сукупності утворять магістральний водопровід. При цьому, як було вірно зазначено судом першої інстанції, за матеріалами позапланової перевірки встановлено, що інспектор також використовує термін - "магістральний трубопровід". Крім того, у складених за результатами перевірки документах головним інспектором Безкровною КВ. не зазначено іншого коду об`єкту, який мав би застосовуватись до даного об`єкту будівництва. Суд першої інстанції підкреслив, що нормативно не закріплено єдиного терміну "магістральний водопровід", так само не закріплено єдиного терміну "магістраль", такий термін має кілька значень та застосовується у трубопровідному транспорті, газотранспортні, нафтотранспортні, а також може бути автомагістраллю, проте спільним для всіх значень терміну "магістраль" - це головний напрям у шляхах сполучення. Так, ст. 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" від 15 травня 1996 року № 192/96-ВР (далі - Закон 192) визначає термін, магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об`єктами і спорудами, зв`язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів. Разом з тим, за абзацом третім вказаної статті також визначено, що промислові трубопроводи (приєднані мережі) - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газорозподільні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо. Також позивач обґрунтовує вірність визначення класу будівництва для фільтраційних колон, як частини магістрального трубопроводу, саме своєю комплексністю та функціоналом за технологічним процесом. При цьому, суд першої інстанції помилково вказав що відповідно терміну "магістрального трубопроводу", ціль такого трубопроводу - лише транзит міждержавний та поставка міжрегіональна продуктів транспортування споживачам, оскільки статтею 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" до магістрального трубопроводу віднесено й інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів. Крім того, питання проектування систем водопостачання в Україні врегульовані ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування». Згідно з п. 1.1 та 1.2 ДБН В.2.5-74:2013 дані будівельні норми встановлюють основні вимоги до проектування нових систем і схем водопостачання населених пунктів, реконструкції та технічного переоснащення існуючих споруд, мереж і окремих елементів зовнішнього водопостачання населених пунктів, груп підприємств, окремих підприємств, будинків, інших об`єктів. Ці будівельні норми поширюються на проектування централізованих і нецентралізованих зовнішніх систем, мереж та споруд водопостачання населених пунктів, а також виробничих підприємств, для яких не встановлені особливі вимоги з проектування. Питання класифікації водоводів та водопровідних мереж врегульовані пунктом 12.1 ДБН В.2.5-74:2013, яким встановлюється, що у залежності від призначення водоводи та водопровідні мережі поділяються на магістральні (у тому числі регіонального значення), розподільні та внутрішньоквартальні. За ступенем надійності дії або за ступенем забезпеченості подачі води (відповідно до 8.4) водоводи або їх ділянки рекомендується відносити до: СС2 - магістральні трубопроводи регіонального значення; ділянки трубопроводів для об`єктів І та II категорій забезпеченості подачі води, які прокладаються у важкодоступних місцях для усунення можливих ушкоджень (дюкери під водоймами та ярами, переходи під залізничними лініями І -VI категорій (включно) та автомобільними дорогами І та II категорій); CCI - всі інші трубопроводи або їх ділянки.» Іншої класифікації водопроводів та водопровідних мереж ДБН В.2.5-74:2013 не містить. Таким чином єдиною нормативно встановленою в Україні класифікацією водоводів та водопровідних мереж є класифікація цих будівельних систем на магістральні, розподільні та внутрішньоквартальні. Колегія суддів звертає увагу на те, що ДБН В.2.5-74:2013, а також інші нормативно-правові акти, не мають визначення поняття «Місцеві трубопровідні системи для води», а також не встановлюють критеріїв віднесення об`єктів до даної категорії. Отже питання віднесення об`єктів до категорії «Місцеві трубопровідні системи для води» нормативно в Україні не врегульоване. Таким чином відповідач безпідставно відносить об`єкт будівництва Позивача до категорії «місцеві трубопровідні системи для води». При цьому, Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 у класі « 2222 - Місцеві трубопровідні системи для води та інших продуктів» не передбачає ні фільтраційних станцій, ні насосних станцій, які має намір побудувати Позивач. Двома з чотирьох об`єктів, будівництво яких запроектоване Позивачем, є насосна станція підземних вод та фільтраційні колони. Оскільки клас « 2222 - Місцеві трубопровідні системи для води та інших продуктів» не включає насосних станцій та фільтраційних станцій позивач не мав підстав відносити свої подібні об`єкти до даного класу. У той же час Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 містить клас водопроводів - « 2212 - Магістральні водопроводи». Клас « 2212 - Магістральні водопроводи» є єдиним класом у ДК 018-2000 в якому вживається термін «водопроводи». У даному класі класифікатора зазначається, що він включає магістральні надземні, підземні або підводні трубопроводи для транспортування води. Окрім того у даному розділі Класифікатора зазначається, що цей клас включає також насосні, фільтраційні станції та станції по відведенню води. З наведеного вище слідує, що до даного класу також включаються і інші об`єкти (насосні, фільтраційні станції), якщо такі об`єкти не передбачені іншими класами даного класифікатора. Поза увагою суду першої інстанції залишився той факт, що згідно з абз. 14 п. 1 Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 інженерні споруди класифікуються в основному за інженерним задумом, що визначається цільовим призначенням об`єкта. Таким чином, оскільки об`єкт будівництва ТОВ «Національна горілчана компанія» за інженерним задумом та цільовим призначенням є саме фільтраційною станцією на магістральному водопроводі відповідач не мав визначених законодавством підстав відносити даний об`єкт до коду « 2222.9 - Споруди місцевих трубопровідних систем інші». Разом з тим, позовні вимоги про зобов`язання відповідача вчинити дії щодо відновлення запису про реєстрацію права на початок виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва на підставі поданого позивачем 02 серпня 2019 року повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класами наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класами наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) у єдиному реєстрі дозвільних документів Державної архітектурно-будівельної інспекції, є, на переконання колегії суддів передчасними, оскільки, як було встановлено раніше, накази Державної архітектурно-будівельного інспекції України про скасування права на початок виконання будівельних робіт визнано протиправними та скасовано. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми процесуального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна горілчана компанія" - задовольнити частково. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року - скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Прийняти у цій частині нове рішення, яким позовні Товариства з обмеженою відповідальністю "Національна горілчана компанія" до Державної архітектурно-будівельного інспекції України про скасування приписів, постанови, рішень та зобов`язання вчинити ді задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати припис № 71 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, який винесено 29 серпня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Безкровною Катериною Василівною; Визнати протиправною та скасувати постанову № 20/1023-7-1.18/1007 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 72252,00 грн., яку винесено 11 вересня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України Безкровною Катериною Василівною; Визнати протиправними та скасувати рішення № 31 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт", винесене 06 вересня 2019 року головним інспектором будівельного нагляду сектору по роботі з дозвільними документами управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції Поштаренко Д.С.; Визнати протиправними та скасувати наказ № 29 "Про скасування права на початок виконання будівельних робіт", виданий 06 вересня 2019 року начальником управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Державної архітектурно-будівельної інспекції В.Полтавець; У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Н.М. Єгорова Судді А.Ю. Коротких І.В. Федотов Повний текст постанови складено « 30» червня 2020 року.