Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/12352/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12352/21 Суддя (судді) першої інстанції: Дмитрієв В.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2026 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Грибан І.О., Ключковича В.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт, В С Т А Н О В И В: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд: - припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 23.03.2021 №КВ 051210319228; - скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » від 01.04.2021 №КВ 101210401617, замовник будівництва - ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог з посиланням на положення частини другої статті 39-1 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» позивач зазначає, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання замовником будівництва недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети без належно розробленого та затвердженого проекту, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом, зокрема про припинення права на початок виконання підготовчих робіт, набутого на підставі поданого повідомлення. Департамент прийшов висновку, що відповідачем наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 23.03.2021 №КВ 051210319228 та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » від 01.04.2021 №КВ 101210401617 в частині розроблення та затвердження проєктної документації, інформації стосовно відповідальної особи проєктанта, що здійснює авторський нагляд, чим порушено вимоги частини восьмої статті 36, частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу, в якій останній просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у взаємозв`язку з листом ОСОБА_2 від 12.04.2021 замовником будівництва ОСОБА_1 наведено недостовірні дані у повідомленні від 22.03.2021 №КВ051210319228 та декларації від 01.04.2021 №КВ101210401617 в частині розроблення та затвердження проєктної документації, інформації стосовно відповідальної особи проєктанта та особи, що здійснює авторський нагляд, чим порушено вимоги частини восьмої статті 36, частини десятої статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що будівельні роботи із реконструкції без належно розробленого та відповідно затвердженого проєкту, є однією з очевидних ознак вважати об`єкт самочинним, про що прямо зазначено у частині першій статті 376 Цивільного кодексу України та частині другій статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2025 та від 14.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), призначено розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати з наступних підстав. Відповідно до фактичних обставин справи, замовником будівництва, ОСОБА_1 , у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » від 22.03.2021 № KB 051210319228 наведено дані зокрема, що проектна документація розроблена ТОВ «Проектна майстерня «Архітектор», головний архітектор проекту, ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат серія АА №001063). Замовником будівництва, ОСОБА_1 , у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » від 01.04.2021 № KB 101210401617 наведено дані зокрема, що проектна документація розроблена ТОВ «Проектна майстерня «Архітектор», головний архітектор проекту, ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат серія АА №001063). Разом з тим, ОСОБА_2 листом від 12.04.2021 року повідомив Департамент, що не виконував розробку проектної документації, зокрема щодо об`єкта будівництва «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 , а також не здійснював авторський нагляд та не має відношення до ТОВ «Проектна майстерня «Архітектор». Встановивши недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність до експлуатації об`єкта, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з метою припинення права на виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не обґрунтовано та недоведено, яким чином внесення відповідачем некоректних даних стосовно архітектора спірного проекту у повідомленні про початок будівельних робіт свідчить про наявність ознак самочинного будівництва. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466), а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461) (в редакції, чинні на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 13 Порядку №466 закріплено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг. Орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом п`яти робочих днів з дня надходження повідомлення забезпечує внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до реєстру згідно з цим Порядком. У випадках, встановлених у Порядку ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 2020 р. № 559, у разі подання повідомлення через електронний кабінет внесення до реєстру інформації, зазначеної у повідомленні, здійснюється в день його надходження автоматично за допомогою програмних засобів ведення реєстру. В силу вимог п. 11 Порядку №466, замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та Кодексу України про адміністративні правопорушення. За приписами частини першої статті 39 Закону № 3038-VI, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та об`єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Згідно п. 17 Порядку №461, замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг один примірник декларації, зокрема, щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку. Пунктом 18 Порядку №461 закріплено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру. Частиною другою статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» закріплено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення. Таким чином, скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт та реєстрації декларації може бути у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у них недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Отже, виключною підставою для скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі відповідного повідомлення, та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, зокрема, якщо: будівництво здійснюється на земельній ділянці, що не відведена для цієї мети; будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи; будівництво здійснюється/здійснено за відсутності затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорту; скасовано містобудівні умови та обмеження. При цьому, виявлені недостовірні дані, зазначені у деклараціях про початок виконання будівельних робіт або про введення в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, повинні відповідати одній із зазначених умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом. Як вбачається з матеріалів справи, Департамент зареєстрував замовникові будівництва - ОСОБА_1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 22.03.2021 №КВ051210319228 та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 від 01.04.2021 №КВ101210401617 (а.с.22-33). Замовником будівництва, ОСОБА_1 у повідомлені про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 22.03.2021 №КВ051210319228 та у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 01.04.2021 №КВ101210401617 наведено дані, зокрема, що проєктна документація розроблена ТОВ «Проектна майстерня «Архітектор», головний архітектор проєкту, ОСОБА_2 (кваліфікаційний сертифікат серія АА №001063), яка затверджена ОСОБА_1 листом від 15.03.2021 №б/н. Згідно даних, наведених у зазначених документах, відповідальною особою, що здійснює авторський нагляд є ОСОБА_2 . Слід наголосити, що, в силу вимог частини восьмої статті 36 Закону № 3038-VI та п. 11 Порядку №466, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення. Також, згідно положень частини десятої статті 39 Закону № 3038-VI та п. 16 Порядку №461, замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації, та за експлуатацію об`єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката. Отже, в даному випадку, ОСОБА_1 , як замовник будівництва, несе відповідальність за достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Матеріали справи свідчать, що головний архітектор ОСОБА_2 листом від 12.04.2021 повідомив Департамент, що не виконував розробку проєктної документації, зокрема щодо об`єкта будівництва «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 , а також не здійснював авторський нагляд. Також вказаним листом повідомив, що не мав та немає жодного відношення до ТОВ «Проектна майстерня «Архітектор». (а.с.13-21). Отже, з вищевказаного вбачається, що ОСОБА_1 , як замовником будівництва, у повідомлені про початок виконання будівельних робіт від 22.03.2021 №КВ051210319228 та у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 01.04.2021 №КВ101210401617 вказано недостовірні дані щодо головного архітектора проекту та особи, що здійснює авторський нагляд, оскільки, ОСОБА_2 заперечує свою участь у розробці проектної документації та у здійсненні авторського нагляду. Статтею 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон №687-XIV) закріплено, що проект - документація для будівництва об`єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об`єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам. Згідно частини першої, другої статті 7 Закону №687-XIV, проект об`єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов`язковою участю головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат. Проект об`єкта архітектури завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою головного архітектора проекту та/або головного інженера проекту, які мають кваліфікаційний сертифікат. Статтею 9 Закону №687-XIV передбачено, що будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Архітектор - автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у прийнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта архітектури та підписує відповідний акт. Без підпису архітектора - автора проекту або уповноваженої ним особи такий акт є недійсним. Відповідно до частини першої, третьої статті 11 Закону №687-XIV, під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником. Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04.06.2014 № 163 затверджено ДБН А.2.2-3:20І4 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» (далі - ДБН А.2.2-3:2014), норми якого встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури. Згідно п. 3.17 ДБН А.2.2-3:2014, проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об`єктів будівництва. Відповідно до п. 4.2 ДБН А.2.2-3:2014, оформлення проектної документації здійснюється згідно з нормативними документами комплексу А.2.4 «Система проектної документації для будівництва». Пунктом 4.8 ДБН А.2.2-3:2014 закріплено, що проектна документація на будинки, будівлі, споруди, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури, їх черги та\або пускові комплекси має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на час передачі її замовнику. Проектна документація на будинки, будівлі, споруди та лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури, побудовані повністю або частково відповідно до затвердженого проекту, не підлягає коригуванню у зв`язку з введенням нових нормативних актів, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових нормативних актах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об`єкта та доступності для маломобільних груп населення. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що замовником будівництва, ОСОБА_1 , порушено вказані вище норми. Відповідно до частини першо, третьої статті 11 Закону №687-XIV, під час будівництва об`єкта архітектури здійснюється авторський та технічний нагляд. Авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником. Порядок здійснення авторського нагляду затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 1.07.2007 № 903 (далі - Порядок № 903). Пунктом 2 Порядку № 903 передбачено, що авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об`єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженим особами відповідно до законодавства та договору із замовником (забудовником) протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту. Відповідно до п. 5 Порядку №903, результати авторського нагляду фіксуються в журналі, що оформляється генеральним проектувальником у двох примірниках, один з яких зберігається у замовника, а другий - у генерального проектувальника. Згідно п. 7 Порядку №903, після прийняття об`єкта архітектури в генеральний проектувальник повинен зберігати примірник журналу авторського нагляду в архіві. З вищевказаного вбачається, що авторський нагляд має здійснюватися відповідальною особою на всіх етапах будівництва. Виконанню вказаних обов`язків передує укладення між замовником та відповідальною особою договору про здійснення авторського нагляду. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 серпня 2021 року у справі №804/16198/15. Колегія суддів звертає увагу, що стадії виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованої декларації передують стадії, зокрема, розроблення та затвердження проектної документації, яка має відповідати вимогам містобудівної документації та вихідним даним з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил. Тобто, проект може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проект може бути затверджений замовником. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, що викладена у постанові від 02 грудня 2021 року у справі №826/15342/18. Разом з тим, як встановлено вище, ОСОБА_2 заперечував власну причетність до розробки взагалі будь-якої проектної документації відносно об`єкту - «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 ». Крім того, спірні правовідносини вимагають обов`язкового укладання договору про авторський нагляд, однак, як вбачається з листа ОСОБА_2 від 12.04.2021 №073/2239, договір по виконанню авторського нагляду на вказаному об`єкті будівництва ним не укладався, а отже, авторський нагляд ним не здійснювався. Варто відзначити, що підставою для скасування реєстрації декларації або для припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, в силу приписів частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», є виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання не будь-яких недостовірних даних, а лише тих даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Частиною першою статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. При цьому, частиною другою статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» недостовірними даними, наведеними у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, визнаються, зокрема: - якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; - якщо він збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи; - якщо він збудований або будується чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта. Верховний Суд у постанові від 24.04.2024 у справі №640/31320/20 зазначив, що обставини щодо факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у справах означеної категорії доводяться на загальних умовах в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів. З`ясування, встановлення, підтвердження або спростування обставин щодо наявності ознак самочинного будівництва охоплюються предметом доказування у таких справах і мають вирішальне значення для правильного вирішення спорів цієї категорії. Своєю чергою, будівництво без належно затвердженого проекту є однією з ознак, що дає підстави вважати об`єкт самочинним. Враховуючи вищезазначене, оскільки, замовник будівництва ОСОБА_1 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 22.03.2021 №КВ051210319228 та у декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) від 01.04.2021 №КВ101210401617 навів недостовірні дані в частині щодо проектної документації, інформації щодо проектанта та відповідальної особи, колегія суддів вважає, що ним порушено частину восьму статті 36 та частину десяту статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Як наслідок, будівельні роботи на об`єкту «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » є самочинними. Більше того, судова колегія зазначає, що підстави позову не спростовані відповідачем, останній не надав до суду першої та апеляційної інстанції жодних доказів та пояснень щодо предмету спору. Беручи до уваги викладене, позовні вимоги в частині скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1) в «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » від 01.04.2021 №КВ 101210401617, замовник будівництва - ОСОБА_1 слід задовольнити. Водночас суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги в частині припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 23.03.2021 №КВ 051210319228 задоволенню не підлягають, адже з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію. Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у повному обсязі у задоволенні позовних вимог Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову частково. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до частини другої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За правилами статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення. Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 року у справі №640/12352/21 - скасувати та прийняти нове рішення. Адміністративний позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - задовольнити частково. Скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція приміщень садового будинку на АДРЕСА_1 » від 01.04.2021 №КВ 101210401617, замовник будівництва - ОСОБА_1 . У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина Судді І.О.Грибан В.Ю.Ключкович