Постанова КЦС ВС № 761/20415/14-ц

Постанова Іменем України 22 червня 2020 року м. Київ справа № 761/20415/14-ц провадження № 61-3091св19 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М., учасники справи: позивач - публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 27 вересня 2019 року у складі судді: Кулікової С. В., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У липні 2014 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (далі - ПАТ «Дельта Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 78 565,38 грн, та в рахунок погашення зазначеної заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 . Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 липня 2014 року відкрито провадження у зазначеній справі. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що цивільна справа підсудна Шевченківському районному суду м. Києва, позовну заяву подано з додержанням вимог статей 119, 120 ЦПК України 2004 року, підстав для відмови у відкритті провадження у справі немає. Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 вересня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 липня 2014 року. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету штраф в сумі 5 763,00 грн. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення. Короткий зміст вимог касаційної скарги У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з касаційною скаргою, у якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, передати справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції. У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправомірно оцінив ситуацію, оскільки відповідач не оскаржував ухвалу з одних і тих же підстав, Київським апеляційним судом за цим предметом оскарження не постановлено жодної ухвали; суд апеляційної інстанції обмежив право відповідача на судовий захист. Відзив на касаційну скаргу не надходив. Фактичні обставини справи, встановлені судами Суд установив, що у липні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 10 березня 2015 року відповідач ОСОБА_1 вперше звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду про відкриття провадження (т. 1, а. с. 159-160). Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17 березня 2015 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, копію якої ОСОБА_1 отримав 27 березня 2015 року, однак недоліки зазначені судом не усунув (т. 1, а. с. 169). Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 31 серпня 2015 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження (т. 1, а. с. 172-173). 10 листопада 2015 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду про відкриття провадження (т. 1, а. с. 186-189). Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 24 листопада 2015 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження (т. 1, а. с. 195). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 травня 2016 року залишено без змін ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 24 листопада 2015 року (т. 1, а. с. 238). 28 січня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду про відкриття провадження (т. 1, а. с. 205-206). Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11 лютого 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження (т. 1, а. с. 215). 25 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду про відкриття провадження (т. 2, а. с. 1-4). Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 листопада 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження (т. 2, а. с. 10). Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року залишено без змін ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 08 листопада 2016 року (т. 2, а. с. 43). 28 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду про відкриття провадження (т. 2, а. с. 54-56). Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження (т. 2, а. с. 62). Постановою Верховного Суду від 12 квітня 2018 року залишено без змін ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12 грудня 2017 року (т. 2, а. с. 84-87). 12 квітня 2018 року ОСОБА_1 знову звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду про відкриття провадження (т. 2, а. с. 93-94). Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 26 червня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження (т. 2, а. с. 97). 18 січня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду про відкриття провадження (т. 2, а. с. 167-169). Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 лютого 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження (т. 2, а. с. 172). 09 квітня 2019 року ОСОБА_1 знову звернувся до суду з апеляційною скаргою на ухвалу суду про відкриття провадження (т. 2, а. с. 175-177). Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 квітня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження (т. 2, а. с. 181-182). 05 вересня 2019 року ОСОБА_1 надіслав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 липня 2014 року про відкриття провадження у справі та постановити нову, якою направити справу до Подільського районного суду м. Києва.

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Відповідно до пункту 2 розділу II «Перехідні положення» Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення. Встановивши, що ОСОБА_1 неодноразово подавав апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 15 липня 2014 року про відкриття провадження у справі, і судом апеляційної інстанції неодноразово відмовлено відповідачу ОСОБА_1 у відкритті апеляційного провадження за його апеляційними скаргами, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження. Доводи касаційної скарги про те, що суд апеляційної інстанції неправомірно оцінив ситуацію, оскільки відповідач не оскаржував ухвалу з одних і тих же підстав, Київським апеляційним судом за цим предметом оскарження не постановлено жодної ухвали; суд апеляційної інстанції обмежив право відповідача на судовий захист, не знайшли свого підтвердження та не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Київського апеляційного суду від 27 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: С. Ю. Мартєв Є. В. Петров В. М. Сімоненко