Постанова 4807 № 317/947/20
від 19.06.2020 ·запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/401/20Головуючий у 1-й інстанції Нікітін В.В. Єдиний унікальний №317/947/20Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія ст.130 ч.1 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2020 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Жидкової Лілії Іванівни на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 07 травня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду 21.03.2020 року о 04 год. 37 хв. ОСОБА_1 в Запорізькому районі 475 км а/д Н-08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя керував транспортним засобом ЗАЗ Lanos д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, звужені зениці ока, які не реагують на світло, порушення мови). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Від керування відсторонений. ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України. ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. В апеляційній скарзі захисник Жидкова Л.І. просила скасувати постанову суду та закрити провадження по справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги обґрунтувала тим, що справа розглянута у відсутність ОСОБА_1 з порушенням його права на захист, матеріали справи викликають сумніви щодо наявності в діях правопорушника складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Заслухавши ОСОБА_1 , який повністю підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідаючи на доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог ст.268 КУпАП, оскільки справу було розглянуто за відсутності правопорушника, апеляційний суд виходить із наступного. ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, що підтверджується поштовим повідомленням щодо отримання адресатом, в зазначений час до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не подавав. Приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 268 КУпАП щодо необов`язкової участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП та процесуальну поведінку ОСОБА_1 щодо неявки у судові засідання, суд першої інстанції розцінив, як намагання затягнути процес з метою уникнути відповідальності, тому розглянув справу 07.05.2020 р. без участі належним чином повідомленого ОСОБА_1 . З таким висновком судді погоджується і апеляційний суд, оскільки сукупність зазначених обставин, викликає обґрунтовані сумніви в добросовісності користування ОСОБА_1 своїми процесуальними правами. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується: - відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №292113 від 21 березня 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, звужені зениці ока, які не реагують на світло, порушення мови), від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України; - направленням на огляд водія до КУ "Запорізький обласний наркологічний диспансер" ЗОР, в якому викладені ознаки наркотичного сп`яніння та зазначено, що огляд у закладі охорони здоров`я не проведений у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які показали, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, від чого останній відмовився. Наявними в матеріалах справи відеозаписами зафіксовано, що ОСОБА_1 був зупинений співробітниками патрульної поліції за перевищення швидкості, не був пристебнутим ременем безпеки та користувався засобом зв`язку, тримаючи його у руці. Під час спілкування з водієм, у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, що було підставою для вимоги працівників поліції ОСОБА_1 пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану наркотичного сп`яніння у медичному закладі з оформленням відповідного направлення до КУ ЗОНД, на що ОСОБА_1 у присутності двох свідків відповів відмовою. Відповідно до п.п. 2, 3, 7 розділу І Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року за№1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння-порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до п. п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. З огляду на встановлені суддею суду першої інстанції обставини справи, які викладені в оскаржуваній постанові, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і є доведеною, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Таким чином, доводи апеляційної скарги на правильність висновків суду першої інстанції не впливають, оскільки вищенаведеними дослідженими судом доказами та обставинами, що ними підтверджуються, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за фактичних обставин, встановлених судом у постанові, є об`єктивно доведеною поза розумним сумнівом. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Вказане діяння останнього підпадає під диспозицію ч.1 ст.130 КУпАП, тобто є адміністративним правопорушенням, для ознак якого не обов`язково встановлювати факт керування особою транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Так, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, і в разі відмови від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння. У зв`язку з наведеним відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахуванням всіх фактичних обставин справи або досліджені судом докази є недопустимими чи недостатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суддя дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення і врахувавши, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення - штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу захисника Жидкової Лілії Іванівни залишити без задоволення. Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 07 травня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар Дата документу Справа № 317/947/20