Ухвала КАС ВС № 826/850/18

УХВАЛА 30 червня 2020 року м. Київ справа № 826/850/18 адміністративне провадження № К/9901/14247/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача: Желтобрюх І.Л., суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі №826/850/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, в с т а н о в и в : Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 17 листопада 2017 року № 0027364202. Стягнуто з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 704,80 грн. 04 липня 2018 року представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі в частині стягнення з Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 7100 грн. 07 грудня 2018 року Окружним адміністративним судом міста Києва, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року, ухвалено додаткове рішення, яким в задоволенні заяви представника позивача про здійснення розподілу судових витрат в частині витрат на професійну правничу допомогу відмовлено. Постановою Верховного Суді від 28 травня 2019 року додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2019 року скасовано, справу №826/850/18 в частині ухвалення додаткового рішення направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2020 року прийнято додаткове рішення, яким стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві на користь позивача 7100 грн. витрат на правову допомогу. Відповідачем подано касаційну скаргу на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2020 року, у якій він просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви про відшкодування судових витрат на правничу допомогу. При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Отже право на касаційне оскарження судового рішення забезпечується учасникам справи, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак лише у визначених законом випадках. За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ незначної складності, який, втім, не є вичерпним. За змістом пункту десятого зазначеної норми процесуального закону для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. У частині четвертій статті 12, частині четвертій статті 257 КАС України наведено перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження). За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. З огляду на наведені вище норми законодавства, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб`єктний склад її учасників, а також з огляду на неналежність зазначеної справи до категорії справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, ця справа є справою незначної складності. Відтак, ухвалене у цій справі додаткове рішення суду першої інстанції щодо стягнення витрат на правничу допомогу, яке за наслідками апеляційного перегляду було залишене судом апеляційної інстанції без змін, касаційному оскарженню теж не підлягає. Виняткові обставини, за яких судові рішення у справі незначної складності підлягають касаційному оскарженню, скаржником не наведені й судом не встановлені Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити. Керуючись статями 248, 328, 333 КАС України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2020 року у справі №826/850/18. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: І.Л. Желтобрюх Судді: О.В. Білоус Н.Є. Блажівська