Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 826/4234/14

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/4234/14 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва до Ради мікрорайону Татарський про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ У грудні 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві звернулося до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачі дубліката виконавчого листа по справі № 826/4234/14 від 03.07.2014. Названа заява вмотивована тим, що після численних реорганізацій територіальних органів Пенсійного фонду України в м. Києві, Головним управлінням Пенсійного фонду України було проведено інвентаризацію всіх справ, які перебували на примусовому виконанні в органах ДВС. За результатами інвентаризації було встановлено, що виконавчий документ по справі № 826/4234/14 втрачено при поштовому пересиланні. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року у задоволенні заяви відмовлено. В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, не повне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати вказане судове рішення та постановити нове, яким задовольнити заяву. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає не задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено що 03.07.2014 Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчий лист у справі № 826/4234/14, яким постановлено стягнути з Ради міськрайону Татарський на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Києва стягнення заборгованості у сумі 419,06 грн. Строк пред`явлення зазначеного виконавчого листа до виконання встановлено до 24.06.2015. Виконавчий лист № 826/4234/14 від 03.07.2014 пред`явлено до виконання 01.09.2016 до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві. Після численних реорганізацій територіальних органів Пенсійного фонду України в м. Києві, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено інвентаризацію всіх справ, які були на розгляді в Окружному адміністративному суді міста Києва та які перебували на примусовому виконанні в органах ДВС. 07.08.2019 з метою отримання інформації про стан виконавчого провадження позивач звернувся до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві із запитом щодо надання інформації про хід виконавчого провадження. Листом від 14.11.2019 Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві повідомив, що 07.10.2016 по виконавчому провадженні (ВП 52591975) державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" та виконавчий документ повернуто стягувачу. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви виходив з того, в матеріалах справи відсутні докази щодо втрати оригіналу виконавчого листа при пересилці, про що зазначає Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у заяві про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з підпунктом 18.4) пункту 18 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Відповідно до ст. 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством. Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 12 Закону України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (із змінами і доповненнями) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Дослідивши наявні у справі матеріали, а також пояснення заявника щодо поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, колегія суддів доходить висновку щодо необґрунтованості доводів, викладених у заяві Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та відсутність підстав для її задоволення. Колегія суддів зазначає, що умовою для видачі особі, на користь якої прийнято судове рішення, дубліката виконавчого листа та поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання є відповідно втрата останнього та пропуск стягувачем строку пред`явлення його до виконання з причин, що визнані судом поважними. При цьому, вирішуючи питання визнання поважними причин пропуску строку, суд повинен перевірити, чи пропущено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, чи поважні причини такого пропуску, що було підставою невчасного звернення за виконанням судового рішення. Зокрема, поважними можна визнати ті причини, які не залежали від волі стягувача. Факт втрати виконавчого листа позивачем не доведено та не підтверджено належними та допустимими доказами та заявником не зазначено жодного доводу про причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. Доведення обґрунтованості і поважності пропуску строку звернення із виконавчим листом покладається на особу, яка пропустила цей строк. Крім того, слід враховувати, що встановлені законами строки для вчинення певних дій покликані дисциплінувати суб`єктів правовідносин та впроваджують на практиці принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону. Тобто поновлення пропущених строків має бути належним чином обґрунтоване, оскільки воно впливає не лише на заявника, а і на права, інтереси та обов`язки інших осіб, в даному випадку боржника у справі. Колегія суддів, враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутні підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, та як наслідок, для видачі дубліката виконавчого листа. Відповідно до п. 1. ч. 1 ст. 315, ч. 1 ст. 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 312, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 лютого 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова складена в повному обсязі 30 червня 2020 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя В.П.Мельничук Суддя О.М.Оксененко