Постанова 4850 № 360/518/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2020 року справа №360/518/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 р. (у повному обсязі складено 30 квітня 2020 року у м. Сєвєродонецьк) у справі № 360/518/20 (головуючий І інстанції Т.І. суддя Чернявська) за позовом ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач 31.01.2020 року звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просив зобов`язати відповідача відмінити рішення від 17 січня 2020 року № 6 щодо відмови в призначенні пенсії за віком та зобов`язати відповідача поновити виплату пенсії за віком з 01 січня 2020 року та виплатити недоотримані суми пенсії з 01 січня 2020 року (т. 1 а.с. 1-3). Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 року у справі № 360/518/20 у задоволенні позовних вимог відмовлено (т. 2 а.с. 126-133). Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача від 17.01.2020 року № 6 про відмову в призначенні пенсії згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язати відповідача відновити нарахування та виплату пенсії за віком з 13.01.2020 року згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з виплатою заборгованості з 13.01.2020 року. Апелянт вказує, що рішенням суду першої інстанції було порушено Угоду між Україною та Росією від 13.03.1992 року та від 14.01.93 р., а саме: що пенсія громадян держав учасників Угоди здійснюється за місцем проживання, а він проживає у м. Рубіжне. Апелянт посилається на рішення Європейського Суду з прав людини, зазначає, що відповідач не надав наявних доказів того, що він виїхав на постійне місце проживання в Росію та отримує пенсію в Росії. З урахуванням наведеного вважає, що зазначені обставини виключають можливість припинення виплати пенсії, перевід з одного виду пенсії на другий за віком на території України на підставі ст. 7 Угоди. Також судом не були взяті до уваги рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2020 року у справі № 360/5408/19. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Позивачем було надано відповідь на відзив. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) з 01 листопада 2010 року працює в Комунальному некомерційному підприємстві «Рубіжанська центральна міська лікарня» Рубіжанської міської ради на посаді лікаря - акушера-гінеколога, є особою з інвалідністю 2 групи з 10 березня 2011 року безстроково, що виникла внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та отримувачем пенсії по інвалідності (2 група) в розмірі відшкодування фактичних збитків згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що свідчать копія пенсійного посвідчення серії АГ № 458038 від 22 вересня 2009 року, копія посвідчення серії ААБ № 020033 від 10 березня 2011 року, видане Рубіжанським управлінням праці та соціального захисту населення, копія довідки про реєстрацію місця проживання, виданої Центром надання адміністративних послуг Рубіжанської міської ради 08 серпня 2019 року за № 16347, копія посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1) серії А № 121774 від 13 квітня 2009 року, копія довідки Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 18 грудня 2019 року № 22015/02.1 (а.с. 5, 8, 31, 28). 12 серпня 2019 року позивач звернувся до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою, зареєстрованою за № 1107, про взяття на облік та заявою про перерахунок належних сум на поточний рахунок у АТ КБ «Приватбанк» (а.с. 52, 54 зв.). Супровідним листом від 23 серпня 2019 року № 525/03-40 Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області направило на адресу Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області пенсійну справу позивача у зв`язку з переїздом на нове місце проживання та повідомило, що виплата пенсії позивачу здійснена по 31 серпня 2019 року включно (а.с. 48). Рубіжанським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області направлено до Державної установи відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульяновській області запит від 16 серпня 2019 року за № 15224/02.1 та до Державної установи відділення Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Старий Оскол та Старооскольському районі Бєлгородської області запит від 16 серпня 2019 року за № 15225/02.1 щодо перебування на обліку та отримання будь-яких видів пенсії ОСОБА_1 з метою уникнення подвійної виплати пенсії, оскільки ОСОБА_1 12 серпня 2019 року подав заяву про взяття на його на облік (а.с. 55, 55 зв.бік). Рішенням Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 29 серпня 2019 року № 909350123743 позивачу з 01 вересня 2019 року призначено пенсію по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків довічно (а.с. 49). 17 вересня 2019 року за вх. № 5586/01 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області надійшов лист від Державної установи - відділення Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Старий Оскол та Старооскольському районі Бєлгородської області від 05 вересня 2019 року № 03-24/18787, в якому викладено, що виплатна справа ОСОБА_1 знята з обліку та направлена за запитом від 29 травня 2019 року № 169108/19 до Управління Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульяновській області. Виплата щомісячної грошової виплати (категорія «інваліди») та додаткового щомісячного матеріального забезпечення (категорія «військова травма») в Управлінні Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Старий Оскол та Старооскольському районі Бєлгородської області припинена з 01 липня 2019 року, призначення та виплата пенсії не проводились (а.с. 59). 25 вересня 2019 року за вх. № 5717/01 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області надійшов лист Державної установи - Відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульяновській області від 11 вересня 2019 року № 11-03/04-4582, в якому зазначено, що для встановлення пенсії на території Російської Федерації потрібен документ про припинення виплати пенсії на території України. В червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Державної установи - Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульяновська Ульяновської області (міжрайонне) з заявами про встановлення пенсії відповідно до пенсійного законодавства Російської Федерації. Були направлені запити до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, потім до Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області, від останнього відповідь не надійшла. На теперішній час пенсія на території Ульяновської області ОСОБА_1 не встановлена у зв`язку з очікуванням відповіді з Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про виплату пенсії на території України. Висловлено прохання пришвидшити направлення інформації про дату припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , оскільки у вересні 2019 року спливає строк розгляду заяви про призначення пенсії на території Російської Федерації (а.с. 61). Рубіжанським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області до Державної установи - Відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульяновській області направлено лист від 02 жовтня 2019 року за № 17630/03.1 з інформацією про виплату пенсії ОСОБА_1 , де зазначено, що Білокуракинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області виплата пенсії ОСОБА_1 припинена з 01 червня 2019 року у зв`язку зі зміною його місця проживання; з 01 червня 2019 року пенсійна справа ОСОБА_1 взята на облік Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області та припинена виплата з 01 вересня 2019 року у зв`язку зі зміною місця проживання; з 01 вересня 2019 року пенсійна справа ОСОБА_1 взята на облік Рубіжанським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Рубіжанському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області як отримувач пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с. 60). 27 листопада 2019 року за вх. № 2063/01-03.1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 27 листопада 2019 року № 17874/02-04, яким направлено лист Пенсійного фонду України від 19 листопада 2019 року № 2800-030202-9/35018 для забезпечення виконання Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення щодо вибору ОСОБА_1 держави, де отримується пенсія (а.с. 64-66). 02 грудня 2019 року за вх. № 2645/01 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області надійшла архівна пенсійна справа ОСОБА_1 за № 214172 про призначення пенсії по 3 групі інвалідності внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та копії трьох заяв ОСОБА_1 (а.с. 69-71). Листом від 02 грудня 2019 року за № 20925/03.1 «Щодо припинення виплати пенсії» Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повідомило позивача, що на виконання завдання Пенсійного фонду України на підставі листа Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 28 жовтня 2019 року № 23338.4/С-14579.3/19/25.1 та листа Уповноваженого з прав людини в Російській Федерації від 30 вересня 2019 року № ТМ 38810-25 виплату пенсії по інвалідності згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» управлінням припинено з 01 січня 2020 року. Додатками до листа є копії листів Уповноваженого з прав людини в Російській Федерації Уповноваженого з прав людини в Ульянівській області, Відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульянівській області та заяви ОСОБА_1 від 01 червня 2019 року (а.с. 72). 03 грудня 2019 року Рубіжанським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області прийнято розпорядження № 33 про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року у зв`язку з виконанням завдання Пенсійного фонду України на підставі листа Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 28 жовтня 2019 року № 23338.4/С-14579.3/19/25.1 та листа Уповноваженого з прав людини в Російській Федерації від 30 вересня 2019 року № ТМ 38810-25 відповідно до статті 7 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав з пенсійного забезпечення. Пенсія виплачена по 31 грудня 2019 в розмірі 9320,45 грн. (а.с. 63). Листом від 03 грудня 2019 року за № 21035/03.1 Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області направило до Державної установи - Відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульянівській області архівну пенсійну справу ОСОБА_1 , сформовану у 1995 році Управлінням соціального захисту населення Жовтневого району м. Луганська, та атестат про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , та повідомило, що на виконання завдання Пенсійного фонду України на підставі листа від 28 жовтня 2019 року № 23338.4/С-14579.3/19/25.1 та листа Уповноваженого по правам людини в Російській Федерації від 30 вересня 2019 року № ТМ 38810-25, відповідно до статті 7 Угоди від 13 березня 1992 року виплата ОСОБА_1 пенсії по інвалідності згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» припинена з 01 січня 2020 року (а.с. 63 зв.бік, 73). 04 грудня 2019 року за вх. № 6772/01 до відповідача надійшов лист Державної установи - Відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульяновській області від 14 листопада 2019 року № 11-03/04-5604, в якому повідомлено, що ОСОБА_1 05 листопада 2019 року звернувся до Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульяновська з заявою про призначення на території Російської Федерації страхової пенсії по старості та 07 листопада 2019 року з заявою про призначення страхової пенсії по інвалідності за російським законодавством. Для встановлення пенсії на території Російської Федерації вимагається документ про припинення виплати пенсії на території України. Угодою від 13 грудня 1992 року не передбачено, щоб органи, які здійснюють пенсійне забезпечення в державах-учасниках Угоди, направляли запити виплатних справ за попереднім місцем проживання, також не передбачено зобов`язання громадянина звертатись в пенсійні органи за попереднім місцем проживання з заявою про припинення виплати пенсії. Висловлено прохання пришвидшити направлення інформації про факт та дату припинення виплати пенсії ОСОБА_1 на території України (а.с. 74). Рубіжанським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області до Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульяновська направлено лист від 11 січня 2020 року за № 605/02.1 «Про надання інформації про перебування на обліку та отримуваних видах пенсії ОСОБА_1 », в якому зазначено, що листом від 03 грудня 2019 року № 21035/03.1 на лист Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульяновській області від 07 червня 2019 року № 11-03/04-3065 направлено інформацію про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 в Україні, після чого ОСОБА_1 неодноразово звертався до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з запитами про поновлення виплат в Пенсійному фонді України. З урахуванням викладеного, відповідач просив надати відомості про перебування ОСОБА_1 на обліку та чи є він отримувачем будь-якого виду пенсії в Російській Федерації (а.с. 77). Не погодившись з розпорядженням Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 03 грудня 2019 року № 33 про припинення виплати пенсії, позивач звернувся з позовом до Луганського окружного адміністративного суду, за наслідками розгляду якого ухвалено рішення від 21 січня 2020 року у справі № 360/5408/19, яким позов ОСОБА_1 до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано розпорядження Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 03 грудня 2019 року № 33 про припинення виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01 січня 2020 року; - зобов`язано Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області відновити нарахування та виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року з виплатою заборгованості, що утворилася з дати припинення виплати пенсії; - у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 100-107). Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 360/5408/19 залишено без змін (а.с. 118-125). Одночасно з оскарженням розпорядження Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 03 грудня 2019 року № 33 про припинення виплати ОСОБА_1 пенсії по інвалідності з 01 січня 2020 року, 13 січня 2020 року позивач звернувся до Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою, зареєстрованою за № 143/44, про призначення пенсії за віком (а.с. 87, 87 зв., 88). Рішенням Рубіжанського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 17 січня 2020 року № 6 «Про відмову в призначенні пенсії згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 » позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки пенсійна справа останнього направлена до Державного закладу - Відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульяновській області для призначення пенсії по старості на території Російської Федерації за бажанням позивача (а.с. 11, 91). Рубіжанським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області на адресу Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульяновська Ульяновської області направлено запит від 06 лютого 2020 року за № 2223/02.1 «Про надання інформації про перебування на обліку ОСОБА_1 » з проханням надати інформацію щодо отримання ОСОБА_1 будь-якого виду пенсії на території Російської Федерації (а.с. 93). 17 лютого 2020 року відповідачем складено акт про отримання інформації на ОСОБА_1 , відповідно до якого за наслідками телефонної розмови зі спеціалістом Державної установи - Управління Пенсійного фонду України Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульяновська Ульяновської області Полєтаєвою О.О. відповідачу стало відомо, що за заявами ОСОБА_1 від 05 листопада 2019 року та від 07 листопада 2019 року Державною установою - Управління Пенсійного фонду України Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульяновська Ульяновської області ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року призначено страхову пенсію по старості та державну пенсію по інвалідності. Також спеціаліст Державної установи - Управління Пенсійного фонду України Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульяновська Ульяновської області Полєтаєва О.О. повідомила відповідача, що за запитом Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Вороніж виплата пенсії, щомісячної грошової виплати і додаткового матеріального забезпечення з 01 лютого 2020 року припинені та виплатні справи направлено для продовження виплати за новим місцем проживання (а.с. 94). Листом від 04 лютого 2020 року № 07-878, отриманим відповідачем 17 лютого 2020 року за вх. № 761/01, Державна установа - Управління Пенсійного фонду України Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульяновська Ульяновської області повідомило, що у зв`язку з надходженням відомостей про припинення виплати пенсії на території України, на підставі заяв ОСОБА_1 від 05 листопада 2019 року № 372603/19 та від 07 листопада 2019 року № 375931/19 Державною установою - Управління Пенсійного фонду України Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульяновська Ульяновської області ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року призначено страхову пенсію по старості та державну пенсію по інвалідності. Також повідомлено, що за запитом Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Вороніж виплата пенсії, щомісячної грошової виплати і додаткового матеріального забезпечення з 01 лютого 2020 року припинені та виплатні справи направлено для продовження виплати за новим місцем проживання (а.с. 95). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне. За статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема,: 1) права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; 6) основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки; 12) організація і діяльність органів виконавчої влади, основи державної служби, організації державної статистики та інформатики. Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Частиною першої статті 4 Закону № 1058 окреслено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору (частина друга статті 4 Закону № 1058). За унормуванням статті 7 Угоди від 14 січня 1993 року між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, питання пенсійного забезпечення регулюються Угодою про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі - Угода) та двосторонніми угодами в цій галузі. Статтею 1 Угоди визначено, що пенсійне забезпечення громадян держав - учасників Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають. Відповідно до положень статті 3 Угоди всі витрати, пов`язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. Взаємні розрахунки не здійснюються, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами. Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть встановлені законодавством держав - учасників Угоди. За змістом частини першої статті 6 Угоди призначення пенсій громадянам держав - учасників Угоди здійснюється за місцем проживання. При переселенні пенсіонера в межах держав - учасників Угоди виплата пенсії за попереднім місцем проживання припиняється, якщо пенсія того ж виду передбачена законодавством держави за новим місцем проживання пенсіонера. Розмір пенсії переглядається у відповідності до законодавства держави - учасника Угоди за новим місцем проживання з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди (стаття 7 Угоди). Статтею 8 Угоди передбачено, що органи, які здійснюють пенсійне забезпечення в державах - учасниках Угоди, співпрацюють одне з одним в порядку, визначеному за угодою між їх центральними органами. Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що особа не має права на одночасне отримання двох пенсій в декількох державах. Приписами частини першої статті 10 Закону № 1058 передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором (частина друга статті 10 Закону № 1058). У частині першії статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Пенсія відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п`ята статті 45 Закону № 1058-IV). Абзацом першим частини третьої статті 45 Закону № 1058 визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. В абзаці першому пункту 1.1 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). У відповідності до абзацу першого пункту 1.5 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку № 22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (абзац п`ятий пункту 1.7 розділу I «Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії» Порядку 22-1). Абзацом першим пункту 2.8 розділу II «Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший» Порядку № 22-1 встановлено, що поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі (абзаци другий, третій пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1). Абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 обумовлено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1). За правилами пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Матеріалами справи підтверджено, що 03 червня 2019 року за вх. № С-79 до Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульяновська Ульяновської області надійшла заява ОСОБА_1 , датована 01 червня 2019 року, в якій заявник відмовляється від пенсії по інвалідності, призначеної Управлінням Пенсійного фонду України Луганської області відповідно до Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи». В заяві зазначено, що пенсію по старості в Україні позивач не отримує. Цією заявою позивач просить відновити виплату страхової пенсії по старості та пенсію по інвалідності з 01 квітня 2016 року, повідомити Управлінням Пенсійного фонду України Луганської області про призначення цих пенсій ОСОБА_1 , направити лист на адресу Управління Пенсійного фонду України Луганської області про припинення виплати пенсії по інвалідності в Україні (а.с. 67). Листом від 21 вересня 2019 року за № 11-03-04/4582 Державна установа - Відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульяновській області повідомило Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, що у червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Державної установи - Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульяновська Ульяновської області (міжрайонне) з заявами про встановлення пенсії відповідно до законодавства Російської Федерації. Для встановлення пенсії на території Російської Федерації вимагається документ про припинення виплати пенсії на території України. Державною установою - Відділенням Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульяновській області неодноразово направлялися запити щодо надання відомостей про припинення виплат до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області. Також цим листом Державна установа - Відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульяновській області просила відповідача надати інформацію щодо: строку припинення виплати пенсії ОСОБА_1 Білокуракинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області, дати взяття пенсійної справи позивача на облік Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області та строку виплати йому пенсії, дати взяття пенсійної справи позивача на облік Рубіжанським об`єднаним управління Пенсійного фонду України Луганської області та строку виплати йому пенсії. З копії листа Уповноваженого з прав людини в Ульяновській області Крутиліної Л.А. на адресу Уповноваженого з прав людини в Російської Федерації Москалькової Т.М. від 13 вересня 2019 року слідує, що Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульяновська з 01 квітня 2016 року припинило виплату пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з запитом пенсійної справи Управлінням Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області. До запиту додано заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії по інвалідності на території України. ОСОБА_1 звернувся у відділення Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульяновській області з питання встановлення пенсії за віком за законодавством Російської Федерації. Приписи статті 7 Угоди від 13 березня 1992 року «Про гарантії прав громадян держав - учасників СНД в галузі пенсійного забезпечення», листа Мінсоцзахисту Росії від 31 січня 1994 року № 1-369-18 «Про пенсійне забезпечення громадян, прибулих до РФ з держав, які раніше входили до складу СРСР», вказівки Міністерства соціального захисту населення Російської Федерації від 18 січня 1996 року № 1-1-У «Про застосування законодавства про пенсійне забезпечення осіб, прибулих на проживання в Росію з держав - колишніх республік Союзу РСР» передбачають, що пенсія на території Російської Федерації може бути встановлена при дотриманні умови припинення виплати пенсії на території іншої держави. Факт припинення виплати пенсії повинен бути підтверджений документально. Від дати припинення виплати пенсії на території держави за колишнім місцем проживання залежить строк призначення пенсії або поновлення виплати пенсії на території Росії. Згідно з листом Мінсоцзахисту Росії «Про пенсійне забезпечення громадян, прибулих в РФ з держав, які раніш входили до складу СРСР» пенсія у подібних випадках призначається з місяця, наступного за місяцем припинення виплати пенсії за попереднім місцем проживання. Листом від 19 листопада 2019 року № 2800-030202-9/35018 Пенсійний фонд України повідомив Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, що у зв`язку з надходженням листа Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 28 жовтня 2019 року № 23338.4/С-14579.3/19/25.1 (вх. № 28532/С-1 від 07 листопада 2019 року) щодо пенсійного забезпечення ОСОБА_1 , на підставі листа Уповноваженого з прав людини в Російській Федерації від 30 вересня 2019 року № ТМ 38810-25 відповідно до Угоди та з урахуванням листа Пенсійного фонду Російської Федерації по Ульяновській області від 07 червня 2019 року № 11-03/04-3065 (до якого додано заяву ОСОБА_1 від 01 червня 2019 року про поновлення виплати пенсії на території Російської Федерації та припинення виплати пенсії на території України) необхідно забезпечити неухильне виконання Угоди щодо вибору держави, де отримується пенсія (а.с. 64 зв.). Листом від 04 лютого 2020 року № 07-878 Державна установа - Управління Пенсійного фонду України Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульяновська Ульяновської області повідомило Рубіжанське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, що у зв`язку з надходженням відомостей про припинення виплати пенсії на території України, на підставі заяв ОСОБА_1 від 05 листопада 2019 року № 372603/19 та від 07 листопада 2019 року № 375931/19 Державною установою - Управління Пенсійного фонду України Російської Федерації в Ленінському районі м. Ульяновська Ульяновської області ОСОБА_1 з 01 січня 2020 року призначено страхову пенсію по старості та державну пенсію по інвалідності. Також повідомлено, що за запитом Управління Пенсійного фонду Російської Федерації в м. Вороніж виплата пенсії, щомісячної грошової виплати і додаткового матеріального забезпечення з 01 лютого 2020 року припинені та виплатні справи направлено для продовження виплати за новим місцем проживання. Таким чином, доводи апелянта стосовно відсутності доказів отримання ним пенсії в Росії спростовується матеріалами справи (а.с. 95). З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції що у разі бажання позивача отримувати на території України пенсію за віком, він після припинення в Російській Федерації виплати пенсії по старості має подати до територіального органу Пенсійного фонду України, на обліку в якому він перебуває, заяву в порядку статті 45 Закону № 1058 про переведення з пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків на пенсію за віком. Законом № 1058 не передбачено одночасне отримання пенсіонером і пенсії по інвалідності, і пенсії за віком. Тобто, вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача відмінити рішення від 17 січня 2020 року № 6 щодо відмови в призначенні пенсії за віком є безпідставними з правової точки зору. Зазначену позицію підтримує і Верховний Суд в постанові від 16.05.2019 року у справі № 425/1423/16-а зазначено, «Враховуючи, що ОСОБА_1 проживаючи в Україні та отримуючи пенсію також отримував пенсію в Російській Федерації, не повідомивши пенсійний орган про отримання пенсії в іншій державі, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про правомірність розпорядженням управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області від 26 липня 2012 року, яким позивачу призупинено виплату пенсії по інвалідності з 1 липня 2012 року та закриття пенсійної справи позивача на підставі розпорядження від 20 вересня 2012 року». Щодо вимог апеляційної скарги стосовно визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 17.01.2020 року № 6 про відмову в призначенні пенсії згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зобов`язання відповідача відновити нарахування та виплату пенсії за віком з 13.01.2020 року згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з виплатою заборгованості з 13.01.2020 року, суд апеляційної інстанції звертає увагу апелянта на те, що згідно ч. 5 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції. Стосовно посилання апелянта на рішення Луганського окружного адміністративного суду та Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 360/5408/19, то слід зазначити, суди вказували, зокрема, на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про отримання позивачем будь-якого виду пенсії на території РФ. Як передбачено частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем доведено, що, приймаючи рішення від 17 січня 2020 року № 6 «Про відмову в призначенні пенсії згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 » прийнято правомірно. За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін. Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 205, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 р. - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2020 р. у справі № 360/518/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Повне судове рішення складено 1 липня 2020 року. Головуючий суддя Г.М. Міронова Судді Т.Г. Арабей І.В. Геращенко