Ухвала КГС ВС № 925/585/19

УХВАЛА 01 липня 2020 року м. Київ Справа № 925/585/19 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Чумака Ю. Я., перевіривши матеріали касаційної скарги Державного підприємства ?Уманський лікеро-горілчаний завод? на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 у справі за первісним позовом Державного підприємства ?Уманський лікеро-горілчаний завод? до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркор-Інвест" про визнання недійсним договору оренди майна, стягнення 400 000 грн збитків та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркор-Інвест" до Державного підприємства Уманського лікеро-горілчаного заводу про стягнення 179 327 грн 91 коп., ВСТАНОВИВ: 18.06.2020 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Державного підприємства ?Уманський лікеро-горілчаний завод? на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 у справі № 925/585/19, подана 11.06.2020. Розглянувши матеріали касаційної скарги, суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір". За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на день подання касаційної скарги), за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Згідно положень пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову у цій справі є: за первісною позовною заявою - визнання недійсним договору оренди майна та стягнення 400 000 грн збитків; за зустрічною позовною заявою - стягнення 179 327 грн 91 коп. Як убачається з матеріалів справи, первісний і зустрічний позови подані у 2019 році, а предметом спору є вимога немайнового характеру та 2 вимоги майнового характеру. Слід зауважити, що згідно з частиною 6 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що у контексті визначення розміру судового збору за подання касаційної скарги "ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви", має визначатися за розміром ставок, встановлених статтею 4 Закону України "Про судовий збір" на момент пред`явлення відповідного позову. Об`єктом, з якого розраховується розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги, є саме позовна заява (зустрічна позовна заява), а базою для такого розрахунку - ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні відповідної позовної заяви (у разі об`єднання в одній заяві вимог майнового та/або немайнового характеру, декількох вимог немайнового характеру - загальна сума усіх вимог у відсотковому співвідношенні до ціни позову та/або у фіксованому розмірі). Оскільки кожна позовна заява є самостійним, окремим об`єктом справляння судового збору, то за подання касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у відсотковому співвідношенні до розміру судового збору, що підлягав сплаті при поданні кожної окремої відповідної позовної заяви. У разі оскарження в касаційному порядку судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду первісного та зустрічного позовів, якщо сторона не згодна з таким рішенням у цілому, судовий збір має сплачуватися з урахуванням результатів розгляду як первісного, так і зустрічного позовів. Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.01.2020 у справі № 925/585/19 первісний позов Державного підприємства ?Уманський лікеро-горілчаний завод? задоволено частково; визнано недійсним договір оренди обладнання № 10 від 31.01.2018; у задоволенні решти первісного позову в частині вимог про стягнення 400 000 грн збитків відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркор-Інвест" відмовлено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 у справі № 925/585/19 рішення Господарського суду Черкаської області від 14.01.2020 скасовано. Ухвалено нове рішення: у задоволенні первісного позову Державного підприємства ?Уманський лікеро-горілчаний завод? відмовлено повністю; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркор-Інвест" задоволено в частині стягнення 3 840,00 грн інфляційних втрат і 4 576,00 грн 3% річних; в іншій частині зустрічного позову відмовлено. У касаційній скарзі Державне підприємство ?Уманський лікеро-горілчаний завод? просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 у справі № 925/585/19 скасувати в повному обсязі та залишити в силі рішення Господарського суду Черкаської області від 14.01.2020. Відтак, при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір за немайновою вимогою - у сумі 3 842,00 грн (1 921,00 грн х 200%) і за майновими вимогами - 12 000,00 грн (первісний позов) і 3 842,00 грн (мінімальний розмір) (зустрічний позов). Проте скаржником згідно з поданим платіжним дорученням від 11.06.2020 № 993 сплачено лише 3 842,00 грн тобто у меншому розмірі ніж встановлено Законом України "Про судовий збір". У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід доплатити судовий збір у сумі 15 842 грн (3 842,00 грн + 12 000,00 грн), який має бути перерахований за такими реквізитами УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; номер рахунку (IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; символ звітності банку: 207 та надати належні докази сплати судового збору касаційному суду. Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України. Разом з тим, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити: пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах; пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення; пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній. У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України. Касаційна скарга хоча і містить посилання на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак її зміст не відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не зазначено відповідну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав). Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України та зазначити конкретну підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстав (підстави). Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державного підприємства ?Уманський лікеро-горілчаний завод? на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 у справі № 925/585/19 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 16.07.2020, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові.

2. У разі невиконання вимог Суду, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Ю. Я. Чумак