Ухвала КГС ВС № 904/4589/19

УХВАЛА 30 червня 2020 року м. Київ Справа № 904/4589/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кушнір І.В. - головуючий, Краснов Є.В., Мачульський Г.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Концерну "Військторгсервіс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2020 (повний текст підписано 15.05.2020) за позовом Концерну "Військторгсервіс" до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 1 653,10 грн., пені у розмірі 1 936,57 грн., інфляційної складової у розмірі 708,81 грн., 3% річних у розмірі 172,58 грн., штрафу у розмірі 165,10 грн. та заборгованості з відшкодування вартості комунальних послуг у розмірі 7 013,82 грн., ВСТАНОВИВ: 04.06.2020 (згідно з відміткою на конверті) Концерном "Військторгсервіс" подано касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2020 у справі № 904/4589/19 безпосередньо до Касаційного господарського суду. Витягом з протоколу автоматизованого розподілу касаційної скарги між суддями від 10.06.2020 року у справі № 904/4589/19 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Мачульський Г.М., Краснов Є.В. 08.02.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460 - ІХ, яким внесено зміни до законодавчих актів України. Оскільки скаржником подано касаційну скаргу після набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 №460-IX, то подана касаційна скарга розглядається в порядку, що діє після набрання чинності цим Законом. Дослідивши матеріали касаційної скарги Концерну "Військторгсервіс", колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з наступних підстав. Суд нагадує про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Brualla Gomez de La Torre v. Spain, 19.12.1997, Repotrs 1997-VIII, п. 35). За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Предметом позову в даній справі є стягнення в сумі 11 649,98 грн., а, отже, ціна позову у справі №904/4589/19 не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа є малозначною згідно з наведеними приписами ГПК України. У пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку малозначної справи, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ГПК України. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що висновок Верховного Суду у даній справі може мати фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки питання направлення супутних товарів до зобов`язання документів у якості доказу виникнення і наявності такого зобов`язання є недостатньо дослідженим у сьогоднішній судовій практиці. Так, суд першої інстанції виніс рішення про задоволення позову на підставі тих самих доказів, що і суд апеляційної інстанції, однак керувався безпосередньо нормами , що регулюють поняття господарського зобов`язання. Скаржник вважає, що обставини у даній справі потребують додаткового дослідження судом касаційної інстанції з урахуванням новітнього національного та міжнародного законодавства, та можуть мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Касаційний господарський суд вважає, що наведені у касаційній скарзі доводи, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки скаржником, зокрема, не надано доказів відсутності єдиної правозастосовчої практики по аналогічним спорам, крім того, доводи касаційної скарги зводяться до власного викладення обставин стороною у справі та до переоцінки доказів, тому у Суду відсутні підстави для відкриття касаційного провадження. З урахуванням наведеного колегія суддів доходить висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Концерну "Військторгсервіс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №904/4589/19, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись статтями 12, 234, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Концерну "Військторгсервіс" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2020 у справі №904/4589/19. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Головуючий І. Кушнір Судді Є. Краснов Г. Мачульський