Ухвала КЦС ВС № 713/1400/19

Ухвала 30 червня 2020 року м. Київ справа № 713/1400/19 провадження № 61-9076ск20 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Кузнєцова В. О.розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 січня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 травня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вижницької міської ради Чернівецької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, ВСТАНОВИВ: 15 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 січня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 травня 2020 року, тобто з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження. Згідно з частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судомдо розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявникомне порушено питання про поновлення строку на касаційне оскарженнята не додано до неї жодних доказів, які б підтвердили поважність причин його пропуску. У відповідності до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Таким чином, заявникові необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень та надати належні докази на підтвердження поважності причин його пропуску, оскільки безпідставне поновлення процесуального строку є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Крім того, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК Українизаявником не додано до касаційної скарги документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору, надаючи довідку, відповідно до якої він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області і отримує пенсію по інвалідності, розмір якої за період з грудня 2019 року по травень 2020 року склав 13 100,00 грн. Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Статтею 8 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі на час звернення з касаційною скаргою. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Враховуючи те, що ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження розміру його річного доходу за попередній календарний рік, з урахуванням якого суд може звільнити особу від сплати судового збору, а також доказів відсутності у нього іншого доходу, окрім пенсії, заявлене клопотання задоволенню не підлягає. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»визначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана, зокрема, фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року складав 1 921,00 грн. На підставі викладеного, заявникові слід сплатити судовий збір за подання цієї касаційної скарги у розмірі 1 536,80 грн (1 921,00 х 0,4 х 200%). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до УК у Печерському районі, код ЄДРПОУ: 38004897, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». На підтвердження сплати судового збору ОСОБА_1 необхідно суду надати відповідний документ, або ж документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Оскільки посилань на вказані випадки касаційна скарга не містить, заявникові слід подати до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій чітко зазначити підставу (підстави), передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України, на якій (яких) подається касаційна скарга. У відповідності до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. За таких обставин касаційну скаргу необхідно залишити без руху і надати заявникові строк для виправлення вищезазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 січня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 13 травня 2020 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків строк протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Якщо заяву про поновлення строку на касаційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення цього строку будуть визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. О. Кузнєцов