Постанова 4822 № 713/1400/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2020 року м. Чернівці справа № 713/1400/19 провадження 822/388/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І. суддів Одинака О.О., Половінкіна Н.Ю. секретар Чубрей І.І. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач Вижницька міська рада Чернівецької області треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 січня 2020 року головуючий в суді першої інстанції суддя Кибич І.А. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вижницької міської ради Чернівецької області, третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 .. За життя він склав заповіт, яким все своє майно заповів позивачу, однак останньому не було відомо про відкриття спадщини, оскільки постійно проживав у Хмельницькій області. Вважає, що строк на подання заяви про прийняття спадщини пропущено з поважних причин, а тому просить визнати поважною причину пропуску ним строку для прийняття спадщини та визначити додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 січня 2020 року в задоволені позову ОСОБА_1 до Вижницької міської ради, Чернівецької області, третіх осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не залучено до участі у справі в якості відповідачів, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є спадкоємцями за законом, після смерті ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, серії НОМЕР_1 , яка повторно видана 02 серпня 2019 року Вижницьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №82. За життя ОСОБА_5 склав заповіт, яким все своє майно заповів позивачу ОСОБА_1 . З матеріалів спадкової справи № 105/2017 вбачається, що 03 листопада 2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як спадкоємці за законом, звернулись до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Олійник Ю.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що позов пред`явлено до неналежного відповідача. Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Тобто право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Отже, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження у таких справах у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. Найчастіше під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами. Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача. Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Пред`явлення позову до неналежного відповідача (або непред`явлення позову до належного відповідача (співвідповідача)) не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. Вказане може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті заявлених вимог. Зазначене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18). З матеріалів спадкової справи вбачається, що 03 листопада 2017 року ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , як спадкоємці за законом, звернулись до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Олійник Ю.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 . Враховуючи наявність спадкоємців за законом, які прийняли спадщину, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, відмовивши в задоволенні позову, оскільки зазначені особи повинні бути залучені до участі справі в якості відповідачів. Аргументи апеляційної скарги про те, що позов подано до належного відповідача спростовуються встановленими судом обставинами справи та вищенаведеними нормами матеріального та процесуального права. Отже, позивачу було відомо про осіб, які могли бути належними відповідачами у спорі щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, однак позивач, згідно частини 2 статті 51 ЦПК України не заявив клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем. Усунути зазначені недоліки розгляду справи на стадії апеляційного перегляду, з урахуванням повноважень суду апеляційної інстанції, неможливо. Апеляційний суд в силу своїх процесуальних повноважень, визначених статтями 367, 374 ЦПК України, не має права на залучення на стадії апеляційного розгляду до участі у справі інших осіб, як і повноважень на скасування рішення суду з направленням справи на новий судовий розгляд. Вказані недоліки не можуть бути усунені при розгляді справи апеляційним судом, однак зазначене не позбавляє позивача права звернутись до суду із новим позовом до належних відповідачів. Такий же висновок міститься в постанові Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 752/2803/15-ц, від 08 квітня 2019 року у справі № 185/5743/16. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене вище, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 30 січня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Дата складання повного тексту постанови 13 травня 2020 року. Головуючий М.І. Кулянда Судді : О.О. Одинак Н.Ю.Половінкіна