Постанова Київський апеляційний суд № 761/45675/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М. 22-ц/824/8961/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа №761/45675/18 30 червня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Сергутіна Вадима Андрійовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року, постановлену під головуванням судді Макаренко І.О., про повернення позовної заяви позивачу в цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу, - в с т а н о в и в: 20 листопада 2018 року Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 5 діб з дня отримання копії даної ухвали. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу повернуто позивачеві. Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 25 травня 2020 року представник позивача Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Сергутін Вадим Андрійович направив апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 17 січня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року про повернення позовної заяви є незаконною, необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права. Висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не було усунуто недоліки позовної заяви не відповідає обставинам справи та спростовується тим, що 07.06.2019 року представником позивач було надіслано до суду заяву про усунення недоліків та виконано всі вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху. До позовної заяви було додано копію постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.01.2016 року в якій зазначено, що відповідач ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . На момент пред`явлення даного позову позивачу була відома лише зазначена вище адреса проживання відповідача, яка територіально відноситься до Шевченківського району м. Києва. Крім того, позовну заяву про відшкодування в порядку регресу шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, було подано до Шевченківського районного суду м. Києва, так як дорожньо-транспортна пригода сталася за адресою: м. Київ, вул. Артема, що відноситься до Шевченківського району м. Києва. Відзиву на апеляційну скаргу подано не було. У відповідності до вимог статті 353, 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви позивачеві (заявникові), що є об`єктом апеляційного оскарження, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулося до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 та просило суд стягнути з ОСОБА_1 в порядку регресу завдані збитки в розмірі 27475,17 грн. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: для надання доказів проживання відповідача у Шевченківському районі м. Києва. Залишаючи позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» без руху, суд першої інстанції посилався на те, що позовна заява не відповідає вимогам п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України, так як позов пред`явлено до відповідача ОСОБА_1 та зазначено його місце проживання: АДРЕСА_1 . Разом з тим, з відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, ОСОБА_1 за даними Відділу зареєстрованим за вказаною адресою не значиться. При цьому до матеріалів поданого позову не додано доказів, що останнє зареєстроване місце проживання відповідача у справі, яке відоме позивачу, є: АДРЕСА_1 . Копія ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 22 квітня 2019 року була отримана ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» 04.06.2019 року. На виконання вимог вказаної ухвали суду, 07.06.2019 року представником позивача Сергутіним В.А. було подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено, що на момент пред`явлення позову з постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.01.2016 року по справі №761/276/16 позивачу було відомо лише те, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, копію постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.01.2016 року по справі №761/276/16 була додано до позовної заяви та заяви про усунення недоліків. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» повернуто позивачеві. Визнаючи позовну заяву неподаною та, повертаючи її позивачу, суд першої інстанції посилався на те, що позивач недоліки позовної заяви не усунув, так як не надав суду доказів на підтвердження проживання відповідача ОСОБА_1 у Шевченківському районі м. Києва. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, так як вони не ґрунтується на вимогах процесуального права, з огляду на наступне. Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена права на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя. Україна, як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Статтею 175 ЦПК України встановлено форму та зміст позовної заяви. Згідно п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти. У частинах першій, третій статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. З позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» вбачається, що відповідачем у даній справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації якого згідно постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.01.2016 року по справі №761/276/16-ц: АДРЕСА_1 . Залишаючи вказану позовну заяву без руху, суд першої інстанції в ухвалі від 22 квітня 2019 року послався на те, що вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, так як з відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області вбачається, що ОСОБА_1 за даними Відділу зареєстрованим в м.Києві та Київській області не значиться. При цьому позивачем не додано до позову доказів на підтвердження того, що останнє зареєстроване місце проживання відповідача у справі, яке відоме позивачу, є: АДРЕСА_1 . Позивачу надано строк доля надання вказаних доказів Копію ухвали суду від 22 квітня 2019 року позивач отримав 04 червня 2019 року (а.с. 15). На виконання вимог ухвали суду від 22 квітня 2019 року 07 червня 2019 року позивач поштою направив на адресу Шевченківського районного суду м.Києва заяву про усунення недоліків, яка була отримана судом 11 червня 2019 року. У вказаній заяві про усунення недоліків позовної заяви представник позивача зазначив, що на момент пред`явлення позову з постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.01.2016 року по справі №761/276/16 позивачу було відомо лише те, що відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Додав до заяви копію вказаної постанови та зазначив, що позивачу не відоме інше зареєстроване місце проживання відповідача, а тому, відповідно до вимог ч.9 ст. 28 ЦПК України суд повинен відкрити провадження у справі за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання ( перебування) відповідача. З наданої і до позовної заяви і до заяви про усунення недоліків позовної заяви постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 26.01.2016 року по справі про адміністративне правопорушення №761/276/16 встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 та його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП . З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач не перебував з відповідачем у будь-яких договірних відносинах, а тому у нього відсутні будь-які інші дані щодо зареєстрованого місця проживання чи перебування відповідача. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та подальшого повернення її позивачу. Та обставина, що з відповіді Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, наданої на запит суду, вбачається, що ОСОБА_1 за даними Відділу зареєстрованим в м. Києві та Київській області не значиться, не є підставою для залишення позову без руху, оскільки за правилами ч.ч.9,10 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу. Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи, як відповідача у справі, здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про визнання позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» неподаною та її повернення позивачу з підстав не надання доказів проживання відповідача у Шевченківському районі м. Києва. Доводи апеляційної скарги про те, що позовну заяву про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу було подано до Шевченківського районного суду м. Києва, оскільки дорожньо-транспортна пригода сталася за адресою: м. Київ, вул. Артема, що відноситься до Шевченківського району м. Києва, колегією суддів не оцінюються, оскільки оскаржується ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви. Питання про підсудність/непідсудність/ вказаної справи Шевченківському районному суду м. Києва оскаржуваною ухвалою не вирішувалося. Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Аналізуючи зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому за правилами ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника позивача Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» Сергутіна Вадима Андрійовича задовольнити. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 17 січня 2020 року про повернення позовної заяви скасувати. Справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Судді: