Постанова Київський апеляційний суд № 755/5580/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи 755/5580/19 номер апеляційного провадження: 22-ц/824/5119/2020 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2020 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача: Білич І.М. суддів: Коцюрби О.П., Іванченка М.М. при секретарі: Кемському В.В. за участю: представника позивача Іщенко Г.М . представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Іщенко Ганни Михайлівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮФ`ЮЧЕР Україна», на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року, ухвалене під головуванням судді Дніпровського районного суду м. Києва Савлук Т.В., по цивільній справі № 755/5580/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮФ`ЮЧЕР Україна» до ОСОБА_3 про стягнення коштів, - в с т а н о в и л а : У грудні 2018 року позивач ТОВ «Кі Фанд Менеджмент»(UNITFactory) звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 на свою користь еквівалент 1500 доларів США за договором №16-2-4016 від 10 жовтня 2016 року, що становить 41 925 грн., а також судові витрати. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що сторони 10 жовтня 2016 року уклали договір №16-2-4016, згідно якого домовились об`єднати зусилля з метою реалізації програми інноваційного освітнього проекту UNIT Factory. З метою забезпечення виконання зобов`язань договором передбачено, що у випадку односторонньої, безпідставної, тобто не з вини UNIT Factory , відмови слухача від програми після 8 січня 2017 року або його відрахування за умовами договору, слухач зобов`язаний компенсувати UNIT Factory витрати на свою участь у розмірі еквіваленту 1 500 доларів США. А так як відповідач відмовивсявід участі в програмі в односторонньому порядку після погодженої сторонами дати, останній раз перебував в системі 26 грудня 2017 року, то за умовами договору має компенсувати позивачу погоджені в договорі й понесені ним витрати. Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Кі Фанд Менеджмент» №16-07/19 від 16.07.2019 року прийнято рішення про зміну найменування товариства на ТОВ «ЮФ'ЮЧЕР Україна», у зв'язку з чим ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 рокудопущено процесуальне правонаступництво у справі та замінено позивача його правонаступником - ТОВ «ЮФ'ЮЧЕР Україна». Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подала апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просила рішення скасувати та ухвалите нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та на те, що судом не надано належної правової оцінки наявним між сторонами договірним умовам та односторонній відмові відповідача від виконання зобов`язань за договором. ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити рішення суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на її безпідставність та необґрунтованість. У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала, просила задовольнити з підстав, викладених у ній. Представник відповідача не визнала подану апеляційну скаргу, заперечувала проти її задоволення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено розміру заподіяної відповідачем шкоди, а також причинно-наслідкового зв`язку між відмовою ОСОБА_3 від участі в програмі та негативними наслідками для ТОВ «ЮФ'ЮЧЕР Україна». Проте погодитися з такими висновками суду не можна виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Так, судом при розгляді справи встановлено, що 10 жовтня 2016 року між ТОВ «Кі Фанд Менеджмент»(UNIT Factory) та ОСОБА_3 було укладено договір №16-2-4016 про співпрацю з метою реалізації програми інноваційного освітнього проекту UNIT Factory. UNITFactory - єдиний в Україні заклад, що працює за стандартами інноваційної французької Школи 42, яка заснована у 2013 році у Франції як приватна школа програмування. Процес, що має тотожність із навчанням, відбувається в 24/7 в режимі колоборації. Процес здобуття професійних навичок відбувається шляхом роботи над проектами в режимі «глибокого вивчення». Метою такого проекту - є виявлення найбільш обдарованих, цілеспрямованих особистостей, які можуть стати професіоналами високого рівня. У процесі відбору не використовувалися академічні критерії ( оцінки, дипломи, тощо). Відповідач виразив бажання стати учасником програми, успішно пройшов визначені етапи. У зв`язку з чим було прийнято рішення про зарахування його до програми та укладення відповідної угоди ( договору). Позивачем було надано відповідачу усі навчальні матеріали (програмне забезпечення, технічне завдання та супровідна технічна документація з проекту, презентаційні матеріали) у відповідності до п. 1.2 договору. У свою чергу, слухач, укладаючи цей договір, погоджувався щодо особистої участі у програмі та зобов`язанні співпрацювати з UNIT Factory щодо реалізації програми у порядку та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.3). Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами. Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 ЦК України. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки;4) відшкодування збитків та моральної шкоди. За змістом ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Відтак, колегія суддів вважає, що уклавши договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов`язання виконувати умови, які були в ньому закріплені. При цьому слід зазначити, що у відповідності до п. 2.2 договору відповідач не був позбавлений можливостей у разі відсутності належного виконання позивачем умов договору звертатись до товариства з відповідними претензіями, фіксувати їх у письмовій чи електроній формі, аби належним чином підтвердити його відмову від Програми саме у зв`язку з виною товариства. Однак, матеріали справи таких доказів не містять, не були вони встановлені і в ході апеляційного розгляду справи. Пунктом 1.4 договору визначено, що він діє до повного виконання своїх зобов`язань сторонами за цим договором. Також в указаному пункті передбачена програма освітнього проекту UNIT Factory, яка складається з рівнів і триває з 21листопада 2016 року по 01 листопада 2020року, а саме: 1.4.1 Навчальна частина: актуальний рейтинг та прогрес слухача протягом всього курсу навчання описується за допомогою рівнів. Рівень - це сума усіх пунктів досвіду із 17 різних компетенцій. Отримані пункти нараховуються згідно оцінок, які Слухач отримує за виконання проектів. Поточний рівень Слухача відображається у внутрішній навчальній мережі UNITFactory. Досягнення Слухачем 16-го рівня і завершення проекту "Final Internship" символізує закінчення програми навчання з отриманням сертифікату "42 Junior Degree". Досягнення Слухачем 21-го рівня і завершення проекту "Final Internship" символізує повне закінчення програми навчання з отриманням сертифікату "42 Senior Degree". 1.4.1.1 3 21.11.2016 року по 08.01.2017 року - необхідно досягти мінімум 1 рівня. 1.4.1.2 3 21.11.2016 року по 01.11.2017 року - необхідно досягти мінімум 7 рівня і завершити проект "С Exam - Beginner". 1.4.1.3 3 01.11.2017 року по 01.11.2018 року - необхідно досягти мінімум 14 рівня і завершити проект "FirstInternship". 1.4.1.4 3 01.11.2018 року по 01.11.2019 року - необхідно досягти мінімум 16 рівня і завершити проект "FinalInternship" або досягти мінімум 18 рівня. 1.4.1.5 3 01.11.2019 року по 01.11.2020 року - необхідно досягти мінімум 21 рівня і завершити проект "FinalInternship". 1.4.2 Практична частина: робота на території України (на будь-якому підприємстві на вибір Слухача, чи самозайнятою особою) протягом 3 (трьох) років після завершення навчальної частини Програми (підпункт 1.4.1.Договору). Пунктом 2.1. укладеного між сторонами договору не передбачено розрахунків між сторонами, договір спрямований на пошук та апробацію нових підходів до підготовки спеціалістів з метою розвитку сучасної освіти у сфері інформаційних технологій. Пунктом 2.2 договору передбачено, що UNIT Factory в жодному разі не буде вимагати від слухача будь-яких платежів щодо програми, однак у випадку односторонньої, безпідставної, тобто не з вини UNIT Factory , відмови слухача від програми після 8 січня 2017 року або за розірвання цього договору внаслідок порушення слухачем своїх обов`язків, останній зобов`язаний компенсувати UNIT Factory витрати на свою участь у програмі в розмірі еквівалентному 1 500 доларів США. Компенсація сплачується одноразово і не залежить від часу участі слухача у програмі. Будь-яка відмова слухача від програми до 8 січня 2017 року не тягне за собою компенсацій чи інших штрафів, пені, неустойок у будь-якому вигляді. При цьому, п. 2.3 договору передбачено, що сторони усвідомлюють, що компенсація передбачена п. 2.2 даного договору застосовується виключно у зв`язку із тим, що безпідставна відмова слухача від програми після 8січня 2017 року, позбавляє інших потенційних слухачів можливості взяти участь у програмі. За витягом з бази даних обліку учасників програми інноваційного освітнього проекту UNIT Factory відповідач останній раз знаходився у системі 26 грудня 2017 року (а.с. 23). При цьому, 26 листопада 2019 року позивачем було направлено відповідачу письмову вимогу, в якій йому запропоновано протягом 7 календарних днів сплатити суму у розмірі еквіваленту 1 500 доларів США, проте у встановлений строк відповідачем кошти сплачені не були (а.с. 47). Зазначене вище, свідчить про те, що розмір компенсації у сумі еквівалентній 1500 доларів США встановлений та погоджений сторонами договору. І не може залежати від розміру дійсних витрат товариства на відповідного слухача. Дійсний розмір витрат може бути як меншим так і більшим від визначенної умовами договору суми. Однак, саме 1500 доларів США як суму компенсації сторони погодили за умовами договору, при цьому умови договору не містять будь-яких посилань, що на момент здійснення платежу ця сума має бути підтверджена письмовими доказами витрат. Відтак, колегія суддів вважає, що підстава відмови у задоволенні судом першої інстанції позову, а саме: що для стягнення шкоди з відповідача позивач повинен був довести факт порушення його прав відповідачем, розмір шкоди, якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв`язок між шкодою та діями відповідача, є помилковими, оскільки дані правовідносини виникли з договірного зобов`язання, а не деліктного. Посилання відповідача на те, що він не з власної ініціативи припинив участь в програмі, а був відрахований позивачем за недосягнення чергового рівня у встановлені договором строки, не спростовує обґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідна підстава припинення участі слухача в програмі згідно п. 2.2 договору також тягне за собою наслідки у вигляді сплати компенсації в сумі еквівалентній 1500 доларів США. Не можуть бути підставами для відмови у задоволенні позову і доводи відповідача на те, що положнення ст. 611 ЦКУкраїни не містять посилань на компенсаційні виплати, так як зазначена норма права вказує на те, що за порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором. Наведений у нормі перелік наслідків не є вичерпним, отже сторони мають право погодити і суму компенсації в укладеному між ними договорі. Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідач у ході судового розгляду не визнавав факт отримання від позивача вимоги про компенсацію у вигляді направлення листа на його електронну адресу виходячи з того, що в в договорі зазначена його адреса. Однак,колегія суддів вважає, що стороною безпідставно не береться до уваги те, що договором не передбачено умов щодо листування сторін за будь-якою адресою електронної пошти чи адресою місця проживання ОСОБА_3 . При цьому матеріали справи також не місять звернень до надавача послуг з будь-якими претензіями, фіксування претензій в письмовііфй чи електроннвій формі щодо подальшого належного підтвердження правомірності його ( відповідача) відмови від участі у Програмі саме у зв`язку з виною товариства. Умови укладеного договору містили в собі можливість безкоштовної відмови від участі у програмі, до певної дати, виходячи з того, що з дня початку проекту при відмові одного слухача інший претендент вже немає можливості взяти у ній участь. Відповідач проходив відбір, тож мав достатньо часу і відповідно мав можливість спробувати виконання завдань освітнього проекту для здійснення свідомого вибору чи продовжувати участь у програмі. Колегія суддів також вважає безпідставними посилання ОСОБА_3 на відсутність наявності необхідної, доступної та достовірної інформації щодо програми. Так як договір від 10.10.2016 року містить детальний виклад його предмету, із чого складається програма, зазначенням дати, періоди, етапи, рівні, результати та умови завершення програми, права та обов`язки сторін їх відповідальність. Відтак, якщо відповідачу умови договору не були в чомусь зрозумілі, він мав змогу, час та можливість уточнити конкретні питання, які його цікавлять до підписання договору або ж відмовитись від його підписання. У той же час слід також зазначити, що наявність у відповідача ( слухача) інформації до початку програми про зміст рівнів проходження програми суперечить самій суті договору, адже рівні програми слухач має виконувати самостійно, не повинен знати завдання заздалегідь, чим і досягається мета проекту з виявлення найталановитіших осіб у відповідній сфері. Не знайшли свого підтвердження посилання сторони відповідача про нечесну діяльність товариства, що вводить в оману або порушення принципів рівності та пропорційності наявності дисбалансу на шкоду споживача та інше, адже участь у програмі є безкоштовною, договір містить права та обов`язки для обох сторін, як у умови відповідальності. Відтак, 1500 доларів США є розміром компенсації, який погоджений у договорі між сторонами. Відповідне є домовленістю сторін, адже товариство вкладає кошти і тому вимога про компенсацію є справедливою. До укладення договору між сторонами, слухач був ознайомлений з його змістом, пройшов підготовчий етап, тобто мав змогу спробувати умови програми до підписання договору, тож відсутні підстави для визнання договору недійсним. Укладений сторонами договір №16-2-4016 від 10жовтня 2016 року не розірваний, у встановленому порядку не визнаний недійсним. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду як ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог позивача про стягнення компенсації в сумі еквівалентній 1500 доларів США, що на момент ухвалення рішення складає 40 260 грн (1500 доларів США х на 26,84 грн. за курсом НБУ) Крім того, в силу положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за розгляд справи судами першої й апеляційної інстанції у загальній сумі 4802,50 грн. Керуючись ст.ст. 368, 372, 374, 376, 381-384, 387 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу адвоката Іщенко Ганни Михайлівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮФ`ЮЧЕР Україна»,задовольнити. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року скасувати та постановити нову постанову наступного змісту. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮФ`ЮЧЕР Україна» до ОСОБА_3 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮФ`ЮЧЕР Україна» (код ЄДРПОУ 40005549, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Струтинського, 13-15) еквівалент 1 500 доларів США за договором №16-2-4016 від 10 жовтня 2016 року, що на дату прийняття постанови складає 40 260 грн. Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮФ`ЮЧЕР Україна» сплачений судовий збір в розмірі 4802,50 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 червня 2020 року. Суддя-доповідач: Судді: