Постанова 4824 № 761/36207/18

Справа № 761/36207/18 Суддя в суді першої інст. - Піхур О.В. Провадження № 33/824/1987/2020 Суддя-доповідач - Полосенко В.С. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-А, м. Київ, 03110, тел./факс (044) 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 червня 2020 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить суму в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, - В С Т А Н О В И В: Як вбачається з постанови суду І-ї інстанції, адміністративний протокол складено на підставі того, що 10.09.2018 року о 14 год. 50 хв. в м. Києві по вул. А. Туполєва, буд. 68 , водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: тремтіння рук, зіниці очей не реагують на світло. Від огляду на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій проситьпостанову судді першої інстанції скасувати. Крім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Своє клопотання обґрунтовує тим, що не був обізнаний з винесенням постанови суду, а дізнався про її існування вже під час виконання судового рішення та ознайомився з матеріалами справи в архіві суду 27.04.2020 року. Вказує, що не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, оскільки телефон, за яким надсилалась телефонограма, не є його телефонним номером. Вважає, що постанова судді є незаконною та необґрунтованою, винесеною без повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи. Крім того, зазначає, що він взагалі не був учасником події і жодного відношення до правопорушення не має. Звертає увагу суду на те, що посвідчення водія, яке фігурує у матеріалах справи, не є його посвідченням: має іншу серію та номер. Належне йому посвідчення НОМЕР_2 є у нього в наявності та правоохоронними органами не вилучалось, не замінювалось також Тимчасовим талоном, що в сукупності вказує на те, що у справі брала участь інша особа. Зазначає, що в постанові невірно вказані відомості про нього, оскільки він є фізичною особою-підприємцем та не є власником жодного автомобіля і не був станом на 2018 рік. Телефонний номер, який зазначений у матеріалах справи, йому не належить та ніколи не належав. Зазначає, що він не має жодного відношення до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та не був на місці події. Вважає, що до адміністративної відповідальності притягнуто особу, яка не є ОСОБА_1 . Вислухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності в підтримку вимог та доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, приходжу до наступного висновку. З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя; права на апеляційне оскарження; реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на викладені в апеляційній скарзі обставини, вважаю за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні дані, які б спростовували би наведені апелянтом підстави. Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Приписами ст. 252 КУпАП встановлено, що оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суддя місцевого суду не дотримався вищевказаних вимог закону. Як вбачається з матерів, доданих до апеляційної скарги, особа на ім`я " ОСОБА_1 " має посвідчення водія серії НОМЕР_2 (а.с.29), що взагалі не співпадає з номером посвідчення водія, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення, та на підставі якого було встановлено особу, яка притягується до адміністративної відповідальності. Крім того, допитаний під час апеляційного розгляду свідок - інспектор патрульної поліції роти №7 батальйону №2 УПП України в м. Києві Бабенко Я.О., який відбирав пояснення у свідків події, під час огляду в судовому засіданні відеозапису, показав, що на ньому зафіксована інша особа, яка зовнішньо взагалі не схожа на особу на ім`я ОСОБА_1 , який присутній в суді на розгляді апеляційної скарги. Ретельний аналіз цих доказів вказує на те, що доводи апелянта про те, що він не є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення є слушними та обґрунтованими. Враховуючи вищевикладене, вислухавши свідка ОСОБА_2 , який надав об`єктивні та достовірні покази, сумніватись в правдивості яких підстав не має, за наявності у матеріалах справи інших належних та допустимих доказів, дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що суддя місцевого суду у порушення положень ст. ст. 245, 280 КУпАП повно, всебічно і об`єктивно не з`ясував обставини справи, не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також не з`ясував інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку щодо наявності в діях ОСОБА_1 події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З урахуванням наведеного, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння), оскільки на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не перебував на місці події і не міг порушити ПДР України, а тому постанова судді місцевого суду як незаконна підлягає скасуванню, а провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП - закриттю. Керуючись ст.294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2018 рокущодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях події адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя В.С. Полосенко