Постанова Київський апеляційний суд № 357/2837/13-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД єдиний унікальний номер справи 357/2837/13-ц номер апеляційного провадження: 22-ц/824/204/2020 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 червня 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Білич І.М. суддів Іванченка М.М., Музичко С.Г. при секретарі Кемському В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2019 року, постановлену під головуванням судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмоли О.Я., у цивільній справі № 357/2837/13-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Білоцерківський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання. в с т а н о в и л а: У вересні 2019 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа, виданого на виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2013 року, та поновлення строку для пред`явлення дубліката виконавчого листа №357/2837/13-ц до виконання з підстав поважності причин його пропуску. Обгрунтовуючи доводи заяви тим, що 03 березня 2014 року державним виконавцем було закінчено виконавче провадження, виконавчий документ повернуто стягувачеві без виконання. Однак, оригінал виконавчого листа і постанови про закінчення виконавчого провадження на адресу позивача не надходили. Встановлення обставин та підстав закінчення виконавчого провадження, доказів на підтвердження направлення виконавчого листа та постанови на їх адресу, потребувало від стягувача тривалого часу та було безрезультатним щодо отримання інформації про хід виконавчого провадження. Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2019 року заяву задоволено. Видано дублікат виконавчого листа №357/2837/13-ц (2/357/1567/13-ц) та поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа щодо стягнення заборгованості із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за кредитним договором №37438769 у розмірі 22 155, 92 грн. та судових витрат по справі у розмірі 229, 40 грн. Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, за результатами розгляду якої просив скасували ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні заяви відмовити. Зазначивши при цьому, що заявником не надано належних доказів неотримання виконавчого листа та постанови про закінчення виконавчого провадження, тим самим не доведено факт втрати виконавчого документа. Вказуючи також на пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Представником стягувача подано відзив на апеляційну скаргу, за яким останній просив її відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Сторони про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялися належним чином. Представник стягувача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. ОСОБА_1 , як особа, яка подала апеляційну скаргу, неодноразово повідомлялася про розгляд справи засобами поштового зв`язку за адресою, зазначеною ОСОБА_1 в апеляційній скарзі: АДРЕСА_1 , а також за адресою: АДРЕСА_2 , як визначено матеріалами справи. Крім того судом розміщувалося оголошення на офіційному веб-сайті судової влади в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України. В судове засідання не з`явилася, поважність причин неявки не повідомила, у разі зміни адреси місця отримання поштової кореспонденції до суду заяву не подала. Колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності незявившихся осіб в силу положень ст. 372 ЦПК України. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2013 року задоволено позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів»до ОСОБА_1 Стягнуто на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 155, 92 грн. та судові витрати у розмірі 229, 40 грн. 11.09.2013 року на підставі вказаного судового рішення позивачеві видано виконавчий лист № 357/2837/13-ц. 25.09.2013 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» пред`явило вказаний виконавчий лист на виконання до Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області. 07.10.2013 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 40065581. Постановою від 03.03.2014 року державним виконавцем було закінчено виконавче провадження № 40065581 на підставі п. 2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавчий документ разом з постановою про повернення виконавчого документу стягувачу було направлено на адресу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Задовольняючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд першої інстанції виходив з поважності причин пропуску такого строку та доведеності заявником факту втрати виконавчого листа при пересилці. Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон який їх регулює. Так, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. За змістом п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Тобто, якщо відповідна заява подана після закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, стягувач повинен одночасно заявляти вимоги щодо поновлення відповідного процесуального строку. Згідно ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. При поданні відповідної заяви, стягувачеві слід довести поважність причин пропуску указаного процесуального строку. У своїй заяві представник ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» як на підставу пропуску пред`явлення виконавчого листа посилається на втрату виконавчого документа. За змістом положень ч. ч. 1, 2ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент видачі виконавчого листа та на момент повернення його стягувачеві без виконання),виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили. З матеріалів справи слідує, що рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 липня 2013 року набрало законної сили 03 серпня 2013 року, а тому виконавчий лист № 357/2837/13-ц міг бути пред`явлений до виконання до 02 серпня 2014 року. У зв'язку з пред`явленням виконавчого документа до виконання, вказаний строк перервався та в силу положень ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» у відповідній редакції розпочався спочатку після винесенням державним виконавцем постанови від 03.03.2014 року про закінчення виконавчого провадження № 40065581. Указана постанова та виконавчий лист на адресу стягувача не надходили. Колегія суддів вважає, що заявником доведено факт вчинення усіх залежних від нього дій щодо вирішення питання про розшук виконавчого листа або видачу його дубліката. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що протягом 2015-2018 років представниками стягувача подавалися численні заяви до органу ДВС з метою встановлення місцезнаходження виконавчого листа. Згідно інформаційного листа Білоцерківського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, в матеріалах виконавчого провадження №40065581, що перебуває у архіві, відсутній корінець про отримання стягувачем вказаного поштового відправлення. Факт втрати оригіналу виконавчого листа об`єктивно є поважною причиною пропуску строку на повторне пред`явлення виконавчого листа до виконання. За змістом ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.97 у справі «Hornsby v. Greece», п.40). З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування з доводів викладених у апеляційній скарзі нема. Керуючись ст.ст. 368, 372, 374, 375, 381 -384, 387 ЦПК України, колегія суддів,- п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2019 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня проголошення. Може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 24 червня 2020 року. Суддя - доповідач: Судді: