Постанова 4857 № 380/606/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 380/606/20 пров. № А/857/3551/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії : головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Довгополова О.М., Коваля Р.Й. за участі секретаря судового засідання: Марцинковської О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року з питань звільнення від сплати судового збору (суддя Лунь З.І., час ухвалення не вказаний, місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту не вказана), в адміністративній справі №380/606/20 за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, про визнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, встановив: У січні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, в якому просив: 1) визнати незаконним та скасувати рішення комісії з питань призначення субсидії, утвореної при Личаківській районній адміністрації м.Львова (протокол №24 від 22.12.2018р. та протокол №28 від 19.11.2019р., лист №260307-228 від 19.11.2019р.) про позбавлення позивача субсидії; 2) зобов`язати відповідача повторно розглянути питання щодо призначення позивачу житлової субсидії з 01.05.2018 року. Одночасно позивач просив задоволити клопотання щодо звільнення від сплати судового збору та судових витрат. Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року вказану позовну заяву залишено без руху, відповідно до п.2, п.8, п.11 ч.5 ст.160, ч.3 ст.161 КАС України, та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, а саме: для подання нової (уточненої) позовної заяви із зазначенням: -власної офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти; -ідентифікаційного коду відповідача; -номера засобу зв`язку і електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача; -зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; -долучити до позовної заяви письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; - надати суду докази сплати судового збору у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір» або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. На виконання вимог вказаної ухвали суду від 22.01.2020 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшли додатки, а саме: надано нову (уточнену) позовну заяву виходячи із кількості відповідачів у справі із урахуванням часткового усунення недоліків, а саме; із зазначенням: - власної офіційної адреси електронної пошти; -ідентифікаційного коду відповідача; -номера засобу зв`язку і адреси електронної пошти відповідача; - щодо наявності у позивача оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; - письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Водночас, разом із усуненням недоліків позивач повторно просив звільнити його від сплати судового збору та надав суду перелік призначених лікарських засобів. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 03.02.2020 року позивачу ОСОБА_1 встановлено п`ятиденний строк з дати отримання копії цієї ухвали для надання доказів сплати судового збору у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір» або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. На виконання вимог вказаної ухвали суду від 03.02.2020 року на адресу суду першої інстанції від позивача надійшли відомості про суми виплачених пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме: довідка Личаківського відділу ГУПФУ у Львівській області від 10.02.2020р. №5773474146775714/970 про доходи ОСОБА_1 (розмір пенсії) за період з 01.10.2018р. по 31.01.2020р. та про те, що перебуває на обліку; виписка по картковому рахунку ОСОБА_2 за період з 01.08.2018р. по 18.09.2018р.. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 року з питань звільнення від сплати судового збору, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі №380/606/20 відмовлено, на підставі статті 133 КАС України та статей 4, 8 Закону України «Про судовий збір». Надалі, ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернено позивачеві, на підставі ст.169 ч.4 п.1 КАС України. З ухвалою суду першої інстанції від 14.02.2020 року з питань звільнення від сплати судового збору не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена ухвала суду є незаконною, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що на виконання вимог ухвали суду від 03.02.2020 року позивачем було надано довідки про доходи ОСОБА_1 та його дружини, оскільки домогосподарство ведуть спільно, а отже мають рівні доходи. Таким чином дохід у позивача та його дружини за січень 2020 року становив (6127,64 + 2846,69) : 2 = 4487,17 грн.. Тому вважає апелянт, що при такому доході він немає можливості сплатити судовий збір. Також зазначає апелянт, що ним було надано суду документи, що свідчать про незадовільний майновий стан, зокрема : ксерокопію пенсійного посвідчення; документи про розмір отриманої пенсії позивача та його дружини; ксерокопії виписки медичної картки позивача; квитанції сплати комунальних послуг за грудень 2020 року; перелік призначених ліків; довідку ДПС про доходи. Надані документи також свідчать про значні витрати на лікування та комунальні послуги. Таким чином, вважає апелянт, що наведені обставини та надані позивачем докази є достатніми для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржену ухвалу суду від 14.02.2020 року з питань звільнення від сплати судового збору та задоволити прохання позивача про звільнення від сплати судового збору у справі №380/606/20. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились в засідання суду апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції з питань звільнення від сплати судового збору, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті. Звернення до суду і судове провадження повинно здійснюватись у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, процесуальних норм щодо порядку провадження в адміністративних справах. Разом з тим, законодавець встановлює, що звернення за захистом своїх прав до суду передбачає певні фінансові витрати. Відповідно до ч.1, 2 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України). Також, відповідно до п.1 ч.1, ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону). Тобто, статтею 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обгрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, згідно зі статтями 77, 133 КАС України, покладається на заінтересовану сторону. Судом першої інстанції також вірно враховано правову позицію Верховного Суду викладену в ухвалі від 16.10.2019 року (справа №215/5288/18) про те, що особа, яка вважає свій майновий стан незадовільним, має подати до суду відповідні клопотання і документи, які свідчили би про незадовільний майновий стан (податкова декларація про доходи, довідка про заробітну плату, пенсію, стипендію тощо). Крім цього, колегія суддів враховує, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду, з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, необхідно встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005р. у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява №71731/01; пункти 63-64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскій та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява №73547/01). Так, з матеріалів справи видно, що в мотивувальній частині ухвали Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року про залишення позовної заяви без руху, зокрема, було визначено, що позивачу ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у сумі 1681,60 грн., оскільки ним заявлено дві вимоги немайнового характеру. Матеріалами адміністративної справи також підтверджується, що для обгрунтування заяви про звільнення від сплати судового збору позивачем ОСОБА_1 було надано суду першої інстанції наступні документи: перелік призначених лікарських засобів від 14.08.2019 року; довідку Личаківського відділу ГУПФУ у Львівській області від 10.02.2020 №5773474146775714/970 про доходи ОСОБА_1 (розмір пенсії) за період з 01.10.2018р. по 31.01.2020р.; виписку по картковому рахунку дружини ОСОБА_2 за період з 01.08.2018р. по 18.09.2018р. (а.с. 14, 20, 21). Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно з наданої позивачем довідки Личаківського відділу ГУПФУ у Львівській області від 10.02.2020 №5773474146775714/970 про доходи ОСОБА_1 (розмір пенсії) за період з 01.10.2018р. по 31.01.2020р., сукупний дохід позивача за 2019 рік становить 71548,28 грн.. Таким чином, п`ять відсотків розміру річного доходу позивача за минулий рік складає 3577 грн., що є більше, ніж встановлено п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову, а саме 1681,60 грн.. Доводи ж апеляційної скарги зводяться до того, що на думку позивача, він має значні витрати на лікування, комунальні послуги та харчування. Однак, надані позивачем докази не підтверджують його незадовільного майнового стану в розумінні п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відсутні підстави для задоволення клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову. В такій ситуації, у суду апеляційної інстанції немає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції від 14.02.2020 року з питань звільнення від сплати судового збору. Враховуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставин справи, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржена ухвала суду винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому немає підстав для її скасування. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2020 року з питань звільнення від сплати судового збору, в адміністративній справі №380/606/20 за позовом ОСОБА_1 до Личаківського відділу соціального захисту управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання незаконним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і в касаційному порядку не оскаржується. Головуючий: В. В. Гуляк Судді: О. М. Довгополов Р. Й. Коваль Повний текст постанови складено 30.06.2020 року