Постанова 4857 № 500/2799/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 червня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/2799/19 пров. № А/857/3383/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М. суддів: Ніколіна В.В., Старунського Д.М., за участю секретаря судових засідань - Чопко Ю.Т., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року (головуючий суддя: Чепенюк О.В., місце ухвалення - м. Тернопіль, дата складення повного тексту рішення - 10.02.2020) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про зобов`язання вчинити дії, - встановив: ОСОБА_1 06.12.2019 звернулася з позовом до суду, в якому просила, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 в період з лютого 1959 року по грудень 1961 року в колгоспі «Більшовицька Перемога» та здійснити перерахунок пенсійних виплат з 15.11.2019. Обґрунтовує позов тим, що їй призначено пенсію за віком, однак до її трудового стажу не включено період роботи в Колгоспі «Більшовицька Перемога» з лютого 1959 року по грудень 1961 року. Позивачка 15.11.2019 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою, у якій просила зарахувати до трудового стажу період роботи в Колгоспі «Більшовицька Перемога» з лютого 1959 року по грудень 1961 року та провести у зв`язку з цим перерахунок призначеної пенсії. До заяви позивачка додала довідки з відомостями про членство в колгоспі та кількість вироблених трудоднів за 1959-1961 роки, отриману в сільській раді, куди на зберігання були передані колгоспні книги. Листом від 18.11.2019 № 1203/03-15 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку пенсії позивачки, оскільки у поданих нею довідках про перебування членом колгоспу та кількість вироблених трудоднів невірно зазначено ім`я, а саме вказано « ОСОБА_2 », а у документах, які посвідчують особу позивачки, зазначається ім`я « ОСОБА_3 ». Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено. З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить його скасувати та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт посилається на те, що при зверненні до відповідача із заявою про перерахунок пенсії позивачка не надала копії трудової книжки колгоспника, яка б підтверджувала роботу в колгоспі за період з лютого 1959 року по грудень 1961 року. Вказує, що довідка № 587, видана Вищелуб`янською сільською радою Збаразького району Тернопільської області від 09.10.2019 про трудову участь особи в колгоспі, містить посилання на ім`я « ОСОБА_2 », у документах, які посвідчують особу позивачки, вказане ім`я « ОСОБА_3 ». Зважаючи на викладене вважає, що документ не може належати ОСОБА_1 . Позивач, 15.05.2020 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце. У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України, їй була призначена пенсія державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу». В подальшому позивачка виявила бажання перейти на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 1998 року вона отримує пенсію за віком. При обчисленні страхового стажу органами Пенсійного фонду до її трудового стажу не було включено період роботи в Колгоспі «Більшовицька Перемога» з лютого 1959 року по грудень 1961 року. ОСОБА_1 15.11.2019 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою, у якій просила зарахувати до трудового стажу період роботи в Колгоспі «Більшовицька Перемога» з лютого 1959 року по грудень 1961 року та провести у зв`язку з цим перерахунок призначеної їй пенсії. Згідно з розпискою-повідомленням, до заяви позивачкою додано паспорт, довідку про зміну назви організації, довідки про стаж роботи в колгоспі за 1959-1961 роки. Листом від 18.11.2019 № 1203/03-15 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомило позивачку про те, що її заяву від 15.11.2019 розглянуто, однак провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 немає підстав, оскільки у поданій довідці про перебування членом колгоспу та кількість вироблених трудоднів невірно зазначено її ім`я, довідка видана на « ОСОБА_5 », а у документах, які посвідчують особу заявниці, вказане ім`я « ОСОБА_3 ». Суд першої інстанції, допитавши двох свідків у судовому засіданні, які працювали разом з позивачкою у Колгоспі «Більшовицька Перемога» та враховуючи виправлення у трудовій книжці колгоспника № 323 у зазначенні імені позивачки з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_1 », дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону № 1058-IV). У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон №1788-XII), основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в Порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Отже, основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Згідно п. 17 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п. 18 Порядку № 637). Таким чином, за відсутності трудової книжки або якщо у ній містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи особи, підтвердження наявного трудового стажу встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Крім цього, за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою одному підприємстві, в установі, організації, в тому числі колгоспі. Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно трудової книжки колгоспника № 323 ОСОБА_1 , в трудовій книжці в графі «ім`я» вказано « ОСОБА_2 », яке перекреслене, а поруч зроблено запис « ОСОБА_3 » (а. с. 64-45). Трудова книжка заповнювалася з 05.02.1969 в Колгоспі «Більшовицька Перемога», про що зроблено відповідні записи на першій сторінці. У вказаній трудовій книжці колгоспника є три записи: від 05.02 1970 за 1969 рік; від 30.01.1971 за 1970; від 29.11.1971 за 1971. Зазначені записи скріплені печаткою колгоспу «Більшовицька Перемога». Згідно з довідкою виконкому Вищелуб`янської сільської ради Збаразького району від 09.10.2019 № 587, книги розрахунків по оплаті праці та книги трудового стажу колгоспів «Більшовицька Перемога», «Кірова», АСГ «Колос» за 1951-2000 роки передані в архів сільської ради згідно з розпорядженням голови Збаразької районної державної адміністрації від 29.01.2004 № 33 «Про передачу архівних документів колишніх КПГ органам місцевого самоврядування» 14.10.2008 і сільській раді надано право видачі довідок про стаж роботи та пільгових довідок про заробітну плату (а.с.18). Відповідно до довідки Вищелуб`янської сільської ради від 09.10.2019 № 586 (а.с.19, що видана на підставі книг по розрахунку праці за 1959-1961, підтверджено, що ОСОБА_7 перебувала членом Колгоспу «Більшовицька Перемога» та працювала у колгоспі з лютого 1959 року по грудень 1961 року. Згідно з відомостями про кількість вироблених трудоднів (людиноднів), трудову участь в колгоспному виробництві ОСОБА_7 має відпрацьовані трудодні: у 1959 році - 11 днів; у 1960 році - 240 днів, у 1961 році - 93 дні. Суд апеляційної інстанції зауважує, що видані Вищелуб`янською сільською радою, на підтвердження стажу роботи позивачки, містять відомості про « ОСОБА_7 », у свою чергу, на підтвердження зміни дошлюбного прізвища з « ОСОБА_4 » на прізвище після одруження « ОСОБА_8 » до матеріалів справи долучена копія свідоцтва про одруження (повторного), виданого Відділом реєстрації актів громадського стану Збаразького районного управління юстиції Тернопільської області 26.12.2003 (а. с. 17). Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що з огляду на неточності в написанні імені позивачки в документах на підтвердження її трудової діяльності у спірний період та з метою підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 було задоволено клопотання її представника про допит свідків щодо обставин, пов`язаних з трудовою діяльністю позивачки у період 1959-1961 років. Так, свідок ОСОБА_9 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_10 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 підтвердила, що у період з лютого 1959 року по грудень 1961 року працювала разом з позивачкою у Колгоспі «Більшовицька Перемога». ОСОБА_9 працювала бухгалтером по оплаті праці, а ОСОБА_1 виконувала роботи в бригаді колгоспу. Свідок також дала показання про те, що ОСОБА_11 одна й та ж особа. Відомості про період роботи свідка в Колгоспі «Більшовицька Перемога» підтверджуються доданими до матеріалів справи трудовою книжкою колгоспника № 111 (а. с. 69-70). Свідок ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , допитана у судовому засіданні зазначила, що з 1954 року працювала у Колгоспі «Більшовицька Перемога», була ланковою, що підтверджується її трудовою книжкою колгоспника НОМЕР_1 (а. с. 73). ОСОБА_12 підтвердила, що у період з лютого 1959 року по грудень 1961 року разом з нею працювала позивачка, яку односельчани, працівники називали саме на ім`я « ОСОБА_2 ». Отже, проаналізувавши в сукупності вище наведені документи та покази свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , суд апеляційної інстанції вважає, що видані на ім`я « ОСОБА_7 », такі підтверджують трудову діяльність у період з лютого 1959 року по грудень 1961 року, саме позивачки « ОСОБА_11 ». Крім цього, на думку суду апеляційної інстанції недотримання правил ведення трудової книжки роботодавцем, зокрема зазначення певних неточностей у ній, може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а відтак, не повинно впливати на її особисте право на пенсійне забезпечення. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно задовольнити, оскільки в ході судового розгляду справи підтверджено факт роботи ОСОБА_1 у період з лютого 1959 по грудень 1961 в колгоспі «Більшовицька Перемога», а тому вказаний період підлягає зарахуванню до стажу роботи для перерахунку пенсії. Апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 313, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд - постановив: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2020 року у справі № 500/2799/19 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням строку передбаченого п. 3 Прикінцевих положень КАС України. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 30.06.2020.