Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/4301/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4301/19 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 червня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І. За участю секретаря: Несін К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні (без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року, суддя Колеснікова І.С., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- У С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення форми "В1" від 16.05.2019 року №0002974103 про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за січень 2019 року в сумі 17996336,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4499084,00 грн; визнання протиправним та скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення форми "В4" від 16.05.2019 року №0002984103 про завищення від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за січень 2019 року в сумі 14276315,00 грн; визнання протиправним та скасування в повному обсязі податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 16.05.2019 року №0002994103 про визначення грошового зобов`язання з ПДВ по декларації за січень 2019 року на загальну суму 4041062,50 грн у тому числі за основним платежем - 3232850,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 808212,50 грн. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, оскільки винесені контролюючим органом за наслідками безпідставно проведеної позапланової виїзної документальної перевірки позивача по декларації з ПДВ за січень 2019 року, та у зв`язку з безпідставним врахуванням контролюючим органом поданого позивачем уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року, відносно якого позивачем направлено офіційне письмове прохання про неприйняття уточнюючого розрахунку до уваги та про його відкликання. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року замінено відповідача у справі - Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби на правонаступника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Згідно з частиною 2 статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось. Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з`явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ", ідентифікаційний код 32619343, місцезнаходження: 09623, Київська область, Рокитнянський район, село Ромашки, вул. Покровська, 22-А), зареєстроване як юридична особа 01.09.2003 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено 28.04.2005 року запис №13381200000000104. Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" подано до контролюючого органу податкову декларацію №9308126471 з податку на додану вартість за грудень 2018 року, що підтверджується квитанцією №2 від 21.01.2019 року, в рядку 21 якої зазначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду), у розмірі 35505501,00 грн. В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9010106392 за грудень 2018 року, в якому заповнено лише рядок 2 декларації "Операції з вивезення товарів за межі митної території України" шляхом уточнення суми 50453530,00 грн на 49249115,00 грн, в інших рядках уточнюючого розрахунку платником податків проставлено прочерк. Зазначений уточнюючий розрахунок прийнято контролюючим органом, що підтверджується квитанцією №2 від 31.01.2019 року. Позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2019 року №9026893268, що підтверджується квитанцією №2 від 20.02.2019, в рядку 16.1 "значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" якої вказано суму 35505501,00 грн. Також, у вказаній податковій декларації платником податків визначено суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 17996336,00 грн (рядок 20.2.1 декларації), та суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 14276315,00 грн (рядок 21 декларації). Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" звернулось до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби з листом від 09.04.2019 року №YAS-09/04/19-564, в якому просило уточнюючий розрахунок за грудень 2018 року (реєстраційний №9010106392) не приймати до уваги та вважати відкликаним. Згідно відмітки про прийняття, зазначений лист отримано Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби 10.04.2019 року. На підставі наказів Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 22.03.2019 року №667 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЯСЕНСВІТ", від 11.04.2019 року №798 "Про продовження терміну проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ЯСЕНСВІТ" Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведено документальну позапланову перевірку ТОВ "ЯСЕНСВІТ" (код ЄДРПОУ 32619343) по декларації за січень 2019 року (реєстраційний номер №9026893268 від 20.02.2019 року) з урахуванням уточнюючих розрахунків з питань відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, про що складено акт від 19.04.2019 року №1201/28-10-41-03/32619343. Зі змісту зазначеного акта слідує, що перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №159/28289, а саме: безпідставне формування податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі ПДВ 35505501,00 грн, в результаті чого: занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду, яке сплачується до державного бюджету, в розмірі 3232850,00 грн; завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ по податковій декларації з ПДВ за січень 2019 року у розмірі 17996336,00 грн; завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по податковій декларації з ПДВ за січень 2019 року у розмірі 14276315,00 грн. Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем подано до контролюючого органу письмові заперечення від 02.05.2019 року №YAS-02/05/19-712. Листом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 06.05.2019 року №22500/10/28-10-41-03-11 товариство повідомлено про час, дату та місце проведення розгляду заперечень на акт перевірки. Крім того, листом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 13.05.2019 року №23965/10/28-10-41-03-11 "Про розгляд заперечень ТОВ "ЯСЕНСВІТ" позивачу повідомлено про залишення висновків акту перевірки від 19.04.2019 року №1201/28-10-41-03/32619343 без змін, а заперечень позивача - без задоволення. 19.04.2019 року на підставі акту перевірки від №1201/28-10-41-03/32619343 Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкові повідомлення-рішення: форми "В1" від 16.05.2019 року №0002974103 про завищення ТОВ "ЯСЕНСВІТ" суми бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за січень 2019 року в сумі 17996336,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 4499084,00 грн; форми "В4" від 16.05.2019 року №0002984103 про завищення ТОВ "ЯСЕНСВІТ" від`ємного значення ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по декларації за січень 2019 року в сумі 14276315,00 грн.; форми "Р" від 16.05.2019 року №0002994103 про збільшення ТОВ "ЯСЕНСВІТ" суму грошового зобов`язання з ПДВ по декларації за січень 2019 року на загальну суму 4041062,50 грн у тому числі за основним платежем - 3232850,00 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 808212,50 грн. Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України відповідно до скарги від 27.05.2019 року №YAS-27/05/19-862. Рішенням Державної фіскальної служби України від 18.06.2019 року №27764/6/99-99-11-04-02-28 продовжено строк розгляду скарги ТОВ "ЯСЕНСВІТ" на податкові повідомлення-рішення до 26.07.2019 року включно. Також, 12.07.2019 року позивачем подано до Державної фіскальної служби України доповнення (вх. №29122/6 від 15.07.2019) до первинної скарги про скасування податкових повідомлень-рішень Офісу великих платників податків ДФС від 16.05.2019 року №0002974103, №0002984103, №0002994103. Рішенням Державної фіскальної служби України від 26.07.2019 №35701/6/99-99-11-04-02-25 скаргу ТОВ "ЯСЕНСВІТ" залишено без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін. Вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 16.05.2019 року №0002974103, №0002984103, №0002994103 протиправними, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та інтересів з відповідним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Згідно п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Приписами пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Вжиття законодавцем словосполучень "та/або" в конструкції вказаної норми свідчить про наявність окремої підстави для проведення документальної позапланової перевірки, а саме: у разі подання платником декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому, за наведеної підстави, для проведення перевірки законодавством не вимагається одночасної наявності визначених розділом V Податкового кодексу України підстав для перевірки. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "ЯСЕНСВІТ" подано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2019 року №9026893268, у якій платником податків визначено суму від`ємного значення у розмірі 32272651,00 грн, що перевищує 100 тис. гривень, а тому, як вірно зазначено судом першої інстанції, вказана обставина є самостійною та достатньою підставою для проведення контролюючим органом документальної позапланової перевірки позивача. Разом з тим, зі змісту акта перевірки від 19.04.2019 року №1201/28-10-41-03/32619343 слідує, що контролюючий орган дійшов висновку про неправомірне формування позивачем податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі ПДВ 35505501,00 грн за результатами аналізу опрацювання податкової декларації за січень 2019 в ході якого встановлено безпідставне зазначення ТОВ "ЯСЕНСВІТ" в декларації за січень 2019 року рядку 16.1 "значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" в розмірі 35505501,00 грн у зв`язку із поданням ТОВ "ЯСЕНСВІТ" уточнюючого розрахунку за попередній звітний період, в якому відсутнє значення рядка

21. Статтею 200 Податкового кодексу України визначено, зокрема, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1). При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.4.). Згідно з статтею 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пункт 203.1). Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2). Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за № 159/28289 (далі по тексту - Порядок №21), підпунктом 5 пункту 5 розділу V якого визначено, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду. Колегія суддів зазначає, що ТОВ "ЯСЕНСВІТ" до податкового органу подано податкову декларацію №9308126471 з податку на додану вартість за грудень 2018 року в рядку 21 якої зазначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду), у розмірі 35505501,00 грн. Під час подання позивачем до контролюючого органу податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року №9026893268 в рядку 16.1 "значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду" позивачем вказано суму 35505501,00 грн. Проте, матеріали справи свідчать, що ТОВ "ЯСЕНСВІТ" подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9010106392 за грудень 2018 року, в якому позивачем заповнено лише рядок 2 декларації "Операції з вивезення товарів за межі митної території України" шляхом уточнення суми 50453530,00 грн на 49249115,00 грн, в інших рядках уточнюючого розрахунку платником податків проставлено прочерк. Не зважаючи на зазначення в уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2018 року лише уточненого показника рядку 2 декларації, контролюючий орган дійшов висновку про безпідставне формування ТОВ "ЯСЕНСВІТ" рядку 16.1 декларації за січень 2019 року, оскільки, на його думку, рядок 21 декларації за попередній звітний (податковий) період становить 0 грн. У відповідності до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України, форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Відповідно до приписів пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Статтею 49 Податкового кодексу України визначено, зокрема, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1). Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (пункт 49.2). Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки (пункт 49.3). Прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (пункт 49.8). Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється (пункт 49.10). Згідно приписів пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються. У відповідності до пункту 2 розділу I Порядку №21, подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Розділом ІV Порядку №21 визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку (пункт 1). Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу (пункт 2). У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункт 3). Не може бути зменшена сума податкових зобов`язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв`язку з повним або частковим списанням податкового боргу (пункт 4). Зміна напряму узгодженого бюджетного відшкодування за рішенням платника податку здійснюється шляхом подання до контролюючого органу уточнюючого розрахунку до декларації за звітний (податковий) період, в якому було задеклароване таке бюджетне відшкодування (пункт 5). Згідно Розділу VI Порядку №21, уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу (пункт 1). У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється (пункт 2). У графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення (пункт 3). У графі 6 відображається сума помилки (абсолютне значення) (пункт 4). У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок (пункт 5). У разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх періодах впливатиме на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 21 декларації впливало на значення рядка 18 чи рядка 20.2 (пункт 6). Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний сплатити штраф, нарахований відповідно до абзацу четвертого пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Сума нарахованого штрафу відображається у графі 6 рядка 18.1 (пункт 7). У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників (пункт 8). Таким чином, подання платниками податків податкової звітності здійснюється саме в порядку та за формою, встановленою Податковим кодексом України та Порядком №21, а уточнюючий розрахунок є невід`ємною частиною податкової декларації у разі, якщо останній був прийнятий контролюючим органом за відсутності підстав для відмови у його прийнятті, передбачених підпунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України. Враховуючи відсутність передбачених підпунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України підстав для відмови у прийнятті уточнюючого розрахунку, відповідачем правомірно було прийнято поданий ТОВ "ЯСЕНСВІТ" уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9010106392 за грудень 2018 року. При цьому, оскільки всупереч пункту 2 розділу VI Порядку №21, яким визначено, що у графі 4 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється, позивачем не було зазначено будь-яких показників, крім рядка 2 декларації, у контролюючого органу були всі підстави вважати незаповненими, в тому числі, і рядок 21 податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року у зв`язку з виправленням позивачем самостійно виявлених помилок. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості перевірки, за наслідками якої прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, щодо безпідставного формування ТОВ "ЯСЕНСВІТ" податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 35505501,00 грн. у зв`язку із поданням позивачем уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ, яким здійснено виправлення самостійно виявлених помилок до податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року шляхом виключення значення рядку 21 декларації, і як наслідок, безпідставним формуванням рядку 16.1 декларації за січень 2019 року. Доводи позивача про відсутність підстав для врахування контролюючим органом поданого позивачем уточнюючого розрахунку до податкової декларації з ПДВ за грудень 2018 року, відносно якого позивачем направлено офіційне письмове прохання про його відкликання, є безпідставними, оскільки Податковим кодексом України визначено лише два способи виправлення помилок у податковій звітності: 1) подання уточнюючого розрахунку; 2) відображення уточнених показників в податкових деклараціях наступних податкових періодів. Отже, лист довільної форми, адресований контролюючому органу, з повідомленням про подання податкової звітності помилково не може вважатись податковою звітністю у розумінні вимог чинного законнодавства та не може бути врахований контролюючим органом під час проведення перевірки. Крім того, колегія суддів зазначає, що чинне податкове законодавство не визначає порядку внесення виправлень саме до поданого з помилками уточнюючого розрахунку, втім, враховуючи приписи статті 50 Податкового кодексу України у взаємозв`язку з положеннями Порядку №21, виправлення такої помилки має відбуватись шляхом подання нового уточнюючого розрахунку до податкової декларації, з урахуванням показників попередньо поданого уточнюючого розрахунку (з помилками). Відповідальність за подання податкової звітності покладається саме на платника податку, що, в свою чергу, зобов`язує останнього здійснювати таке подання у чіткій відповідності до вимог Податкового кодексу України. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24.02.2020 року у справі №520/1186/19. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ". У відповідності до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯСЕНСВІТ" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Кобаль М.І. Постанову виготовлено: 30 червня 2020 року.