Постанова 4874 № 903/953/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2020 року Справа № 903/953/19 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Саврій В.А. секретар судового засідання Берун О.О. за участю представників сторін: позивача: представник не з`явився відповідача: представник не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волинської обласної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Волинської області, ухваленого 20.02.20р. суддею Войціховським В.А. у м.Луцьку, повний текст складено 24.02.20р. у справі № 903/953/19 за позовом Волинської обласної спілки споживчих товариств до відповідача Фізичної особи-підприємця Дильової Іванни Леонідівни про стягнення 11638,00 грн. та усунення перешкод в користуванні торговельним місцем ВСТАНОВИВ:

1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції. Рішенням Господарського суду Волинської області від 20.02.2020р. у справі № 903/953/19 в позові відмовлено.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. 2.1. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача сум штрафних санкцій та усунення перешкод в користуванні торговельним місцем відсутні.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги. 3.1. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, відповідно у якій просить рішення господарського суду Волинської області від 20.02.2020 у справі № 903/953/19 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити в повному обсязі. 3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду вважає незаконним та необґрунтованим через неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, та внаслідок неправильної оцінки доказів та порушення судом норм матеріального і процесуального права. 3.3. Суд першої інстанції в своєму рішенні зазначив про те, що "в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 30.01.2019 № 4302518403630 в графі "Розписка в одержанні", міститься підпис, який відповідач заперечує, інших ідентифікуючих ознак вказане рекомендоване повідомлення не містить, тому твердження позивача що направлялось повідомлення № 32/1 від 28.01.2019 та саме Дильова І.Л. , його отримала, судом відхиляється, як необґрунтоване. Таким чином, наданий позивачем фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не є належними, достатніми та достовірніша доказами направлення на адресу відповідача повідомлення № 32/1 від 28.01.2019". В даному випадку вважає, що суд помилково прийшов до такого висновку. 3.4. Волинською облспоживспілкою з відповідачем Фізичною особою-підприємцем Дильовою Іванною Леонідівною 01 березня 2017 року було укладено Договір оренди № 1300/644/17 торговельного місця, за яким відповідачу було передано в тимчасове платне користування торговельне місце НОМЕР_1, загальною площею 5,00 кв.м. на Центральному ринку в м. Луцьку, по вул. Глушець, 1 для розміщення об`єкта торгівлі (малої архітектурної форми). 3.5. Відповідно до п. 8.1. договору сторони дійшли згоди, що цей Договір є укладеним по 31.12.2017. Якщо Орендар продовжує користуватися торговельним місцем після закінчення дії Договору, то за відсутності заперечень Орендодавця протягом місяця з дати закінчення дії договору, договір вважається поновленим на тих же умовах на той самий строк з урахуванням змін в законодавстві на дату продовження договору. 3.6. Оскільки термін дії договору оренди № 1300/644/17 торговельного місця укладеного 01.10.2017 - закінчився 31 грудня 2018, Волинська облспоживспілка пропонувала відповідачу підписати новий договір на нових умовах на 2019 рік. ФОП Дильова Іванна Леонідівна від укладення договору на 2019 рік відмовилася, після чого обслпоживспілкою на адресу відповідача було надіслано заперечення № 32/1 від 28.01.2019 ( копія листа було долучено до позовної заяви та міститься в матеріалах справи). Дане заперечення відповідач отримала 31.01.2019 (докази отримання було долучено до позовної заяви та містяться в матеріалах справи). 3.7. Доказом того, що ФОП Дильова Іванна Леонідівна заперечення щодо продовження договору оренди торговельного місця отримала 31.01.2019 є рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому зазначено, прізвище, ім`я та по батькові, дата отримання повідомлення, це "31.01.2019" та підпис отримувача. Дане повідомлення міститься в матеріалах справи. Крім того, є квитанція про відправлення даного заперечення та роздруківка з відділення Укрпошти де зазначено, що відправлення вручено 31.01.2019. Дані докази також містяться в матеріалах справи. 3.8. Невизнання відповідачем свого підпису в графі "Розписка в одержанні" не є аргументом, який спростовує неотримання нею заперечення № 32/1 від 28.01.2019 надісланого Волинською облспоживспілкою 30 січня 2019. 3.9. Крім того ФОП Дильова Іванна Леонідівна в судді першої інстанції не надала суду жодного доказу який би підтвердив те, що Волинська облспоживспілка даним рекомендованим повідомленням надіслала на її адресу не заперечення, а інший лист. 3.10. Тому висновок суду, що "фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не є належним доказом" є хибним. 3.11. Зазначає, що ч. 1 ст. 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. 3.12. Враховуючи те, що Волинська облспоживспілка в місячний термін після закінчення договору оренди № 1300/644/17 торговельного місця від 01.10.2017 належним чином повідомила ФОП Дильову Іванну Леонідівну надісланим запереченням № 32/1 від 28.01.2019 про не продовження даного договору на наступний термін, а тому даний договір вважається таким, що припинив свою дію 31.12.2018. 3.13. Оскільки ФОП Дильовою Іванною Леонідівною не було звільнено протягом 10 днів торговельне місце НОМЕР_1, і вона продовжує ним користуватися без договору оренди, Волинська облспоживспілка, як Орендодавець, має право на стягнення неустойки та усунення перешкод в користуванні Волинською облспоживспілкою даним торговельним місцем. 3.14. Згідно п. 3.2. цього договору після закінчення строку оренди, передбаченого цим Договором, або у випадку дострокового припинення Договору, Орендар зобов`язаний протягом 10 календарних днів повністю звільнити торговельне місце та виконати інші свої зобов`язання перед Орендодавцем в тому числі грошові.

4. Відзиви на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи. 4.1. Відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань на адресу суду апеляційної інстанції не надходило. 4.2. Представники сторін в судове засідання не з`явилися. 4.3. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги. 6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Волинської обласної спілки споживчих товариств на рішення Господарського суду Волинської області від 20.02.2020 у справі № 903/953/19 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував: Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України); Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України); Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України); Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" Закон України "Про судовий збір". 6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті. 7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, викладені у відзиві, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне. 7.2. Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2017 року між Волинською обласною спілкою споживчих товариств в особі голови правління Кандиби М.І. (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Дильовою Іванною Леонідівною (Орендар) було укладено договір № 1300/644/17 оренди торговельного місця, згідно пункту 2.1 якого торговельне місце НОМЕР_1, загальною площею 5,00 кв. метрів, що розташоване на Центральному ринку за адресою: м . Луцьк , вул. Глушець , 1, надається орендодавцем у тимчасове платне користування орендареві для розміщення об`єкту торгівлі (малої архітектурної форми, яка не є власністю орендодавця) для провадження торговельної діяльності. Передача торговельного місця в тимчасове платне користування не спричиняє передачу орендареві права власності на це місце, його власником залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом терміну дії цього договору без права суборенди та приватизації. 7.3. Згідно п. 3.1 даного договору вступ орендаря у користування торговельним місцем настає одночасно з підписанням сторонами даного договору. Підписання даного договору свідчить про те, що орендар отримав в користування торговельне місце. 7.4. Згідно п. 4.1 угоди розмір орендної плати за торговельне місце складає 375 грн. на місяць в т.ч. ПДВ. Орендна плата сплачується щомісячно на поточний рахунок Орендодавця, не пізніше 20-го числа поточного місяця. 7.5. Згідно розділу 8 договору оренди від 01.03.2017 № 1300/644/17 сторони дійшли згоди, що цей договір є укладеним по 31 грудня 2017 року. Якщо орендар продовжує користуватися торговельним місцем після закінчення дії договору, та за відсутності заперечень орендодавця протягом місяця з дати закінчення дії договору, договір вважається поновленим на тих же умовах на той самий строк з урахуванням змін в законодавстві на дату продовження договору. 7.6. Зміни та доповнення до договору вносяться шляхом підписання додаткових угод, що є невід`ємною частиною договору. Договір може бути припинений внаслідок виконання сторонами своїх обов`язків або внаслідок його розірвання. Договір оренди підлягає розірванню: за взаємною згодою сторін; у випадку припинення суб`єкта господарювання, що є стороною за даним договором; відмови від договору оренди, у випадку прострочення орендарем сплати орендної плати протягом трьох місяців підряд; у випадку, якщо орендар користується торговельним місцем всупереч договору або всупереч його призначенню; орендар своєю недбалою поведінкою, або з умислом здійснив або створює загрозу пошкодження орендованого майна. 7.7. У зв`язку з відсутністю заперечень орендодавця протягом місяця з дати закінчення дії договору, договір вважається поновленим на тих же умовах на той самий строк тобто на рік до 31.12.2018р. 7.8. 22 листопада 2017 року між Волинською обласною спілкою споживчих товариств та підприємцем Дильовою Іванною Леонідівною було підписано додаткову угоду № 3 до договору оренди торговельного місця від 01.03.2017р. №1300/644/17, якою було внесено зміни до п. 4.1 угоди та викладено його в наступній редакції: "розмір орендної плати за торговельне місце з 01.01.2018р. складає 550 грн. на місяць в т.ч. ПДВ., яка згідно розділу 8 договору оренди є його невід`ємною частиною. 7.8.1. Із пояснень позивача вбачається, що термін дії договору оренди № 1300/644/17 торговельного місця, укладеного 01.03.2017, закінчився 31 грудня 2018, Волинська ОССТ пропонувала відповідачу підписати новий договір на нових умовах на 2019 рік від якого підприємець Дильова І.Л. відмовилася. Також Волинською ОССТ на адресу підприємця Дильової І.Л. було надіслано повідомлення № 32/1 від 28.01.2019, щодо не продовження терміну дії даного договору на 2019 рік. При цьому позивач зазначав, що даний лист відповідач отримав 31.01.2019. 7.8.2. Також із пояснень позивача слідує, що відповідач, отримавши повідомлення № 32/1 від 28.01.2019 щодо не продовження договору оренди торговельного місця, продовжує користуватися даним торговельним місцем без договору оренди та станом на 02.12.2019 року та на дату розгляду справи судом торговельне місце не звільнив. 7.9. За наведених обставин Волинська обласна спілка споживчих товариств звернулась до Господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Дильової Іванни Леонідівни 11638,00 грн. неустойки в подвійному розмірі плати за користування торговою площею на підставі ст. 785 ЦК України з 16.01.2019р. по 02.12.2019р. та усунення перешкод в користуванні Волинською обласною спілкою споживчих товариств торговельним місцем НОМЕР_1 шляхом виселення Фізичної особи-підприємця Дильової Іванни Леонідівни (демонтажу малої архітектурної форми) із торговельного місця НОМЕР_1, загальною площею 5,00 кв .м ., що знаходиться на території "Центрального ринку " , за адресою вул . Глушець , 1, в м. Луцьку. 7.10. За результатами розгляду позовних вимог, місцевим господарським судом прийнято рішення, яким позивачу відмовлено у їх задоволенні з підстав, наведених у пункті 2.1. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта. 8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, виходячи з наступного. 8.2. Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. 8.3. Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). 8.4. Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать. 8.5. Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. 8.6. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). 8.7. Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. 8.8. Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов`язання. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). 8.9. Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 8.10. У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. 8.11. Згідно ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 283, 286 Господарського кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. 8.12. Відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між Волинською ОССТ та підприємцем Дильовою І.Л. договір оренди торговельного місця від 01.03.2017 № 1300/644/17 із додатковою угодою від 22.11.2017 № 3 до нього недійсним в судовому порядку не визнавався, сторонами у встановленому порядку достроково розірваний не був. 8.13. Суд апеляційної інстанції приймає до уваги відзив на позовну заяву відповідача стосовно того, що позивачем не надано доказів на підтвердження надсилання на адресу підприємця Дильової І.Л. повідомлення № 32/1 від 28.01.2019 щодо не продовження терміну дії даного договору на 2019 рік, з огляду на наступне: 8.14. У якості доказів направлення на адресу відповідача повідомлення № 32/1 від 28.01.2019 позивачем надано фіскальний чек від 30.01.2019 та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.01.2019. 8.15. Абзацом 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (далі - Правила) передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). 8.16. Згідно з статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. 8.17. У відповідності до пункту 19 Правил внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. 8.18. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (пункт 59 Правил). 8.19. Згідно з пунктом 61 Правил у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. 8.20. Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення повідомлення № 32/1 від 28.01.2019, щодо не продовження терміну дії даного договору на 2019 рік може бути бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фіскальним чеком про відправлення. 8.21. Опис вкладення у цінний лист із зазначенням адреси відповідача, детальним переліком предметів відправлення позивачем як до суду першої інстанції, так і до суду апеляційної інстанції не надано. Наданий позивачем фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в свою чергу, не містить детального переліку предметів відправлення, у зв`язку із чим встановити факт направлення саме вказаного повідомлення на адресу відповідача неможливо, оскільки з вказаного фіскального чеку вбачається надіслання відповідачу рекомендованого листа, проте не зазначено та не вбачається, які саме документи були вкладені у цьому листі, а тому не можна дійти беззаперечного висновку про направлення 30.01.2019 саме повідомлення № 32/1 від 28.01.2019, а не будь-яких інших документів. Доказом, який би підтверджував надіслання позивачем повідомлення № 32/1 від 28.01.2019 мав би бути опис вкладення до цінного листа. 8.22. При цьому необхідно зазначити, що в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення від 30.01.2019 № 4302518403630 в графі "Розписка в одержанні", міститься підпис, який відповідач заперечував, інших ідентифікуючих ознак вказане рекомендоване повідомлення не містить, тому твердження апелянта, що направлялось повідомлення № 32/1 від 28.01.2019 та саме Дильова І.Л. , його отримала, судом апеляційної інстанції відхиляється, як необґрунтоване. 8.23. Таким чином, наданий позивачем фіскальний чек та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення не є належними, достатніми та достовірними доказами направлення на адресу відповідача повідомлення № 32/1 від 28.01.2019. 8.24. Частинами 1-2 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. 8.25. Передбачені ст.785 ЦК України наслідки пов`язані з моментом припинення договору оренди (найму). Підстави припинення даного виду договорів визначені в ч.2 ст.291 ГК України, згідно з якою договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. 8.26. Відповідно до ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності, заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. 8.27. Зі змісту зазначеної норми випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору. 8.28. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. 8.29. Поруч з цим, підприємцем Дильовою І.Л. здійснювалися орендні платежі за користування торговельним місцем впродовж 2019 року, а Волинською ОССТ приймалась оплата за оренду торговельного місця. Факт проведення розрахунків відповідачем та прийняття платежів позивачем заперечений не був. Також апелянтом не надано доказів повернення підприємцю Дильовій І.Л. сплачених впродовж 2019 року грошових коштів, котрі, на думку позивача, перераховувались згідно угоди, яка припинила свою дію. 8.30. Відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача сум штрафних санкцій та усунення перешкод в користуванні торговельним місцем відсутні, а тому вірно відмовлено у задоволенні позову. З чим і погоджується суд апеляційної інстанції 8.31. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. 8.32. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 8.33. У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. 8.34. Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. 8.35. Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. 8.36. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. 8.37. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). 8.38. Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 8.39. Інших доказів в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянтом не наведено. 8.40. Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції - Господарський суд Волинської області - ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 8.41. За таких обставин апеляційну скаргу Волинської обласної спілки споживчих товариств слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Волинської області від 22.02.2020 у справі №903/953/19 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції. 9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. 9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення. 9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат. 10.1. Як вбачається із матеріалів справи, Волинська обласна спілка споживчих товариств за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Волинської області від 20.02.2020 у справі № 903/953/19 сплатила платіжним дорученням №3743 від 02.04.2020 судовий збір у сумі 5763,00 грн. - в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір". 10.2. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат. 10.3. Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Волинської обласної спілки споживчих товариств від 13.03.20р. залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Волинської області від 20 лютого 2020 року у справі №903/953/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Справу №903/953/19 повернути господарському суду Волинської області. Повний текст постанови складений "30" червня 2020 р. Головуючий суддя Юрчук М.І. Суддя Крейбух О.Г. Суддя Саврій В.А.