LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Північний апеляційний господарський суд910/13967/19

від 30.06.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Заяву Публічного акціонерного товариства "Хімфармзавод "Червона зірка" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №910/13967/19 задовольнити повністю.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "30" червня 2020 р. Справа№ 910/13967/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Остапенка О.М. суддів: Сотнікова С.В. Полякова Б.М. без виклику сторін розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Хімфармзавод "Червона зірка" про ухвалення додаткового судового рішення за наслідками розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична група "Здоров`я" на рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2020 року та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2020 року у справі № 910/13967/19 (суддя Мандриченко О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична група "Здоров`я" до

1. Публічного акціонерного товариства "Хімфармзавод "Червона зірка"

2. Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична компанія "Здоров`я" про визнання частково недійсним свідоцтва України на знак для товарів і послуг, зобов`язання вчинити дії ВСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року ТОВ "Фармацевтична група "Здоров`я" звернулося до суду з позовом до ПАТ "Хімфармзавод "Червона зірка" та Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, в якому просить визнати частково недійсним свідоцтво України на знак для товарів і послуг "Тонзилекс", що видане відповідачу-1 від 06.06.2017 № 254733 стосовно всього переліку товарів 05 класу МКТП та стосовно визначеного у позовній заяві переліку послуг 35 класу МКТП, а також зобов`язати відповідача-2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг стосовно вказаного свідоцтва в оскаржуваній частині. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що знак за свідоцтвом України №254733 не відповідає умовам надання правової охорони на підставі пункту 3 статті 6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", є схожим настільки, що його можна сплутати із раніше зареєстрованим знаком для товарів і послуг позивача "АНГИЛЕКС" за свідоцтвом України № 115806. Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2019 року відкрито провадження у справі. Ухвалою суду від 12.11.2019 року залучено ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров`я" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача. За наслідками розгляду заявлених вимог, рішенням господарського суду міста Києва від 20.02.2020 року у справі №910/13967/19 у задоволенні позову відмовлено повністю, стягнуто з ТОВ "Фармацевтична група "Здоров`я" на користь ПАТ "Хімфармзавод "Червона зірка" 21 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу та 49 926,00 грн. витрат по сплаті вартості експертизи. Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю вимог та доводів позивача. Додатковим рішенням господарського суду міста Києва від 10.03.2020 року у вказаній справі задоволено заяву ПАТ "Хімфармзавод "Червона зірка" та стягнуто з позивача на користь відповідача-1 витрати на професійну правничу допомоги у сумі 9 000,00 грн. Не погоджуючись із зазначеними вище рішенням та додатковим рішенням місцевого господарського суду, ТОВ "Фармацевтична група "Здоров`я" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2020 року та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2020 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків обставинам справи, а також порушення норм процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. За наслідками апеляційного розгляду справи постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 року апеляційну скаргу ТОВ "Фармацевтична група "Здоров`я" залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 20.02.2020 року та додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.03.2020 року у справі № 910/13967/19 залишено без змін. 24.06.2020 року до апеляційного господарського суду від представника ПАТ "Хімфармзавод "Червона зірка" надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення за наслідками розгляду справи в суді апеляційної інстанції, в якій останній просить суд здійснити розподіл судових витрат за результатами апеляційного провадження шляхом стягнення з ТОВ "Фармацевтична група "Здоров`я" на корить ПАТ "Хімфармзавод "Червона зірка" 30 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу. У поданій заяві відповідач-1, посилаючись на п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, зазначає, що судом апеляційної інстанції не було вирішено питання про судові витрати, про розподіл яких було заявлено у відзиві на апеляційну скаргу. Відповідно до положень ст. 243 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Розглянувши подану заяву без виклику сторін, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне. Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З аналізу наведеної норми законодавства слідує, що витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною не буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: не надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для стягнення таких витрат. За приписами ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При розгляді заяви відповідача-1 судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до суду з відзивом на апеляційну скаргу представник відповідача-1 зазначив, що під час апеляційного розгляду ним фактично понесено витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн. та просив покласти вказані витрати на позивача. На підтвердження факту отримання професійної правничої допомоги та факту понесення витрат на її оплату відповідачем-1 до відзиву на апеляційну скаргу було долучено договір про надання професійної правничої допомоги №02/04/2020 від 01.04.2020 року, копію додаткової угоди № 1 від 01.04.2020 року до Договору про надання професійної правничої допомоги №02/04/2020 від 01.04.2020 року, копію платіжного доручення №2923 від 01.04.2020 про оплату професійної правничої допомоги у розмірі 30 000,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, довіреність №юр10/242-1 від 01.04.2020 року. Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Згідно з п. 3 Додаткової угоди № 1 від 01.04.2020 року до договору про надання професійної правничої допомоги №02/04/2020 від 01.04.2020 року загальна сума гонорару (винагороди) складає 30 000,00 грн. та сплачується Клієнтом 10.04.2020 року. Відповідно до п.п. 10.2. та 10.6 договору про надання професійної правничої допомоги №02/04/2020 від 01.04.2020 року остаточний розмір гонорару (винагороди) за надання професійної правничої допомоги та/або порядок його сплати визначається сторонами шляхом підписання Акту. Акт є документом, що засвідчує належне та своєчасне виконання сторонами умов договору. Так, до заяви про ухвалення додаткового судового рішення у справі відповідачем-1 додано копію акта прийому-передачі наданих послуг №1 від 18.06.2020 року. Згідно вказаного акту, у період з 01.04.2020 року по 18.06.2020 року адвокатським об`єднанням було надано клієнту наступні види правничої допомоги у справі № 910/13967/19 у Північному апеляційному господарському суді: надання усних /письмових юридичних консультацій; аналіз апеляційної скарги, фактичних обставин справи та судової практики; складання і оформлення відзиву та інших процесуальних документів у справі; представництво інтересів Клієнта в апеляційному господарському суді. Загальна сама винагороди (гонорару) за надані послуги, відповідно до даного акту, складає 30 000,00 грн. Жодних заперечень або клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, в порядку ч.ч. 5,6 ст. 126 ГПК України від позивача не надходило. Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті. Враховуючи вищевикладене, оскільки під час прийняття постанови Північним апеляційним господарським судом не було вирішено питання про судові витрати, заява відповідача-1 про ухвалення додаткового судового рішення з викладених у них мотивів підлягає задоволенню. Керуючись статтями 123-129, 233, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Публічного акціонерного товариства "Хімфармзавод "Червона зірка" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №910/13967/19 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармацевтична група "Здоров`я" (61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 22, код ЄДРПОУ 35533730) на користь Публічного акціонерного товариства "Хімфармзавод "Червона зірка" (61010, м. Харків, вул. Гордієнківська, 1, код ЄДРПОУ 00481241) 30 000 (тридцять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Дану постанову вважати невід`ємною частиною постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 року у справі №910/13967/19.

5. Копію додаткової постанови надіслати сторонам у справі та третій особі.

6. Справу №910/13967/19 повернути до господарського суду міста Києва. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 ГПК України. Головуючий суддя О.М. Остапенко Судді С.В. Сотніков Б.М. Поляков

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»