Постанова Чернівецький апеляційний суд № 727/2158/20
від 26.06.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2020 р. м. Чернівці Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Давній В.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду Чернівецької області від 29.04.2020 року, - В С Т А Н О В И В : Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 29.04.2020 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , громадянина України, визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 (десять тисяч двісті ) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. на користь держави. Відповідно до постанови районного суду, ОСОБА_2 02 лютого 2020 року о 03:02 годині в м. Чернівці, по вул. Сторожинецькій, 6 керував т/з «Субару Імпреза» днз НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук, почервоніння обличчя, поведінка яка не відповідає дійсності, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП. На вказану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, а провадження по справі закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що районний суд приймаючи рішення по справі, не урахував всіх фактичних обставин справи, а зібрані по справі докази не є достатніми для визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. ЄУНСС: 727/2158/20 Головуючий у 1 інстанції: Слободян Г.М. НП: 33/822/265/20 Суддя-доповідач: Давній В.П. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено із порушення вимог ст.256 КУпАП, оскільки від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння він не відмовлявся, а в даному протоколі не сформульовано, який саме огляд він повинен пройти на вимогу поліцейського. Також вказує, що суб`єктом владних повноважень було порушено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Стверджує, що працівниками поліції не було надано до суду відео з бодікамер, де саме зафіксована зупинка т/з та вчиненого правопорушення, а відео надане ними є не безперервне, що не відповідає п. 3.5 розділу III Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 р. №100 де встановлено, що після активації нагрудної відеокамери все спілкування повинно бути записане безперервно. Також вказує, що показання свідків не узгоджуються з протоколом, а суд безпідставно взяв до уваги суперечливі показання свідка ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_4 ОСОБА_2 до апеляційного суду не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Від ОСОБА_2 надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, а тому апеляційний суд вважає, що розгляд справи можливо провести за відсутності ОСОБА_2 . Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступного. Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з`ясування обставин по справі. У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Районним судом при розгляді даної справи по суті, було повністю дотримано вимоги вказаних законів. Відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, настає за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що і притягнено до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 . Не дивлячись на те, що ОСОБА_2 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнає, його вина повністю доведена наявними у справі доказами, яким суд дав вірну юридичну оцінку. Дані, які є в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 364894 від 02.02.2020 року - свідчать про те, що ОСОБА_2 02 лютого 2020 року о 03 год. 02 хв. в м. Чернівці, по вул. Сторожинецькій, 6 керував т/з «Субару Імпреза» днз НОМЕР_1 із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук, почервоніння обличчя, поведінка яка не відповідає дійсності. На законну вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння на спеціальному приладі Драгер та в медичному закладі, відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП. (а.с.1) Дані зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення підтверджуються: письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , із яких вбачається, що водій ОСОБА_2 02 лютого 2020 року біля 03:02 годині в м. Чернівці, по вул. Сторожинецькій, 6 у їх присутності проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння відмовився (а.с.5,6); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу «ДРАГЕР», із якого вбачається, що ОСОБА_2 у присутності двох свідків проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння відмовився (а.с.3); направленням на огляд в ЧОНД, із якого вбачається, що у ОСОБА_2 . Були наявні ознаки алкогольного сп`яніня: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя, тремтіння рук, проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в ЧОНД відмовився (а.с.4). Провівши аналіз зазначених вище доказів, районний суд вірно визнав ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. За наведених обставин, апеляційні доводи ОСОБА_2 щодо своєї невинуватості у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є необґрунтованими та повністю спростовуються матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги про те, що покази свідків не узгоджуються з протоколом, що ставить під сумнів їх достовірність є безпідставними та повністю спростовуються наявними у справі належними та допустимими доказами, які були предметом дослідження районним судом, який дав їм вірну оцінку, з якою погоджується і апеляційний суд. Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, передбачений ст.266 КУпАП є безпідставними, оскільки, як вбачається з нагрудних відеокамер поліцейських, ОСОБА_2 на пропозицію працівників патрульної поліції пройти огляд на стан сп`яніння як на місці зупинки, так і в ЧОНД відмовився, тобто такий огляд він не проходив, а тому і не могло бути порушено процедуру проходження огляду. Всі інші апеляційні доводи ОСОБА_2 мають формальний характер та спрямовані на ухилення останнього від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин того, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційним судом не встановлено допущених під час складання протоколу порушень Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, а також Інструкції, затвердженої спільним наказом МВС та МОН України від 09.11.2015 року № 1452/735. При розгляді справи судом першої інстанції порушень ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити подану апеляційну скаргу без задоволення, а постанову районного суду - без змін. На підставі наведено та керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду Чернівецької області від 29.04.2020 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Чернівецького апеляційного суду В.П. Давній