Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/3515/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2020 р.Справа № 480/3515/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Макаренко Я.М., Суддів: Донець Л.О. , Мінаєвої О.М. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. позивача ОСОБА_1 представника позивача Міронової Н.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: С.М. Гелета, м. Суми, повний текст складено 10.12.19 року по справі № 480/3515/19 за позовом ОСОБА_1 до Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області , Секретаря Комишанської сільської ради Курило Олени Володимирівни про визнання незаконною та протиправною бездіяльності, визнання дій незаконними та протиправними, визнання бездіяльності такою, що порушила права, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області (далі відповідач-1), секретаря Комишанської сільської ради Курило Олени Володимирывни (далі-відповідач-2), в якій просила суд: - визнати незаконною та протиправною бездіяльність секретаря Комишанської сільської ради Курило О.В. щодо порушення Законів України "Про доступ до публічної інформації" та "Про звернення громадян"; - визнати незаконними та протиправними дії секретаря Комишанської сільської ради щодо відмови у наданні інформації у відповідності до вимог діючого законодавства України; - визнати бездіяльність секретаря Комишанської сільської ради Курило О.В. такою, що порушила права та законні інтереси громадянки ОСОБА_1 . Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Комишанську сільську раду Охтирського району Сумської області розглянути усне звернення 05.09.2019 ОСОБА_1 про надання інформації щодо використання приміщення Комишанської сільської ради адвокатом Мальченко та сплачені за використання приміщення кошти, наявність укладеного договору між Комишанською сільською радою та адвокатом Мальченко, надання посадової інструкції секретаря виконавчого комітету Комишанської сільської ради Сумської області, а також надати письмову відповідь на зазначене усне звернення ОСОБА_1 . В задоволенні інших вимог відмовлено. Відповідач-1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-1 посилається на те, що судом першої інстанції не було встановлено факту усного звернення ОСОБА_1 до секретаря сільської ради з вимогою надати інформацію по використанню приміщення Комишанської сільської ради адвокатом, оплати послуг, а також надання посадових інструкцій, оскільки якщо б ОСОБА_1 дійсно звернулась з вказаним запитом, то такий запит було б зареєстровано і відповідний запис містився у журналі та протягом п`яти робочих днів була б надана відповідь на запит або обгрунтована відмова. Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 разом із своїми представниками, а саме ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , депутатом Охтирської міської ради Шнайдером, прибула до Комишанської сільської ради для з`ясування обставин посвідчення заповіту померлого її брата, що до своєї смерті мешкав у с. Комиші. Враховуючи те, що в робочий час голови Комишанської сільської ради не було на робочому місці, вона разом із іншими особами спочатку зайшла до кабінету секретаря Комишанської сільської ради із вимогою надати документи на ознайомлення, але оскільки інформацією секретар Комишанської сільської ради не володіла, вони разом пішли до кабінету секретаря виконкому Комишанської сільської ради. Під час спілкування їй надавалася частина запитуваних документів, що стосувалася посвідчення заповіту. Крім таких документів нею було запитано у секретаря виконкому Комишанської сільської ради в усному порядку документи, що стосувалися інформації по використанню приміщення Комишанської сільської ради адвокатом Мальченко, сплачені за використання кошти, наявність договору, укладеному між Комишанською сільською радою та адвокатом, надання посадових інструкції секретаря виконкому Комишанської сільської ради. На зазначене звернення секретар виконкому Комишанської сільської ради надала відмову в усному порядку, оскільки інформація є конфіденційною. Допитаною як свідком представником позивача ОСОБА_3 підтверджуються пояснення ОСОБА_1 . Свідок ОСОБА_3 додатково повідомила, що інформації про час та порядок отримання інформації від посадових осіб Комишанської сільської ради в приміщенні Комишанської сільської ради не було, інформації щодо дати та порядку ведення особистого прийому не було розміщено в приміщенні сільської ради. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для задоволення позову в частині зобов`язання Комишанську сільську раду Охтирського району Сумської області розглянути усне звернення 05.09.2019 ОСОБА_1 про надання інформації щодо використання приміщення Комишанської сільської ради адвокатом Мальченко та сплачені за використання приміщення кошти, наявність укладеного договору між Комишанською сільською радою та адвокатом Мальченко, надання посадової інструкції секретаря виконавчого комітету Комишанської сільської ради Сумської області, а також надати письмову відповідь на зазначене усне звернення ОСОБА_1 . Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно дост. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України. Згідно вимог частини 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваженнянадано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманнямпринципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманнямнеобхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації». Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до п.1,2 ч.1 ст.12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону (в тому числі суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання). Згідно з приписами ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації:в офіційних друкованих виданнях;на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет;на єдиному державному веб-порталі відкритих даних;на інформаційних стендах;будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Відповідно до ст.3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується,зокрема, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є:1) конфіденційна інформація;2) таємна інформація;3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Відповідно до ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону. З аналізу наведених приписів Закону України «Про доступ до публічної інформації» слідує, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію в усній формі незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту, а розпорядник інформації повинен надати запитувану інформацію, крім інформації з обмеженим доступом, визначеної ч.2 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». З матеріалів справи слідує, що 05.09.2019 року позивачем було запитано у секретаря виконкому Комишанської сільської ради в усному порядку документи, що стосувалися інформації по використанню приміщення Комишанської сільської ради адвокатом Мальченко, сплачені за використання кошти, наявність договору, укладеному між Комишанською сільською радою та адвокатом, надання посадових інструкції секретаря виконкому Комишанської сільської ради. Колегія суддів зазначає, що в даному випадку, запитувана інформація стосувалася доступу до публічної інформації, при зверненні позивача із запитом про отримання публічної інформації розпорядником інформації є Комишанська сільська рада. На зазначене звернення посадовою особою Комишанської сільської ради позивачу надала відмову в усному порядку, оскільки інформація є конфіденційною. За приписами статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону. Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Разом з тим, за приписами частини сьомої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеженню у доступі підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений. Колегія суддів зазначає, що якщо в запитуваних позивачем документах міститься інформація про будь-які конфіденційні дані фізичних осіб, відповідач повинен надати копії запитуваних документів, з яких шляхом ретушування вилучає відомості, доступ до яких обмежено відповідно до закону. Тобто, відповідач має право обмежити доступ до тієї частини інформації, яка є конфіденційною. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 727/358/16-а. У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Представником відповідача на час розгляду справи по суті не надано жодного доказу в підтвердження того, що відповідачем, а саме Комишанською сільською радою, надано в установленому порядку та строки відповідь на усне звернення позивача. З огляду на те, що у своєму усному запиті позивач просила повідомити про використання майна та коштів сільської ради, отримання копії посадових інструкцій посадових осіб ради, тобто інформацію, яка є публічною і доступ до якої не може бути обмеженим, то колегія суддів зазначає, що дії посадової особи Комишанської сільської ради щодо відмови у наданні публічної інформації є протиправними, оскільки запитувана позивачем інформація не відноситься до інформації з обмеженим доступом, навпаки відповідно до ч.5 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у наданні такої інформації не може бути обмежено. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про зобов`язання Комишанську сільську раду Охтирського району Сумської області розглянути усне звернення 05.09.2019 ОСОБА_1 про надання інформації щодо використання приміщення Комишанської сільської ради адвокатом Мальченко та сплачені за використання приміщення кошти, наявність укладеного договору між Комишанською сільською радою та адвокатом Мальченко, надання посадової інструкції секретаря виконавчого комітету Комишанської сільської ради Сумської області та надання письмової відповіді на зазначене усне звернення ОСОБА_1 із вищезазначених питань. Посилання представника відповідача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не було встановлено факту усного звернення ОСОБА_1 до секретаря сільської ради з вимогою надати інформацію по використанню приміщення Комишанської сільської ради адвокатом, оплати послуг, а також надання посадових інструкцій, а тому висновки суду першої інстанції про зобов`язання відповідача надати позивачу таку інформацію є помилковими, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки відповідачем не надано доказів на спростування показань ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , які були допитані судом першої інстанції як свідки, та які попереджені судом про кримінальну відповідальність за надання суду завідомо неправдивих показань. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено. Відповідно до ч.1ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін. Згідно зіст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комишанської сільської ради Охтирського району Сумської області залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 05.12.2019 року по справі № 480/3515/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Я.М. Макаренко Судді(підпис) (підпис) Л.О. Донець О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 26.06.2020 року