Ухвала КАС ВС № 1.380.2019.005796

УХВАЛА 25 червня 2020 року Київ справа №1.380.2019.005796 адміністративне провадження №К/9901/15261/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Хохуляка В.В., суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі №1.380.2019.005796 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, в с т а н о в и в: ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0029655-5213-1306 від 15 квітня 2019 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в сумі 143206,13грн. за податковий період - 2018 рік. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року, позов задоволено. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної податкової служби у Львівській області 17 червня 2020 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження встановленого пунктом 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору у визначеному законом порядку та розмірі. Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги. Надаючи оцінку доводам викладеним у вказаному клопотанні, суд виходить з наступного. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя від 14 травня 1981 року № R (81) 7: «В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D). Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду є складовою доступу до правосуддя. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення або відстрочення сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VІ. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя. Згідно з положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору. Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. Відповідно до частини першої статті 133 КАС України, які кореспондуються з приписами частини першої та другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Проте, у заявленому клопотанні відповідачем не наведено доводів та не надано жодних доказів, що його майновий/фінансовий стан перешкоджає сплаті ним судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі слід відмовити. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - листопад 2019 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1921,00грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, позивачу (фізичній особі) необхідно було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складало 2148,09грн. Таким чином, судовий збір, який Головне управління Державної податкової служби у Львівській області повинно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 2148,09грн. х 200% = 4296,18грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 38004897, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Призначення платежу: «________ код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом _________ у справі №_________, Верховний Суд». Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Однак, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічний гарантій з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ від 30 березня 2020 року, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодекс законів про працю тощо. Суд звертає увагу на те, що вказаним законом доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)». Таким чином, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю п`ять днів з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Керуючись статтями 169, 248, 327, 330, 332, 359 КАС України, суд - у х в а л и в: Відмовити Головному управлінню Державної податкової служби у Львівській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2020 року у справі №1.380.2019.005796 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, п`ятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: В.В. Хохуляк Л.І. Бившева Т.М. Шипуліна