Постанова Дніпровський апеляційний суд № 180/1127/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1057/20 Справа № 180/1127/19 Суддя у 1-й інстанції - Тананайська Ю. А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 червня 2020 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Каратаєвої Л.О. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок виконання трудових обов`язків за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2019 року, - В С Т А Н О В И В: У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що він працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого захворів на 4 професійних захворювань. Висновком МСЕК від 14.03.2019 року йому первинно встановлено 65 % втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням, третя група інвалідності. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, йому завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що його постійно турбує стійкий виражений біль у хребті, руках, обмеження рухів у плечових, ліктьових, колінних суглобах, зниження слуху, загальна слабкість. Розмір моральної шкоди позивач оцінює в сумі 150 228 грн., яку просив стягнути з відповідача (а.с.2-11). Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково. Стягнуто з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 15 000 гривень, без утримання податку з доходу фізичних осіб. Вирішено питання щодо стягнення судового збору (а.с.55-57). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом 1 інстанції норм матеріального та процесуального, просить оскаржуване рішення змінити в частині стягнутої суми відшкодування моральної шкоди, збільшивши розмір стягнутої шкоди з 15 000 грн. до 150 228 грн. без утримання податку з доходів фізичних осіб (а.с. 61-67). У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Пунктом 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід змінити в частині розміру стягнення моральної шкоди. Судом 1 інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача, в умовах впливу шкідливих факторів з 19.02.1990 року по 15.12.1992 року, з 29.06.2000 року по 20.06.2018 року на посаді підземного гірника очисного вибою 5 розряду шахт 3-5 та 9-10 (а.с.27-29). Відповідно до висновку МСЕК від 14.03.2019 року позивачу первинно встановлено 65 % втрати професійної працездатності в зв`язку з професійними захворюваннями ( 30 % вібраційна хвороба, 20 % радикулопатія, 10 % ХОЗЛ, 5 % туговухість), третя група інвалідності, з наступним переоглядом 01.03.2020 року (а.с.23). Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 8.01.2019 року встановлено причини виникнення професійного захворювання: тяжкість праці, перевищення маси вантажу, що підіймається та переміщується, вібрація рівень в дБ: 82 при гранично допустимому 76 дБ; підвищений рівень шуму, параметри мікроклімату не відповідали допустимим нормам; перевищення концентрації хімічних речовин в повітрі робочої зони (а.с.21-22). Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи моральну шкоду у сумі 15 000 грн., суд 1 інстанції виходив з того, АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, що підтверджено висновками МСЕК щодо втрати позивачем працездатності. Зокрема суд 1 інстанції зазначив, що позивач зазнав незворотніх зміну його здоров`ї, постійний характер страждань, який переносить стійкий виражений біль у хребті, обмеження рухів у колінних суглобах, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності - 65 %, період роботи у відповідача на протязі 20 років в умовах впливу шкідливих факторів, що також призвело до інвалідності ІІІ групи. Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України встановлюють, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Нормами статей 15, 16 ЦК України, встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до положень статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Право на звернення до суду про відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи виникає у зв`язку з настанням певних подій: каліцтва, ушкодження здоров`я або смерті фізичної особи. Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. У пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Відповідно до вимог ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Відповідно до роз`яснень, які містяться в пунктах 1 - 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 р. N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров`я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку. Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України від 23 вересня 1999 р. N 1105-XIV "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", Закону України від 14 жовтня 1992 р. N 2694-XII "Про охорону праці", КЗпП України, а також законодавчих та інших нормативно-правових актів. Спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди. Право на відшкодування шкоди настає з дня встановлення потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності. Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року, викладених у Постанові № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя. Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності. З матеріалів справи вбачається та підтверджується медичними довідками, що позивач у зв`язку із професійним захворюванням відчуває стійкий виражений біль у хребті, руках, обмеження рухів у плечових, ліктьових, колінних суглобах, зниження слуху, що вимагає додаткових зусиль для продовження активного громадського життя та підтримання в належному стані здоров`я, він обмежений в спілкуванні з оточуючими, вирішенні своїх побутових потреб, що порушує його нормальні життєві зв`язки. Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачу заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування. Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що розмір стягнутої судом моральної шкоди з відповідача АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» необґрунтований та заниженим. Так, при вирішенні питання про розмір відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу, суд не в повній мірі врахував роз`яснень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд першої інстанції не в повній мірі врахував характер отриманого позивачем професійного захворювання, визнання позивача інвалідом третьої групи, відсоток втрати ним професійної працездатності у розмірі 65%, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Виходячи з цих обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, характер, інтенсивність і довготривалість і моральних страждань позивача, тривалість праці позивача на підприємстві відповідача АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», вважає за необхідне змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, стягнутої з АТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» і збільшити його з 15 000 грн. до 65 000 грн. Крім того, розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні, відповідно до положень ст. 376 ЦПК України. В порядку ч.13 ст.141 ЦПК України з урахуванням результату розгляду справи, звільнення апелянта від сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою, на користь держави з акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат підлягає стягненню судовий збір в розмірі 831 грн. 16 коп. пропорційно до розміру заявлених та задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2019 року змінити, збільшити розмір суми у рахунок відшкодування моральної шкоди, стягнутої з акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) з 15 000 грн. до 65 000 грн. В іншій частині рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2019 року залишити без змін. Стягнути з акціонерного товариства Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат (ЄДРПОУ 00190911) на користь держави судовий збір в розмірі 831 грн. 16 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді: