Постанова 4875 № 917/17/20

від 25.06.2020 ·

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" червня 2020 р. Справа № 917/17/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Медуниця О.Є., суддя Чернота Л.Ф., за участі секретаря судового засідання Пляс Л.Ф., за участі представників сторін: позивача за первісним позовом - не з`явився, 1-го відповідача за первісним позовом - не з`явився, 2-го відповідача за первісним позовом - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , с. Горбанівка, Полтавська область, (вх. №1228 П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 31.03.2020 (суддя - Тимощенко О.М., постановлену 31.03.2020) за результатами розгляду зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , с. Горбанівка, Полтавська область, до Публічного акціонерного товариства "МТБ банк", м. Чорноморськ, Одеська область, про визнання припиненим договору іпотеки нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні,13 загальною площею: 748,6 кв.м., посвідчений 02.06.2008 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округ Медвєдєвою В.І. за реєстровим №3052 з усіма змінами та доповненнями до нього; припинення чинності накладених заборон,- у справі №917/17/20 за позовом Публічного акціонерного товариства "МТБ банк", м. Чорноморськ, Одеська область, до 1) ОСОБА_2 , м. Полтава; 2) ОСОБА_1 , с. Горбанівка, Полтавська область, про звернення стягнення на предмет іпотеки, - ВСТАНОВИЛА: У січні 2020 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "МТБ банк" до відповідачів:

1. ОСОБА_2 ;

117. Надане суду 22.06.2020 клопотання представника ОСОБА_2 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не підлягає розгляду, оскільки надано ним поза межами строку встановленого ГПК України, а зал в господарському суді Полтавської області вже був заброньований для розгляду даної справи під час попереднього засідання, яке відбулось 18.06.2020. У судове засідання 25.06.2020 учасники справи не з`явились, хоча були повідомлені судом про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, явка учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, дотримуючись визначеного ст. 273 ГПК України строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, судова колегія вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними в справі матеріалами. Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне. У січні 2020 року до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "МТБ банк" до відповідачів:

1. ОСОБА_2 ;

2. ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №917/17/20; справу призначено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.03.2020; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України 15 днів з дня отримання ухвали; після отримання від позивача відповіді на відзив подати до суду заперечення в строк 5 днів з дня отримання такої відповіді від позивача з урахуванням вимог ст.167, 184 ГПК України; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив з урахуванням вимог ст. 166 ГПК України 15 днів з моменту отримання від відповідачів відзиву на позов. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.03.2020 відкладено підготовче засідання на 09.04.2020 на 10:00 год. 31.03.2020 року від ОСОБА_1 до господарського суду Полтавської області надійшла зустрічна позовна заява до відповідача Публічного акціонерного товариства "МТБ банк" про: 1) визнання припиненим договору іпотеки нежитлових приміщень, що розташовані за адресою: м. Полтава, вул. Небесної Сотні,13 загальною площею: 748,6 кв. м., посвідчений 02.06.2008 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округ Медвєдєвою В.І. за реєстровим №3052 з усіма змінами та доповненнями до нього; 2) припинення чинності накладених заборон. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.03.2020 у справі №917/17/20 зазначену зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду. Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, з урахуванням меж апеляційного перегляду у відповідності до приписів ст. 269 ГПК України, колегія суддів зазначає, що з висновками суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , слід погодитися з наступних підстав. Предметом апеляційного провадження у даній справі є ухвала суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року). Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ГПК України. Таким чином, право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог ГПК України щодо її подання. Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Статтею 42 ГПК України передбачено права та обов`язки учасників справи. Зокрема, учасники справи мають право: знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб (пункт 1, пункт 3 частини 1 статті 42); учасники справи зобов`язані, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини 2 статті 42). Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Пунктом 3 частини другої статті 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 113 ГПК України). Статтею 180 ГПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Так, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Відповідно до частини восьмої статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. Таким чином, з урахуванням викладених норм права зустрічну позовну заяву відповідач мав право подати у строк, встановлений судом, який не може бути меншим, ніж п`ятнадцять днів з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 904/2739/18 та від 18.02.2019 у справі № 922/1161/18. Згідно з частиною першою статті 116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Відповідно до пункту 6 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Згідно з статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений судом для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії. Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.02.2020 відповідачам встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву, а саме - 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Таким чином, відповідачі мали право подати зустрічну позовну заяву в даній справі протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Як свідчать матеріали справи, ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі від 18.02.2020 була надіслана 2-му відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним позовом) 18.02.2020 рекомендованим листом за зареєстрованим місцем проживанням апелянта (АДРЕСА_1 ), що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці. Однак, поштове відправлення не було вручене апелянту та повернуте до суду 26.02.2020 з відміткою у довідці відділення поштового зв`язку про невручення даного поштового відправлення "інші причини, що не дали змоги виконати вручення: адресат відсутній". Слід зазначити, що неотримання адресатом кореспонденції від судового органу в даному випадку зумовлене не об`єктивними причинами, а суто суб`єктивними причинами - залежало від власної ініціативи ОСОБА_1 , с. Горбанівка, Полтавська область, оскільки поштова кореспонденція була направлена за адресою, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суду про зміну свого місцезнаходження чи перебування під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про місце проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважаться врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином, враховуючи, що апелянт не повідомляв органи реєстрації та суд про зміну свого місцепроживання, та беручи до уваги, що ухвала господарського суду першої інстанції була надіслана на адресу скаржника, на переконання колегії суддів, апелянт був належним чином повідомлений судом про ухвалу суду першої інстанції від 18.02.2020. Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення апелянту ухвали суду від 18.02.2020 року є 25.02.2020. Отже, строк для подання відзиву, в тому числі і зустрічної позовної заяви для останнього сплив починаючи з 12.03.2020. Відповідно до відбитку штемпеля на конверті, в якому зустрічна позовна заява надійшла до Господарського суду Полтавської області вона здана позивачем на пошту 27.03.2020 року, тобто поза межами строку, встановленого для подання відзиву та, відповідно, зустрічної позовної заяви, що суперечить приписам ч. 1 ст. 180 ГПК України. Клопотання про поновлення процесуального строку позивачем до зустрічної позовної заяви не подано. Частиною 6 ст. 180 ГПК України визначено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правомірно не прийняв зустрічну позовну заяву до розгляду та повернув її заявнику. Крім того, Апеляційний господарський суд вважає за необхідне зауважити, що повернення зустрічної позовної заяви не позбавляє відповідача права звернутися до господарського суду з окремим позовом у загальному порядку. Апелянт неправомірно посилається на те, що 17.03.2020 судом першої інстанції було задоволено його клопотання про відкладення підготовчого засідання саме з метою підготовки відзиву на позов ОСОБА_1 , оскільки ухвала суду першої інстанції від 17.03.2020 не містить жодної інформації про те, що підготовче засідання відкладалося саме для подання ОСОБА_1 відзиву на позов, а питання щодо поновлення процесуального строку на подання відзиву на позов також не вирішувалося. Також, безпідставними є посилання апелянта на те, що він був відсутній 19-20 лютого 2020 року в м. Полтаві та перебував у м. Харкові, а 26-27 лютого 2020 року в м. Києві, оскільки ці доводи не підтверджено документально. Крім того, вказану ухвалу суду від 18.02.2020 було у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме, надіслано судом 18.02.2020, зареєстровано 19.02.2020, оприлюднено 20.02.2020. Щодо доводів апелянта про продовження строків для подання відзиву на строк дії карантину, колегія зазначає наступне. Скаржником не наведено, яким чином ризики розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19 та запровадження карантину в країні перешкоджають своєчасно дотриматись строків для подання зустрічної позовної заяви, адже на той час і відділення поштового зв`язку, і банківські установи та системи працюють у звичайному режимі, тобто апелянт мав можливість своєчасно подати зустрічний позов без будь-яких перешкод. Сам лише факт введення карантину на території України не підтверджує тієї обставини, що скаржник не може направити зустрічний позов в межах встановлених судом строків. Отже, апелянт не навів належних та допустимих доказів, яким чином встановлення карантину перешкоджає виконати вимоги суду першої інстанції. Судова колегія також враховує наступне. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги Конвенції. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ). Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011). Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Згідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Доводи скаржника в апеляційній скарзі, спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і висновків суду не спростовують. У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За наведених обставин, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , с. Горбанівка, Полтавська область, на ухвалу господарського суду Полтавської області від 31.03.2020 у справі №917/17/20 слід залишити без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду - без змін. На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника. Керуючись статтями 129, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , с. Горбанівка, Полтавська область, на ухвалу господарського суду Полтавської області від 31.03.2020 у справі №917/17/20 залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Полтавської області від 31.03.2020 у справі №917/17/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 26.06.2020. Головуючий суддя Н.В. Гребенюк Суддя О.Є. Медуниця Суддя Л.Ф. Чернота

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4875 № 917/17/20

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше