Постанова 4821 № 2-4833/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/676/20Головуючий по 1 інстанції Справа №2-4833/11 Категорія: на ухвалу Позарецька С. М. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2020 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії: суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М., Бондаренка С.І. за участю секретаря Попової М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 10 лютого 2020 року у справі за заявою Акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль» про видачу дубліката виконавчого листа №2-4833/2011 (провадження №2/2314/323/12), визнання поважними причини пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, - в с т а н о в и в: У листопаді 2019 року АТ«Райффайзен банк Аваль» звернулося до Придніпровського районного суду м.Черкаси про видачу дубліката виконавчого листа №2-4833/2011 (провадження №2/2314/323/12), визнання поважними причини пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання. В обґрунтування своїх вимог заявник послався на те, що рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 14.09.2012 р. задоволено позов АТ «Райффайзен банк Аваль» про стягнення боргу з ОСОБА_1 за кредитним договором №010/02-2/387/01-07 від 26.03.2007 р. у розмірі 6470,84 дол. США (еквівалентно 51718,19 грн.). 04.10.2012 р. стягувачеві видано оригінал виконавчого листа № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 на ім`я ОСОБА_1 . Однак, відповідачем добровільно рішення суду по справі № 2-4833/2011 не виконувалось, у зв`язку з чим, 05.02.2013 р. АТ «Райффайзен банк Аваль» звернувся до Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження. 06.02.2013 р. головним державним виконавцем Назаренко Є.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 36447637 для виконання виконавчого листа № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 щодо ОСОБА_1 31.03.2014 р. головним державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області (правонаступник Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ) Назаренко Є.І., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 (відсутність у боржника майна) ЗУ «Про виконавче провадження» винесено постанову № 36447637 про повернення виконавчого документу № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 стягувачу. З 31.03.2014 р. по сьогодні стягувач - АТ «Райффайзен банк Аваль» не отримав з ВДВС постанову про повернення виконавчого документу стягувачу, оригінал виконавчого листа № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 від 04.10.2012р. на ім`я ОСОБА_1 . Згідно із даними АСВП, станом на 01.11.2019 р., на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби України - виконавчий документ № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен банк Аваль» боргу за КД №010/02-2/387/01-07 від 26.03.2007 р. у розмірі 6470,84 дол. США, не перебуває. Згідно Інформаційної довідки з АСВП від 01.11.2019 р. стан виконавчого провадження №36447637 завершено, виконавчий документ в/л № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 повернутий стягувачу. Стягувач неодноразово, у т.ч. 18.12.2017 р. звертався до Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області (правонаступник - Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ) з метою отримання інформації щодо місцезнаходження виконавчого документа № 2-4833/2011 Пр. 2/2314/323/12 від 04.10.2012р. відносно ОСОБА_1 . Про те, відповіді на запити стягувача з відділів державної виконавчої служби України на адресу АТ «Райффайзен банк Аваль», не надходили. Стягувач повторно 26.07.2019 р. звернувся до Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області з метою отримання інформації щодо місцезнаходження виконавчого документу № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 від 04.10.2012 р. Заява АТ «Райффайзен Банк Аваль» про надання інформації в порядку ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» від 23.07.2019 р. № 114/5-159667, як і попередні заяви банку була направлена до ВДВС засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення (№ 4 у списку № 12468, відправлення № 7350104872863) та була отримана 30.07.2019 р. уповноваженим співробітником канцелярії ВДВС. Про те, відповіді на черговий запит стягувача з відділу державної виконавчої служби України на адресу АТ «Райффайзен банк Аваль», не було. Заявник вважає, що уповноважені представники органів державної виконавчої служби України - Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ/Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області, в порушення чинних нормативно-правових актів України, у т.ч. норм ЗУ «Про виконавче провадження», пунктів 1, 7 «Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017р. № 1829/5 - не надали заявнику/стягувачу - юридичній особі АТ «Райффайзен банк Аваль», у встановлені законом строки, відповіді на численні звернення щодо місцезнаходження виконавчого листа Придніпровського районного суду м. Черкаси № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 від 04.10.2012 р. щодо ОСОБА_1 . Стягувачу не було надано Придніпровським відділом ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області (правонаступник - Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ) докази направлення АТ «Райффайзен банк Аваль» оригіналу виконавчого листа № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 від 04.10.2012 р. щодо ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку ДП «Укрпошта» «рекомендованим листом з повідомленням про вручення». Таким чином, заявник вважає, що повернення оригіналу виконавчого листа № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 від 04.10.2012 р. відносно ОСОБА_1 на адресу АТ «Райффайзен банк Аваль» - не було, документи втрачені при пересилці. Відсутність виконавчого листа позбавляє стягувача законного права звернутись до державної виконавчої служби та можливості отримати з боржника суми коштів, зазначеної у рішенні суду. Також у заяві зазначено, що станом на 04.11.2019 р. зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Райффайзен банк Аваль» згідно із умовами кредитного договору № 010/02-2/387/01-07 від 26.03.2007 р. - не припинені/не виконані. Кредитний договір є чинним, має місце заборгованість за кредитним договором, у т.ч. встановлена рішенням суду по справі № 2-4833/2011. За таких обставин, заявник, просить суд, - видати дублікат виконавчого листа №2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12, виданого 04.10.2012 р. Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен банк Аваль» за кредитним договором № 010/02-2/387/01-07 від 26.03.2007 р. у розмірі - 6470,84 дол. США; визнати поважною причину пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого документу № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12, виданого 04.10.2012 р. Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен банк Аваль» за кредитним договором № 010/02-2/387/01-07 від 26.03.2007р. у розмірі - 6470,84 дол. США та поновити його. Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 10.02.2020 р. заяву АТ «Райффайзен банк Аваль» задоволено, видано дублікат виконавчого листа №2-4833/2011 (провадження №2/2314/323/12), виданого 04.10.2012 р. Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ (в подальшому АТ) «Райффайзен банк Аваль» 4386, 59 доларів США, що еквівалентно (7,9925грн. за 1 дол. США) 35059,82грн прострочена заборгованість; 738,88 дол. США, що еквівалентно (7,9925грн. за 1 дол. США) 5905,50 грн. заборгованість по відсотках; 1345,37 дол. США, що еквівалентно (7,9925грн. за 1 дол. США) 10752,87грн. пеня, а всього 6470,84дол. США, що еквівалентно (7,9925грн. за 1 дол. США) 51718,19грн. Визнано поважними причини пропуску строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа №2-4833/2011 (провадження №2/2314/323/12), виданого 04.10.2012 р. Придніпровським районним судом м. Черкаси та поновлено строк АТ «Райффайзен банк Аваль» для пред`явлення вказаного виконавчого листа. Прийняту ухвалу, суд першої інстанції мотивував тим, що факт втрати виконавчого листа є доведеним. АТ «Райффайзен банк Аваль» не знав про те, що постановою державного виконавця від 31.03.2014 р. виконавчий лист був йому повернутий, оскільки, документів які б підтверджували факт його повернення немає, і це є в тому числі об`єктивною причиною пропущення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки неотримавши виконавчий документ, стягувач був позбавлений можливості повторно звернутися до органів виконавчої служби з приводу його виконання у строки, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції вважаючи її такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 10.02.2020 р. та винести нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про поновлення строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа відмовити. Апеляційні вимоги мотивував тим, що заява про видачу дубліката виконавчого листа подана заявником після більше 5 років з дати повернення виконавчого листа, також заявником не було додано до заяви доказів втрати дублікату виконавчого листа, не було долучено копію виконавчого провадження та про неї нічого не зазначено. Зазначає, що якщо заявник вважав, що його права діями ДВС були порушені, то він мав би звернутись із скаргою, або позовом до суду з метою захисту своїх порушених, невизнаних, чи оспорюваних прав. Наголошує, що суд зазначаючи, що з часу подання заяв та відкриття провадження на адресу стягувача не надходило ніякої інформації щодо проведення роботи чи стягнення коштів з боржника і при цьому ні позивач, ні суд з власної ініціативи не поцікавились, про докази які є у виконавчому провадженні і чи варто їх дослідити в судовому засідання. У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ «Райффайзен банк Аваль» Гапон О.Я. просив ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 10.02.2020 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Вважає, що апелянт у апеляційній скарзі не привів належних обґрунтувань і доказів щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні рішення, а намагається зробити переоцінку доказів, які подав заявник до суду та які були вивчені та оцінені судом першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції є законне та відповідає нормам матеріального і процесуального права. У відповідності до ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказане судове рішення зазначеним вимогам закону відповідає. Статтею 129 Конституцією України визначено, що судові рішення є обов`язковими для виконання. Відповідно до ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконання на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання з причин, визначених судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу, виданого іншим органом (посадовою особою), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документу суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягував або державний виконавець, приватний виконавець звернувся до суду із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документу до виконання. Про видачу дублікату виконавчого документу постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень суду та інших органів (посадових осіб), які проводяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що предметом доказування у даному випадку є факт втрати виконавчого листа. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено, судом першої інстанції, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.09.2012 р. по справі № 2-4833/2011 задоволено позов АТ «Райффайзен банк Аваль» про стягнення боргу з ОСОБА_1 за кредитним договором №010/02-2/387/01-07 від 26.03.2007 р. у розмірі 6470,84 дол. США (еквівалентно 51718,19 грн.). Судове рішення є чинним на час розгляду цієї справи (а.с.72-75). 04.10.2012 р. стягувачеві видано оригінали виконавчого листа № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 на виконання цього рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 6470,84 доларів США, що еквівалентно 51718грн. 19коп. та в частині стягнення судового збору в сумі 517грн. 18коп. Боржником ОСОБА_1 добровільно рішення суду по справі № 2-4833/2011 не виконувалось, у зв`язку з чим, 05.02.2013 р. АТ «Райффайзен банк Аваль» звернувся до Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ із заявою про відкриття виконавчого провадження (а.с.94). 06.02.2013 р. головним державним виконавцем Назаренко Є.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 36447637 щодо виконання виконавчого листа № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 (боржник ОСОБА_1 ) та накладення арешту в межах суми боргу на все майно, належне боржнику ОСОБА_1 та заборонено здійснення відчуження будь-якого майна (а.с.95). За даними інформації про виконавче провадження від 01.11.2019 р., 31.03.2014 р. головним державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області (правонаступник Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ) Назаренко Є.І., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 (відсутність у боржника майна) ЗУ «Про виконавче провадження»(в редакції ЗУ від 21.04.1999р.) винесено постанову №36447637 про повернення виконавчого документу № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 стягувачу (а.с.96). 18.12.2017 р. стягувач через представника ОСОБА_2 звертався до Придніпровського відділу ДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області (правонаступник - Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ) із листом №114-40/39-152 з метою отримання інформації про стан виконавчого провадження, щодо місцезнаходження виконавчого документа № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 від 04.10.2012 р. відносно ОСОБА_1 . Крім того, зазначено, що з часу подання заяв та відкриття виконавчого провадження на адресу стягувача не надходило ніякої інформації щодо проведеної роботи чи стягнення коштів з боржника, заявлені клопотання про вчинення ряду виконавчих дій (а.с.98). Стягувач повторно 23.07.2019 р. звернувся до Придніпровського ВДВС м.Черкаси ГТУЮ у Черкаській області з листом №114/5-159667 з метою отримання інформації щодо місцезнаходження виконавчого документу № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 від 04.10.2012 р.(а.с.99-100). Заява АТ «Райффайзен банк Аваль» про надання інформації в порядку ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження» від 23.07.2019р. № 114/5-159667, (№ 4 у списку № 12468, відправлення № 7350104872863) була отримана 30.07.2019 р. уповноваженим співробітником відділом ДВС (а.с.102). Про те, відповіді на черговий запит стягувача з відділу державної виконавчої служби на адресу АТ «Райффайзен банк Аваль», не надходило. Відповідно до частини першої статті 370 ЦПК України 2004 року, замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат. За правилами частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку рекомендоване поштове відправлення - це поштове відправлення (лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок «M»), що приймається для пересилання без зазначення суми оголошеної цінності вкладення; повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача. За змістом пунктом 99 Правил рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про надходження електронних поштових переказів, які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці 4 пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. Таким чином, належним доказом підтвердження надсилання стягувану у виконавчому провадженні постанови про повернення виконавчого документа є квитанція про відправлення та повідомлення про вручення рекомендованого листа. Судом першої інстанції встановлено, що за даними інформації про виконавче провадження від 01.11.2019 р., 31.03.2014 р. головним державним виконавцем Придніпровського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області (правонаступник Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ) Назаренко Є.І., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 (відсутність у боржника майна) ЗУ «Про виконавче провадження»(в редакції ЗУ від 21.04.1999р.) винесено постанову №36447637 про повернення виконавчого документу № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 стягувачу (а.с.96). Про те, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували той факт, що постанова №36447637 про повернення виконавчого документу № 2-4833/2011 провадження 2/2314/323/12 стягувачу на підставі ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», разом з виконавчим листом були повернуті та отримані стягувачем АТ «Райффайзен банк Аваль», таких не було надано і суду апеляційної інстанції. Зважаючи на наведене, відсутність доказів направлення та зворотного рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанцій про обґрунтованість вимог заяви про видачу дублікатів виконавчих листів стягувачу, оскільки відсутні відомості про отримання АТ «Райффайзен банк Аваль»виконавчих документів. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012 (провадження № 61-2884св18), від 12 березня 2018 року у справі № 583/1828/17-ц (провадження № 61-894св17), від 21 березня 2018 року № 6-676/10 (провадження № 61-5166св18), від 24 квітня 2018 року № 161/1441/14-ц (провадження № 61-835св18), від 15 серпня 2018 року № 2-1976/10 (провадження № 61-22036св18). Що стосується поновлення пропущеного строку пред`явлення до виконання виконавчих листів, то відповідно до ч.1 ст.371 ЦПК України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Оскільки втрата виконавчого листа відбулась не з вини стягувача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пропуск строку пред`явлення виконавчого документа до виконання пропущено з поважних причин тому наявні підстави для його поновлення. Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що заявником не було додано до заяви доказів втрати дубліката виконавчого листа судова колегія, вважає їх неодгрунтованими, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Правосуддя здійснюється не лише в результаті розгляду і вирішення цивільної справи, а за умов реального захисту прав, свобод та інтересів учасників цивільного судочинства, що можливо при реалізації судових рішень і перш за все в порядку їх примусового виконання у процедурах виконавчого провадження, передбачених Законом України "Про виконавче провадження". У частині 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У прецедентній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина, зауважуючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною цивільного процесу, a несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить пункту 1статті 6 Конвенції з прав людини, і є порушенням права на суд. У прецедентній практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на значенні своєчасного виконання рішень суду для захисту прав та свобод людини і громадянина, зауважуючи, що виконання судових рішень є невід`ємною частиною цивільного процесу, a несвоєчасне виконання судових рішень є таким, що суперечить п. 1 ст. 6 ЄСПЛ, і є порушенням права на суд. Так, у справі Хорнсбі проти Греції ЄСПЛ зауважив, що право на суд стало б ілюзорним, якщо б правова система держави дозволяла, щоб кінцеве та обов`язкове рішення суду залишалося невиконаним, що завдавало б шкоду одній зі сторін. Виконання рішень, ухвалених будь-яким судом, слід розглядати як невід`ємну частину "судового розгляду" для цілей ст. 6 ЄКПЛ. Така позиція ЄСПЛ підтримувалася судом також і у рішеннях +5 посилань та ін. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а фактично зводяться до переоцінки доказів по справі та незгоди з постановленою ухвалою суду. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Враховуючи наведене, судова колегія вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст.374, ст.375, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Придніпровського районного суду м.Черкаси від 11 лютого 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 25 червня 2020 року. Судді: