Постанова 4814 № 524/9179/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 524/9179/18 Номер провадження 22-ц/814/1031/20Головуючий у 1-й інстанції Андрієць Д. Д. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2020 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Панченка О.О., Пікуль В.П.при секретарі судового засідання: Ряднині І.В., - розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2020 року (повний текст рішення складено 22 січня 2020 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,- В С Т А Н О В И В : У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулась до Автозаводського районного суду м. Кременчука із вказаним позовом, в якому просила суд визначити їй додатковий строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 тривалістю 3 місяці з дня набрання рішенням законної сили. Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 25.09.2018 вона отримала лист приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу, з якого їй стало відомо про те, що за життя її матір`ю ОСОБА_3 було складено заповіт, яким вона все своє майно в рівних частках заповідала їй, ОСОБА_2 , та її брату - ОСОБА_4 . Вказувала, що її брат свідомо вводив позивача в оману щодо складеного ОСОБА_3 заповіту, вказуючи на те, що все своє майно остання заповіла йому. Тому, після матері ОСОБА_3 спадщину прийняв брат позивача ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Крім того, зазначила, що після його смерті спадщину прийняла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є дружиною спадкодавця. Також зазначила, що перешкодою для реалізації своїх спадкових прав та поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини є тяжкий стан здоров`я позивача, пов`язаний з тяжкою хворобою (інсультом), нездатністю до самообслуговування і наявністю у позивача ІІ групи інвалідності, що підтверджується довідкою серії НОМЕР_1 №1171431, виданою 05.05.2015 року Бюро медико-санітарної експертизи №10 філії ФКУ «ГБ МСЕ». Тому, вказані вище обставини, а також стан здоров`я позивача, як постійні хвороби не дозволяли їй своєчасно звернутись до нотаріуса для прийняття спадщини. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2020 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено частково. Визначено Є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованій за адресою: АДРЕСА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, відкритої після померлої ОСОБА_3 , тривалістю два місяці. В іншій частині вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. З вказаним рішенням суду не погодилася ОСОБА_1 та подалана нього апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2020 року скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт вважає, що рішення суду першоїє незаконним, необгрунтованим, а також таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Зокрема вказує на те, що надані стороною позивача документи, вказують на те, що позивач в спірний період на лікуванні не перебувала, та за станом здоров`я була здатна до самообслуговування та пересування без сторонньої допомоги, та була обмежено здатна до трудоворї діяльності. В 2014 році позивач приїздила на поховання ОСОБА_3 , пересувалась та одягалась самостійно, спілкувалась зі всіма. Вважає, що будь-яких перепон для вчинення дій звернення із заявою про прийняття спадщини у позивача не було. Тобто, в спірний період ОСОБА_2 не мала перешкод, пов`язаних зі станом її здоров`я для зверненняі до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після покійної матері, а перенесені нею в минулому захворювання не створювали в той час ніяких перешкоди для вчинення дій з прийняття спадшщини, у строк визначений в ст. 1270 ЦК України. Тому, висновки суду про наявність підстав для задоволення позову не відповідає матеріалам справи, в їх сукупності. Вважає, що судом невірно оцінені матеріали справи, а висновки суду про наявність у позивача в спірний період істотних непереборних труднощів, не відповідають обставинам справи. Вказує, що значна тривалість періоду незвернення позивача за оформленням своїх спадкових прав, відсутність обгрунтування стосовно існування поважної причини, яка б перешкоджала протягом чотирьох років оформмити спадкові права є достатньою підставою для прийняття рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 . Крім того зазначила, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що позивач ОСОБА_2 попередньо до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталася, та відмову від нотаріуса на оформлення спадщини не отримувала, тому суд повинен був відмовити в задоволенні її позову з цієї підстави. Від представника позивача ОСОБА_2 адвоката Нестеренко Анни Володимирівни надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання спростовуючи доводи апеляційної скарги та підтримуючи рішення суду першої інстанції, прохала апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Розгляд справи провести за відсутності позивача ОСОБА_2 та її представників. Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні представники сторін, інші особи будучи належним чином та завчасно повідомленим про час та місце слухання справи в судове засідання не з"явилися. Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Зважаючи на те, що позивач рішення суду першої інстанції не оскаржувала, відповідачем оскаржено рішення суду лише в частині задоволених вимог, колегія суддів, переглядає рішення суду лише в частині мотивів і висновків суду першої інстанції, на підставі яких вимоги позивача були частково задоволені. Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 26.08.2010 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Цемахом В.А. посвідчено заповіт, за яким ОСОБА_3 все своє майно, де б воно не було, в рівних частках заповідала ОСОБА_4 та ОСОБА_2 . Сторонами не заперечувалось те, що мати позивача - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а брат позивача, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно повідомлення приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Цемаха В.А. спадкова справа після померлої ОСОБА_3 не заводилась. Відповідно до вимог ч.3 ст.1268 ЦК України шляхом постійного проживання спадкове майно прийняв ОСОБА_4 , але не оформив своїх спадкових прав та помер. 14.05.2018 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Цемахом В.А. заведена спадкова справа після померлого ОСОБА_4 . Так, звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_2 посилалась на те, що вона не знала про складений спадкодавцем заповіт, а також на те, що стан її здоров`я своєчасно не дозволяв їй звернутись із заявою про прийняття спадщини. Так, на підтвердження стану здоров`я позивача, ОСОБА_2 надано суду довідки про встановлення груп інвалідності серії « НОМЕР_2 2013 №1171431» від 05.05.2015 та серії «МСЕ 2011 №3087361» від 17.04.2012, копію протоколу проведення МСЕГ у федеральній державній установі МСЕ №445.10.31/2015 від 05.05.2015, вкладиш до протоколу №445.10.31/2015 від 05.05.2015, довідку «Державної поліклініки №2» м.Бєлгорода, 19.11.2018 №3260/7. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що вказані документи підтверджують те, що в період шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини позивач проходила медико-соціальну експертизу для встановлення групи інвалідності та мала ряд захворювань, які продовжували існувати і на дату подання позову. Тому, стан здоров`я позивача міг слугувати перешкодою для подання заяви про прийняття спадщини у строк, визначений в ст.1270 Цивільного кодексу України і на переконання суду, вказана обставина є поважною. За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та визначив їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, відкритої після померлої ОСОБА_3 , тривалістю два місяці, який на думку суду є достатнім для вчинення таких дій. Проте, з таким висновком місцевого суду, колегія суддів не може погодитись виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК Українидля прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Згідно ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. За змістом п. 24 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, вирішуючи питання про визначення позивачу додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними причинами є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Однак, пропуск строку позивачем ОСОБА_2 не пов`язаний з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї як спадкоємця на вчинення необхідних дій протягом встановлених законом строків. Так, з наданих матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 із 21.04.2015 року по 05.05.2015 року проходила медико-соціальну експертизу для встановлення групи інвалідності та мала ряд захворювань, які продовжують існувати і на дату подання позову, у зв`язку з чим остання знаходиться під наглядом лікарів. Інших доказів, які б вказували на те, що остання в період часу з 04.12.2014 року по 04.06.2015 року проходила лікування, чи за станом здоровя потребувала сторонньої допомоги і не могла самостійно вчиняти будь-які дії матеріали справи не містять. За таких обставин, на думку колегії суддів, позивачці ніщо не перешкоджало вжити дій для прийняття спадщини, а причини пропуску строку для прийняття спадщини не були пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї як спадкоємця на вчинення необхідних дій. Враховуючи викладене, суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини та надав неналежну оцінку поданим позивачем доказам, що призвело до не правильного вирішення справи. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи невірно застосовано положення процесуального закону. Так, згідно вимог ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема позовного провадження (загального або спрощеного). Однак, ухвалою суду від 10 січня 2019 року провадження у даній справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження. Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема щодо спадкування. Таким чином невірне застосування вищевказаних норм матеріального права та незастосування визначеного процесуальним законом порядку загального позовного провадження стало причиною не з`ясування усіх обставин справи та винесення незаконного і необґрунтованого рішення не на засадах верховенства права. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Доводи апеляційної скарги про те, що позивач ОСОБА_2 попередньо до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не зверталася, та відмову від нотаріуса на оформлення спадщини не отримувала, тому суд повинен був відмовити в задоволенні її позову з цієї підстави є необгрунтованими. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, скасування рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2020 року та постановлення нового про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 . Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382- 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17 січня 2020 року скасувати. Постановити нове рішення, яким у задоволені позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили. Повний текст постанови виготовлено 25 червня 2020 року. Головуючий суддя : ___________________ Г.Л. Карпушин Судді: ________________ О.О. Панченко_______________ В.П. Пікуль